Від перукарки – до військової. Історія «Відьмочки»

Від перукарки – до військової. Історія «Відьмочки»

Позивний «Відьмочка». Вона зачаровує не тільки поглядом — а й турботою, силою й щирим серцем.

Історію захисниці написали на сторінці 60 Окремого Батальйону Сил ТрО - «Поліські Вовки»

Хто така «Відьмочка»?

Знайомтесь: молодший сержант Анастасія Шевчук. Начальниця їдальні у 60 батальйоні 104-ї окремої бригади. Перукарка в минулому, військовослужбовиця сьогодення. Народилася в селі Нова Українка на Рівненщині. Молода, вольова, справжня. І дуже віддана своїй справі.

Історія позивного

Позивний мені дали хлопці — з перших днів назвали 'Відьмочкою'. Мабуть, за те, що я вмію зачаровувати. Посмішкою, турботою, силою духу. Так і прижився цей позивний — з теплом.

Цивільне життя

У цивільному житті вона була перукаркою-модельєром. Анастасії подобалося створювати красу, працювати з людьми. Але війна змінила все.

Шлях до армії

Коли почалась повномасштабна війна 24 лютого 2022 року, я одразу вирішила подати документи до Військового коледжу сержантського складу при Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Навчалась два роки. Після цього підписала контракт і приєдналася до 104-ї бригади.

Бойова задача

«Моя бойова задача сьогодні — смачно та якісно годувати військових. Це не просто про їжу — це про турботу, про моральний стан, про сили для боротьби. Коли боєць поїв — він сильніший».

Про війну й зміни

Чи була готова до війни? Ніхто не знав, що вона буде. Але тепер — я точно знаю, чому вона потрібна. Щоб змінити країну. Очистити від корупції, змінити лад. Збудувати справжнє — своє.

Роль жінок на війні

«Жінки на війні — це підтримка. Моральна, емоційна, практична. У нашому підрозділі є кілька дівчат, і ми тримаємося разом. Ми поруч із хлопцями. Ми тримаємо стрій».

Про ворога й перемогу

Ворог? Він хоче знищити Україну. Поглинути. Але не вийде. Українці — не з тих, кого можна поневолити. Ми незалежні, вільні й дуже вперті. Ми переможемо, бо маємо силу духу. Бо боремося не за амбіції — за життя. За дітей. За дім. За справедливість.

Сила — в людях поруч

«Моє джерело сили — це родина. Мама. Побратими. Люди, які поруч і тримають».

Як змінилися ми

Армія змінилася. І народ змінився. Ми стали підтримувати одне одного, вірити у свої сили. Війна робить людину сильною. Змушує рости, змінюватись, діяти.

Символ єдності

«Шеврон нашого підрозділу — "Поліські бойові вовки". І ми виправдовуємо це ім’я. Ми швидкі, витривалі, вірні своїй зграї».

Плани після перемоги

Після перемоги я планую займатись пошуком зниклих безвісти. Це важливо. І я хочу допомагати.

Поради молоді

«Дітям раджу вчитися. А молоді — знати медицину. Це — не менш важливо, ніж вміти стріляти».

Людська підтримка

Місцеві люди зустрічають по-різному. Але здебільшого — з теплом. І це дає надію.

Якою буде Україна

«Україна після перемоги буде іншою. Щасливою. Радісною. Сильною. І, головне, — по-справжньому незалежною».


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина На Волині завтра хоронитимуть молодого захисника
Наступна новина У Володимирі із захисниками говорили про силу відновлення
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні