У листопаді 2020 року волинським лікарням пообіцяли чималу суму – майже 52 мільйони гривень на проведення кисню.
Гроші неперехідні, тобто використати їх можна лише до кінця року. Тоді і керівники лікарень, і чиновники запевняли, що зробити все з нуля до 31 грудня нереально, бо лише експертиза документів триває близько 2 місяців. А ще потрібно знайти дефіцитного (тоді всі українські лікарні кинулися проводити кисень) підрядника, обладнання. Встигнути мали шанси лише ті, хто почав процес, не чекаючи грошей з державного бюджету.
Більше читати тут: Гроші на кисень у волинських лікарнях є. Проблема вирішена? Спойлер – ні
Проте, після нового року чиновники звітуються, що всі медзаклади, куди потрапляють хворі на COVID, забезпечені киснем навіть більше, ніж того вимагає Міністерство охорони здоров’я. З 1547 ліжок подачу кисню мають 1415, тобто 91,5% (МОЗ вимагає мінімум 80%).
Щоб з’ясувати, як це стало можливим, «Перший» надіслав запит обласному управлінню охорони здоров’я.
Магії нема. Кисневі точки не зробили до 31 грудня, але альтернативу знайшли
Як йдеться у відповіді за підписом тимчасового виконувача обов’язків начальника управління охорони здоров’я Романа Рудокваса, з 1415 ліжок 439 підключені до централізованої системи подачі кисню, а 976 – до кисневих концентраторів – автономних пристроїв, які генерують кисень з повітря.
На це вже витратили 66,8 мільйона гривень (державні гроші надходили двома субвенціями – у жовтні та листопаді).
При цьому проведення централізованої кисневої системи продовжується у Волинській обласній клінічній лікарні, обласній інфекційній, володимир-волинській, камінь-каширській, ківерцівській, ковельській, любомльській, маневицькій, ратнівській, Луцькій центральній районній та Луцькій міській клінічній лікарнях. Там встановлюють і налагоджують кисневі бочки, станції.
Обійти заборону на використання державних грошей після нового року вдалося за рахунок того, що договори з підрядниками заключили раніше, - каже заступник голови Волинської ОДА Ігор Чуліпа.
Те, що більшість ліжок в області підключені до концентраторів, а не централізованої системи, він пояснює тим, що все потрібно було зробити швидко:
«За розміром вони, як звичайні обігрівачі. Купив і поставив, а кисень стаціонарний – це провести проводку по всій лікарні, бочку поставити, насоси, експертизу пройти – складно і довго. А з ситуації потрібно було виходити швидко».
Кисневі концентратори VS централізована система. Що краще?
Заступник голови ОДА Ігор Чуліпа запевняє, що концентратори нічим не програють централізованій подачі кисню:
«10-літровий концентратор забезпечує таку ж подачу кисню, як і централізована система. Але він більш мобільний і його можна перевезти від ліжка до ліжка. З одного боку, це навіть оптимальніший варіант. Хоча, централізований кисень також однозначно потрібен в реанімаціях, де він використовуватиметься багато років і після епідемії».
Натомість лікар-пульмонолог, завідувач відділення інфекційного шпиталю Волинської обласної клінічної лікарні Олег Яковенко каже, що централізована система подачі кисню та концентратори не є рівноцінними. Останні, з його слів, доречно використовувати для хворих з легкою дихальною недостатністю та хронічною легеневою патологією в домашніх умовах.
«Концентратор в стаціонарі – це лише back up (страховка, – ред.). А централізована подача кисню під тиском – запорука якісної кисневої терапії та респіраторної підтримки (ШВЛ, CIPAP) у хворих з дихальною недостатністю 2-3 ступенів, чого не замінить концентратор», – запевняє він.
В.о. директора Волинської обласної клінічної лікарні Олександр Дудар також каже, що стаціонарні кисневі точки і концентратори мають різні можливості.
«Найкращий концентратор видає максимум 10 літрів кисню на хвилину. І його вартість – від 60 до 120 тисяч гривень, залежно від виробника. А киснева точка з роботою, проєктною документацією коштує близько 15 тисяч гривень. При цьому вона може давати в рази більший потік кисню – 15-20 літрів на хвилину. Є пацієнти, які цього потребують. До того ж концентратор – це шумна машина, яка стоїть біля ліжка, тобто додаткові незручності. Якщо мова йде про стаціонарну медичну допомогу хворим з ковідом, то золотим стандартом є киснева точка», – пояснює медик.
Водночас, за його словами, є ситуації, коли концентратор може допомогти. Наприклад, в обласному ковідному шпиталі у Боголюбах, окрім 170 кисневих точок є 26 концентраторів.
«Залежно від складності пацієнта, у районних лікарнях можуть використовувати 5-літровий концентратор, потім – 10-літровий, якщо і це не допомагає – перевести на кисневу точку або відправити в обласний госпіталь. Їм є куди відправити тяжкого пацієнта, а нам – ні. Тому ми свого часу зосередились на проведенні кисневих точок», – каже лікар.
«Однак, ми ще не знаємо, чим закінчиться епідемія і скільки пацієнтів з фіброзом легень, з наслідками ковіду будуть потребувати періодичного лікування. Тому якщо в лікарнях концентратори є, це однозачно плюс», – резюмує Олександр Дудар.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
