«Він був лідером, людиною, які завжди йшла до цілі». Прикордоннику Волинського загону навіки 22

«Він був лідером, людиною, які завжди йшла до цілі». Прикордоннику Волинського загону навіки 22

Прикордонник Волинського загону Андрій Лютий довгий час вважався безвісти зниклим. Нещодавно загибель захисника підтвердили. Наприкінці липня його поховали на Волині. Сьогодні, 12 серпня, йому мало б виповнитися 23 роки.

Спогади про Героя опублікували на фейсбук-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби.

Андрій приєднався до прикордонників влітку 2021 року. Хлопець родом з Донеччини, та строкову службу розпочав на західному кордоні. Спочатку - в Кінологічному навчальному центрі, а через кілька місяців потрапив до Волинського прикордонного загону. 

З початком повномасштабного вторгнення разом з побратимами посилювали кордон з білоруссю. Згодом Андрій підписав контракт та продовжив виконувати бойові завдання у складі прикордонної комендатури швидкого реагування на посаді гранатометника.

Торік у квітні його підрозділ відправився боронити рідну землю на Донеччину. Незадовго до вибуття хлопець одружився. Обраницею Андрія стала прикордонниця Вікторія. Вони проходили службу в одному підрозділі, багато часу проводили разом, так і зародилося їхнє кохання.

Жінка каже, що Андрій був дуже добрим, життєрадісним, завжди допомагав і підтримував. 

«Коли поїхав на схід, боронити свій рідний край, я дуже переживала за нього, а він за мене, бо я носила під серцем його первістка. З нетерпінням чекала повідомлень та дзвінка», - каже Вікторія.

20 квітня 2023 року дівчина отримала страшну звістку. Довгий час Андрій вважався зниклим безвісти під час боїв  в районі населеного пункту Новокалинове. Нещодавно підтвердили загибель захисника. Поховали прикордонника наприкінці липня у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.

«Досі не можу змиритися з тим, що його не має. Він мав жити! Заради себе, заради нас», - додає Вікторія.

Друзі та побратими розповідають, що Андрій був справжнім воїном. Він не боявся йти захищати Україну на будь-який напрямок. Був лідером, готовим рухатися тільки вперед.

«Він ніколи нічого не боявся. Казав, що якщо треба буде їхати воювати на схід, поїдемо, там мій дім», - згадує побратим Володимир.

З перших днів служби разом з Андрієм був його земляк Сергій. Разом хлопці пішли на строкову службу, і одразу стали кращими товаришами. 

«Андрій для мене є самим кращим, самим першим. Та людина, яка завжди йшла до цілі. Після того, як Андрія не стало, я взяв собі його позивний – «Лютий». Захотілося, щоб він завжди був зі мною, завжди був поряд, і в наших серцях», - ділиться переживаннями друг Сергій.

Вічна і світла памʼять Герою! 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Герой з Луцька втратив руку під Бахмутом, тому з лука стріляє зубами
Наступна новина Діти загиблих прикордонників з Волині провели канікули у Німеччині. ФОТО
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні