Український казкар, телеведучий, актор, автор телевізійних програм, музикант Сашко Лірник, який розповідає так звані химерні бувальщини і казки для дорослих і дітей, уже вдруге відвідав вихованців Крупівського НРЦ, що поблизу Луцька.
Для школярів, що мають проблеми з зором, такі візити – пам'ятні. Цей чоловік не лише поціновувач свого, рідного, українського, а й знаний імпровізатор – жодна зустріч не відбувається за сценарієм, усі мають колорит.
Нині у актовій залі навчально-реабілітаційного центру зібралися фактично усі вихованці закладу й педагоги. До слова, нині тут навчається сотня слабозорих і тотально незрячих дітей.
Казкар за доброю традицією розпочав спілкування з дітьми з відомої української казки «Пан Коцький» й за лічені хвилини завоював увагу вибагливої публіки.
Стара казка зазвучала на новий лад, адже оповідач вибрав із залу акторів і кожен вправно виконував свою роль: гавкали, співали, стрибали, муркотіли і насміялися усі.
Упродовж зустрічі прослухали кілька казок і про підступних чортів, і про свинку Парасинку, і про українських красунь та сильних козаків.
Директор Крупівського НРЦ Олег Дацюк каже, що ця зустріч – справжнє свято для вихованців навчального закладу.
«Казкаря чекаємо, казки його знаємо, читаємо і цінуємо», зізнається педагог.
Традиційно допомагають влаштовувати такі зустрічі на Волині осередок ВГО «Генерація успішної дії» на чолі з учителем Крупівської школи й керівником організації Віталієм Ткачуком. Сприяє в організації таких інтелектуальних годин і помічник нардепа Олександр Пиза, лікар-офтальмолог Тетяна Єремеєва.
Сергій Смокович, який працює психологом у цьому навчальному закладі, прийшов на зустріч з сином-третьокласником Миколою, Малий каже, книжку з казками Лірника зачитав «до дір».
«Найбільше подобаються казки про козаків, тому не прийти на зустріч і не послухати їх на живо я не міг!», каже школяр.
Чоловік пригадує: минулого разу придбав книгу синові, тому він і слухати любить, і сам читає оповідки Сашка Лірника.
«Ці казки беруть тим, що вони справжні, з душі народу. Крім цього – дуже хороша озвучка і кожен з героїв чомусь навчає. Це дуже корисно, що у нас є такий казкар, а особливо те, що він приїздить на Волинь і діти можуть його побачити», - розповідає чоловік.
Вікторія Мишковець, восьмикласниця: «Я вдруге вже на зустрічі – в захваті від казок. Його не нудно зовсім слухати! Це - весело і креативно. Від минулого разу нічого не змінилося – людина він така ж сама позитивна».
Шестикласниці Юлії сподобалися усі сьогоднішні казки Сашка Лірника.
«Він з характером розповідає, дуже добре усе пояснює. Я сьогодні не грала ніякої ролі, а хотіла б зіграти жінку у одній з казок. Сильно люблю казки, навіть пробувала сама складати – в мене потрохи виходить… », зізнається школярка.
До слова, дівчинка приїхала на навчання з села Куснище Любомльського району, живе в реабілітацйному центрі постійно, їздить додому лише на канікули.