Як змінилася інвестиційна привабливість України

Як змінилася інвестиційна привабливість України

Чим задоволені, а на що скаржаться підприємці.

Щороку Європейська Бізнес Асоціація запитує у директорів своїх членських компаній, що вони думають про бізнес-клімат, чи відчувають вони якісь зміни, які мають прогнози та очікування – чи вигідно буде інвестувати в Україну найближчим часом. У першому півріччі 2017-го індекс уперше з 2011 року покинув негативну площину з показником – 3,15 балів. А минулого року він становив 2,88 та 2,85 бали – у червні та грудні відповідно.

На даний момент Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації залишається у нейтральній площині. Наприкінці року показник склав 3,03 балів за 5-бальною шкалою (шкала Лайкерта). Як розуміти «нейтралітет» бізнесу у відношенні поточного інвестиційного середовища? Що прогнозують топ-менеджери на найближчі шість місяців? Що потрібно зробити, щоб й надалі вдосконалювати інвестиційне середовище в Україні? На ці та інші питання спеціально для Mind відповідає, коментуючи результати нового дослідження, виконавчий директор ЕВА Анна Деревянко.

Ми проаналізували експертні оцінки 78 керівників найбільших міжнародних та українських компаній та можемо сказати, що початок цього року був для багатьох досить вдалим. Серед тодішніх позитивних сигналів була окрема увага уряду до розвитку інновацій, IT та креативної економіки, часткова розбудова виробничих потужностей, відкриття додаткових дослідницьких центрів та терміналів, розширення/укрупнення мереж.

Серед основних позитивів респонденти на той час також називали відкритість державних даних, поступову дерегуляцію, впровадження електронної системи відшкодування ПДВ, спрощення процедури отримання дозвільних документів на будівництво, мораторій на перевірки, послаблення валютного контролю, запровадження інституту приватних виконавців, прийняття закону про squeeze-out тощо. Крім того, Україна здобула безвізовий режим, який став певним маркером розвитку нашої країни за європейським зразком.

У другій половині 2017-го теж відбулася низка позитивних перетворень, про які також говорить бізнес. Зокрема, у червні-грудні респонденти індексу відзначили наступні «перемоги»:

  • автоматичне відшкодування ПДВ;
  • закон «маски-шоу стоп»;
  • необов'язковість печатки;
  • збільшення можливостей для здійснення електронних платежів;
  • кроки в бік збільшення електронного документообігу;
  • медичну реформу тощо.

Водночас казати, що ситуація докорінно змінилася на краще теж неможливо. Крім того, певний відсоток респондентів (24%) взагалі не помітили позитиву для свого бізнесу, а 46% опитаних директорів членських компаній Асоціації вважають, змін не відбулося і все залишилося на тому ж рівні.

Саме такі настрої наразі панують у бізнес-колах. І вочевидь, це пояснює утримання показника індексу на позначці – 3+, а саме 3,03 бали за підсумками 2-го півріччя цього року.

Чому 3,03? Результати індексу свідчать, що негативні настрої бізнесменів нікуди не поділися. Поразки у боротьбі з корупцією та її високий рівень, відсутність прогресу у створенні антикорупційного суду, уповільнений темп реалізації судової та земельної реформ, відсутність приватизації, конфлікт на Сході – ці та інші чинники, на жаль, не додають інвесторам оптимізму. В той самий час, бізнес помітив низку позитивних змін, про які вже йшлося. Здається, такий симбіоз негативних та позитивних чинників і обумовив поточну оцінку індексу. Вагомих змін все ще не відбулося, але є й позитивні моменти, які мають вагу.

Але повернемося до статистики: у 2-му півріччі ми маємо 58% незадоволених бізнес-кліматом інвесторів. У першому півріччі таких було 54%. Бачимо. Що різниця є, але вона несуттєва. Це знову ж таки свідчить про статус кво у цьому питанні впродовж усього 2017 року. Відсоток задоволених відповідно незначно, але зменшився до 11% (у першому півріччі ми мали 13% задоволених, а у кінці минулого року таких було лише 9%).

Що ж потрібно зробити, аби втримати та покращити результат? Топ-пріоритетні проблеми, які потребують особливої уваги з боку влади з точки зору бізнесу, дослідники розподілили на 4 основні групи:

  • корупція (відсутня боротьба з корупцією, її рівень зріс, відсутній прогрес у створенні антикорупційного суду);
  • економічні чинники (наприклад, нестабільність валюти, девальвація, інфляція, обтяжливі податкові процедури тощо);
  • повільний хід реформ (відсутність судової реформи, реформи ринку праці, земельної реформи, повільна модернізація інфраструктури тощо);
  • політичні чинники (політична нестабільність, політична та законодавча невизначеність, «війни» між силовими відомствами тощо).

А отже, список завдань для влади окреслений, і в першу чергу варто сконцентруватися на вирішенні саме цих питань, щоб наступного разу результат був хоча б не менший за трійку. Ми в Асоціації з позитивом дивимося у майбутнє та впевнені, що спільна наполеглива праця бізнесу та влади наступного року знайде своє відображення у позитивному тренді розвитку Індексу інвестиційної привабливості.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (1)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Луцькі ліфти лагодитимуть рівняни. ВІДЕО
Наступна новина Геращенко: Ми готові обміняти 306 осіб на 74 полонених українців
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні