У селі Лютка Старовижівського району росте дуб, на цілі півтора століття старший від дати першого запису із назвою цього села.
Про це пише Наталка Кравчук на шпальтах Високого замку.
Найдавніша писемна згадка про Лютку належить до 1788 року. А дубові, що росте на родинному обійсті Хвищуків, – майже 400 літ.
Люди згажують, що якось вони свого велетня мало не втратили.
«Їздили по селах браконьєри, нелегально дуби різали, – розповідають жителі Лютки. – І у нас підозрілу машину помітили. От Вітя й придумав хитрість, як свого дуба спасти».
Узяв кольорову стрічку, обв’язав нею дерево та хрестик металевий причепив. А ще табличку чоловік причепив, мовляв, дуб віковий і росте на його приватній ділянці.
Приїхали браконьєри дерево різати – і дуба не зачепили.
«Та я дачі не будував, щоб його не чіпати! А це уявив, що хтось чужий прийде і знищить, – каже Віктор Хвищук. – Шкода стало дуже».
Стареньку дідівську хату, яка стояла неподалік цього дерева, Віктор теж не розвалив, а перевіз на обійстя, де нині живе його сім’я. І зробив на подвір’ї мінімузей.
«Усе моє життя біля того дуба минало, – згадує батько чоловіка Павло, який віку доживає при синові. – Хай собі росте».
Читати також:
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
