Два найбільші виші Волині – Волинський національний університет імені Лесі Українки та Луцький національний технічний університет – готуються до вступної кампанії в умовах повномасштабного вторгнення росії.
Вперше з 2008-го ЗНО не відбудеться. Підставою ж для вступу стануть результати нового мультипредметного тесту або творчого конкурсу, або мотиваційний лист.
Ми розпитали, як ставляться до нововведень та що пропонують майбутнім студентам керівники вишів.
Мультипредметний тест замість ЗНО
Мультипредметний тест – це, на відміну від ЗНО, не кілька окремих іспитів (з дисциплінами на вибір), а один. Він складається з трьох блоків завдань: з української мови, математики та історії України.
Ректори кажуть, це компроміс на час воєнного стану.
«Я вважаю, що запровадження ЗНО – одна з найбільш вдалих реформ Міністерства освіти та науки. Роками воно показувало свою ефективність. Але мультипредметний тест безпечніший хоча б тим, що на нього потрібно приїхати один раз, а не три. На мою думку, це правильно і виправдано. Були пропозиції при вступі враховувати бали атестату, але не всі школи цього року можуть видати документи про освіту», – каже очільник ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось.
Проблема ж, з його слів, полягає в тому, що всі абітурієнти складають іспит з однакових предметів:
«Зникла профорієнтація. Раніше на біологічні, медичні факультети потрібно було відповідно здавати біологію чи хімію, на іноземну філологію – англійську мову. Тут ми втратили певною мірою. Все-таки історія України і біологія – це дуже різні сфери.
Так само на іноземну філологію зможуть вступити люди, які зовсім не знають англійської. Відповідно в одній групі можуть опинитися люди з дуже різним рівнем підготовки. Маємо надію на свідомість вступників і їхнє розуміння, що базові знання в обраній сфері все ж потрібні».
Ректор сподівається, що вже наступного року ЗНО відновиться у звичній формі.
Очільниця Луцького національного технічного університету Ірина Вахович також вважає, що ЗНО – одна з тих реформ, яка має велику довіру серед українців.
«Якщо дитина гарно навчається, вона має можливість вступити в омріяний виш. Корупційні ризики стираються. Цей підхід МОН хоче зберегти. Було багато перемовин, нарад, як це зробити. І, як на мене, правильно, що діти за один раз здадуть усі іспити. Лишень я пропонувала лишити два предмети: українську мову та математику. Тому що історію хтось вивчав поглиблено, цілеспрямовано готуючись до іспиту, а хтось – базово. Проте мені пояснили, що свою історію треба знати всім», – каже вона.
Посадовиця уточнює, що на деякі спеціальності при вступі після коледжу за скороченою процедурою потрібні лише математика та українська мова. При цьому важливо відповісти хоча б на одне питання з історії – інакше тест не зарахується.
«Це технічне питання, але про нього потрібно знати», – наголошує ректорка.
Попередньо мультипредметний тест відбудеться у 21 області України, Києві, а також 23 європейських країнах.
До 7 червня абітурієнти мусили підтвердити свою участь в основній сесії. З 21 червня по 7 липня – обрати місце тестування. З 18 липня по 10 серпня відбудеться основна сесія іспитів. 16-20 серпня – додаткова і 12-16 вересня – спеціальна.
Читати також: Замість ЗНО. Все, що треба знати про новий екзамен
Творчий конкурс як основний іспит
Ще одне нововведення цього року – вступ на деякі спеціальності можливий лише за результатами творчого конкурсу. Раніше це був один з іспитів поряд із ЗНО, тепер – єдиний.
У ВНУ цього вимагають чотири освітні програми: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, хореографія і фізична культура (здача нормативів).
В ЛНТУ – дві спеціальності: архітектура та містобудування, фізична культура і спорт.
«Якщо ти не можеш бігати, стрибати, то про яку фізкультуру може йти мова? Якщо ж не вмієш олівця тримати, не бачиш ліній, то яка архітектура? Тут відразу видно, хто на що здатний, тому мультипредметний тест непотрібний», – каже ректорка ЛНТУ Ірина Вахович.
Вступ на контракт за мотиваційним листом
Третя особливість цьогорічної вступної кампанії – абітурієнти мусять написати мотиваційний лист.
«При однаковому конкурсному балі на державну форму зараховується та людина, яка має кращу оцінку мотиваційного листа. На платну ж форму на деякі спеціальності можна буде вступити лише на основі мотиваційного листа», – каже Анатолій Цьось.
«Не можу сказати про систему перевірки цих листів. У нас створені комісії при кожному факультеті, чиє завдання – оцінити їхню якість. Думаю, може оцінюватися логіка побудови тексту, причини, чому абітурієнт подав документи саме у цей виш, на цю спеціальність.
Не виключаю, що хтось захоче змухлювати і попросити когось іншого написати цю роботу, бо в Україні поки немає культури мотиваційних листів. Так само, як часто є проблеми зі створенням резюме. Можливо, це перший крок до того, щоб навчити молоду людину правильно подавати відомості про себе: сильні сторони, кваліфікацію, досвід, щоб потім бути більш конкурентоспроможним на ринку праці», – додає він.
Ірина Вахович вважає, що вступ на контрактну форму лише на підставі мотиваційних листів – непогане рішення:
«А потім сесія покаже. Хто захоче вчитися, той буде. Повірте, після кожної сесії ми відраховуємо дуже багато студентів. Вища освіта потребує зусиль».
Чи буде більше студентів на Волині. Думки ректорів
З одного боку, чимало школярів, в тому числі випускників, виїхали з України через війну. З іншого, Волинь – в тилу, тому багато абітурієнтів можуть розглядати місцеві виші замість тих, що розміщені в зоні бойових дій.
Керівники закладів не можуть прогнозувати, чи побільшає студентів.
«Цього року робити якийсь прогноз по вступній кампанії – невдячна справа. Абсолютно неможливо скласти якусь чітку аналітику. Тому що, за останніми даними, більш ніж 600 тисяч українських школярів перебувають за межами країни. З них 12-15% – випускники. Це надзвичайно багато. Якщо говорити про Волинську область, то приблизно 10-12 тисяч школярів виїхали. Я дуже сподіваюся, що вони повернуться, але це залежатиме від результатів війни.
Якщо небезпека для життя тут зберігатиметься, наші випускники вступатимуть у польські та інші європейські виші.
Віримо в Збройні сили України і дуже надіємося, що до вересня активні бойові дії будуть завершені, а ми відвоюємо всі наші території», – каже ректор ВНУ.
В університеті перепрофільовують приміщення, щоб орієнтовно на 100 збільшити кількість місць у гуртожитках. Також розробляють програму інтеграції студентів з інших регіонів.
«Вона буде багатофакторною і включатиме заходи для патріотичного виховання, вивчення традицій, історії краю, допомоги Збройним силам України, внутрішньо переміщеним особам», – розповідає очільник університету.
«Сьогодні багато закладів освіти, в тому числі університети знищені. Тому наша місія – взяти студентів, які розглядали навчання в цих вишах. Тих, які, можливо, раніше про вступ до луцьких університетів не думали. Ми для цього даємо якість навчання, безпеку та місце для проживання», – каже також ректорка ЛНТУ.
У виші один із навчальних корпусів перетворюють на додатковий гуртожиток. Вже отримали на це дозвіл від міністерства.
«Там зараз тимчасово працює евакуйований донецький університет, але ми їх попереджали, що з часом попросимо переїхати в інше наше приміщення. Вони погодилися.
З коштами зараз скрутно, тому шукаємо міжнародні програми, які допоможуть облаштувати житло для внутрішньо переміщених студентів і викладачів. Вже звернулися з пропозицією до НЕФКО – чекаємо на відповідь.
Загалом корпус у хорошому стані. Головне – зробити кухні, душові і поставити меблі, тому будемо робити це, незалежно від відповіді донора», – розповідає Ірина Вахович.
Аби залучити якомога більше студентів, ЛНТУ заохочує паралельне навчання в європейських вишах.
«Ми дамо можливості і місяць, і пів року, рік… навчатися за кордоном, бо розуміємо обставини».
Щодо інтеграції студентів з інших регіонів, то в ЛНТУ кажуть, що певні кроки в цьому напрямку вже відбуваються. У приміщення вишу переїхав Донецький національний технічний університет. Вони проводять спільні заходи. Зокрема, науковці висадили трояндову алею на честь 101-ої річниці заснування донецького університету. Дітям-переселенцям тут влаштовували свято в форматі «Дитячий університет».
Нагадаємо, у МОН вважають, що з 1 вересня українські школярі навчатимуться офлайн.
Нові спеціальності і перспективи бюджетного навчання
Зважаючи на війну, в обох вишах планують вводити нові спеціальності.
У ВНУ – це національна безпека та регіональна безпека.
«Майбутні фахівці зможуть працювати в громадах, органах влади над оцінкою та нейтралізацією загроз як військового, так і цивільного характеру. Наприклад, у Польщі в кожній громаді є фахівець, який моніторить загрози і створює системи попередження. Це хороший досвід, який ми переймаємо», – каже ректор Анатолій Цьось.
Ще одна спеціальність, яку планують ввести у виші, – правоохоронна діяльність (підготовка поліцейських).
«Думаю, протягом місяця знатимемо, коли відкриємо цю спеціальність – цього року чи вже наступного. Тут потрібне ліцензування. Приїде комісія і перевірить, чи спроможні ми готувати таких фахівців», – пояснює очільник університету.
Також з нового – інклюзивна освіта:
«Розуміємо, що ми рухаємося в бік цивілізованого суспільства, а інклюзія є його важливим показником».
У виші цього року приділятимуть увагу покращенню якості викладання та матеріальної бази на спеціальностях, що стосуються кібербезпеки та цифрового захисту.
Частково у ВНУ шукають нових викладачів. Але у більшості випадків чинні фахівці розширюватимуть свої кваліфікації.
В ЛНТУ планують розвивати будівельні та інженерні спеціальності, аграрні напрямки. Все це – в поєднанні з IT-технологіями.
«Коледжі наші теж однозначно працюватимуть. Тому що буде величезний попит на робітничі професії в контексті відновлення країни», – каже ректорка.
Нові спеціальності, на які буде набір цього року: медіакомунікації та піар, цифрова економіка, цифровий маркетинг, автомобільна електроніка, фешн-індустрія, інформаційні системи та технології охорони і безпеки. На магістратурі – автоматизовані робочі системи.
В ЛНТУ створили чат-бот в телеграмі «Все про вступ 2022 ЛНТУ», де розповідають, що і коли варто зробити абітурієнтам.
Про кількість місць на бюджетній формі навчання говорити рано, – переконані обидва ректори.
«Але, думаю, буде перерахунок. Можливо, зменшитися кількість місць на економічних та юридичних спеціальностях. Натомість може збільшитися на інженерних, педагогічних спеціальностях. Адже з країни виїхало 23 тисячі педагогів, і є небезпека, що багато з них залишиться за кордоном. Але все залежатиме і від спроможності уряду оплатити навчання фахівців», – каже Анатолій Цьось.
Обидва університети не планують збільшувати вартість навчання на контрактній формі, але буде доданий коефіцієнт інфляції. Скільки саме – над цим ще працюють фінансисти вишів.
«Ми думали про платоспроможність студентів цього року. Але вартість навчання не можемо зменшувати, тому що це не просто вигадана цифра. вона прорахована з врахуванням витрат, які несе університет для надання якісної освіти. Проте будемо створювати умови, щоб студенти могли заплатити. Наприклад, розбивати оплату на частини, відтермінувати її, тому що розуміємо ситуацію», – пояснює Анатолій Цьось.
«У нас середня оплата на рік – близько 26 тисяч гривень. Це 2 тисячі на місяць. Я думаю, що такі гроші в українців поки є. Хоча державна форма навчання теж буде. Наприклад, на інженерних спеціальностях ми передбачаємо збільшення держзамовлення», – додає Ірина Вахович.
Чи готові університети до травмованих війною студентів
«Я зустрічався з командиром 14-ї бригади (14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого має постійним місцем дислокації місто Володимир – авт.), і ми вже підготували проєкт меморандуму. Будемо запрошувати на навчання воїнів, які в силу різних причин (у першу чергу поранень) не можуть продовжувати службу. Це важливо, бо освіта дасть можливість цим людям реалізувати себе. Також це елемент реабілітації. Людина буде в колективі, не відчуватиме себе покинутою, соціалізується», – пояснює очільник ВНУ.
В університеті готуються до роботи з тими, хто постраждав на війні.
«У нас хороший факультет психології. Його фахівці створили центр психологічної допомоги і працюють із тими, кому це потрібно. Є центр психотравми, створений спільно з ізраїльськими колегами. Якщо потрібно буде, викладачі інших дисциплін також проходитимуть спеціальні тренінги», – наголошує ректор.
В ЛНТУ також є університетський психолог. Окрім цього – військова кафедра, де викладають більш специфічну військову психологію.
Поки ж у вишах продовжують онлайн-навчання та волонтерську діяльність, яка розгорнулась на початку повномасштабного вторгнення росії.
У ВНУ працює розмовний клуб (український) для переселенців, студенти факультету фармації роблять мазі на фронт, фізики – сонячні панелі. Працюють кібервійська.
«На кожному факультеті щось робиться. Співпрацюємо з військовими частинами. Війна – це не причина, щоб не працювати чи працювати погано», каже Анатолій Цьось.
В ЛНТУ ж пропонують різні інженерні рішення.
«Ми вважаємо, що технічні університети мають потенціал і зобов’язані використовувати його. Не чекаємо замовлень – самі пропонуємо, що можемо зробити. Наприклад, для ДСНС виготовили саперні кішки, які дозволяють переміщати потенційно заміновані предмети. Рятувальники їх добре оцінили», – розповідає Ірина Вахович.
«Наше гасло «З вірою в ЗСУ обирай ЛНТУ». Розуміємо виклики і дякуємо Богу та ЗСУ, що Волинь поки у спокої. Дуже сподіваємося, так буде і надалі», – додає вона.
Текст: Віта Сахнік
Фото: Людмила Герасимюк
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
