Нещодавно у Луцьку побував з візитом багаторічний мер міста Львова Андрій Садовий. Він завітав до обласного центру Волині в рамках програми UrbanTalks Луцьк & Львів, під час якої розповів про місцеві успішні кейси просторового планування та інтегрованого розвитку і дав поради, як написати стратегію ідентичності Луцька.
«Перший» не міг не скористатися нагодою і вкотре запросив Андрія Садового поспілкуватись за кавою про найактуальніші питання життя обох міст. Він не відмовився, зауваживши, що луцька кава нічим не поступається львівській, тому ніколи не відмовляє випити філіжанку-другу ароматного напою в компанії місцевих журналістів.
– Яка основна мета вашого приїзду до Луцька?
– Спільно з колегами з міської ради, з громадськими діячами міста Луцька обговорити майбутнє міст, їхній розвиток. Це відбувається у рамках програми UrbanTalks Луцьк & Львів. Те, що ми пропонуємо, – це наш досвід і практика. Нам цікаво почути коментарі, цікаво мати спільну дискусію, щоби разом творити завтрашній день міст. Я скажу більше: я вірю, що сила міст буде зростати в кожній країні.
Читайте також: Візит Андрія Садового до Луцька: як це було
Я почав свій візит з того, що заїхав на могилу до Романюка Миколи Ярославовича, помолився… Зустрівся з головою обласної адміністрації Олександром Савченком, з яким поговорили про розвиток міст, про вибори міського голови.
Хочу краще зрозуміти, чим сьогодні живе Луцьк, щоб бути корисним чим можу – своїми досвідом, контактами і практикою.
– Ви багаторічний міський голова Львова, який є туристичною меккою західної України. На скільки, на ваш погляд, Луцьк може бути цікавим туристам.
– Він є цікавим - це однозначно! Маючи замок, смачну каву і багато креативних людей – ви не до кінця використовуєте свій потенціал. І я вам більше скажу – дуже багато людей сьогодні з Луцька приїжджає на роботу до Львова. Навіть у міській раді Львова у нас є декілька працівників, які мають луцьке коріння.
Тут важливо, щоб у міській раді Луцька почала працювати команда, яка почне думати про розвиток міста, а не про якісь сьогоднішні політичні проблеми.
А розвиток треба планувати на 10, 20, 30 років наперед. Бо завжди, коли плануєш щось створити, ти повинен знати, що це принесе користь в подальшому. Маючи ідею і власну стратегію, можна набирати якісних людей і реалізовувати цікаві проекти.
Ми також починали з нуля. Починали з відсутності якісної інфраструктури, відсутності туристів і відсутності того, чим на сьогодні ми вже пишаємось і пишається вся Україна. Тому це все можна зробити, і я з радістю готовий максимально допомагати Луцьку. Бо мені важливо, щоб туристи, які приїжджають в Україну, заїжджали і до Луцька, у Кам’янець-Подільський, щоб вони заїхали до Львова, щоб бачили країну у всій красі.
– Чого, на вашу думку, бракує Луцьку?
– Перш за все, бракує мера. Тому що немає першої особи, яка персонально повинна отримати довіру громади бути провідником міста.
На мою думку, мешканці міста не можуть півтора року жити без очільника.
Не треба надіятись, що все буде відбуватися без такого провідника, а решта потім саме додасться. Якщо мудрий голова, то і громада тоді має багато нових можливостей.
Нещодавно, до речі, це питання я проговорював з головою комітету з питань державного будівництва, регіональної політики Сергієм Власенком і Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.
Ми маємо 98 постанов у Верховній Раді, які не голосуються. Всі з них стосуються мерів міст і призначення виборів. Це недопустимі речі, і я думаю, що це має винятково політичний підтекст, бо просто немає бажання у Блоку Петра Порошенка голосувати за вибори мера в Луцьку. А це є неповага до закону.
– Які власні практики могли б рекомендувати луцькій владі?
– Передусім у Луцьку є багато мудрих і креативних людей. До прикладу, ми у Львові дуже активно розвиваємо ІТ-кластер. Сьогодні у Львові 30 тисяч людей працює в сфері ІТ. Динаміка – 20% у рік. Щоб ви розуміли – середня зарплата від 1000 доларів. Для молодої людини це дуже хороші кошти, тому цей кластер треба розвивати. Але має бути підтримка.
Влада мала хоча б зібрати таких людей, які працюють в ІТ, і поспілкуватися з ними, подумати, чим можна допомогти цьому кластеру.
Потрібно підтримувати місцеве виробництво і створювати нові робочі місця, щоб люди мали роботу. В такому разі в них не буде думок покидати рідне місто і кудись їхати. Тому для мене нові робочі місця – це питання №1.
– Де ви шукаєте нові ідеї і цікавих реформаторів? Вони самі приходять до вас із пропозиціями?
– Я їх шукаю по всій Україні і за кордоном. У Львівській міській раді працює дуже багато людей, які приїхали з різних міст України. А половина – це молодь. Це – студенти, які були на практиці, потім пройшли стажування і сьогодні вже виграли конкурси і працюють у міській раді. Це є потужний двигун, який дає драйв для цілого міста. Тут немає нічого надзвичайного.
Жодні назви, жодні посади нічого не міняють. Міняють люди і особистості.
– У Львові періодично виникають скандали навколо будівництв та реконструкції. Як вдається знайти компроміс із бізнесом у питанні забудови, адже значна частина Львова – це історичні та архітектурні пам’ятки.
– З того часу як ми створили у Львові інспекцію архбудконтролю, яка у підпорядкуванні громади, у нас припинилися скандали. Більшість таких скандалів була пов’язана з тим, що через корупційні діяння державна інспекція, ігноруючи норми чинного законодавства, давала різні дозволи.
З іншого боку, ми дали всім зрозуміти, що центр міста – це святе. І ми дуже і дуже обережні в сфері будівництва.
Хіба що відновлюється будинок, який там десь був. Але це все під наглядом громадськості і всіх служб, яких це стосується. Більше енергії нині витрачається у центральній частині на реставрацію і реконструкцію старих будівель.
Ми дуже багато вкладаємо в інфраструктуру, мережі, комунікації, колектори. Житлове будівництво у нас у Львові одне з найбільших в Україні. Це добре, адже приїжджають люди, які купують квартири. Дуже багато людей приїхало зі сходу України. Але здебільшого це багаті люди, які купили квартири і створили нові робочі місця у Львові. Комфорт мешканців для мене є на першому місці, а туристи – вже на другому. Тому найперше треба дбати про своїх.
– Ви, певно, бачили, що одразу біля Луцького замку розташований Центральний ринок. На вашу думку, доцільно тримати такі об’єкти поблизу архітектурної пам’ятки і чи варто щось тут будувати нове?
– Для чого з’явилися базари? Щоб боротися з бідністю. Насправді базари переважно збільшують бідність, тому що там немає фактично сплати податків і жодного контролю. Якщо ви маєте унікальний замок, де відбулося перше зібрання королів Європи, то це треба активно промувати і підтримувати.
Тому я б на тому місці краще спорудив цікавий сучасний музей під відкритим небом зі скла. А людей, які працюють на ринку, я би перемістив, напевно, в інше місце, де би їм було більш комфортно працювати. І де би були просто нормальні умови і для них, і для тих відвідувачів, які приходять. Таких прикладів є дуже багато у світі.
Я пам’ятаю, коли збудували трамвай на Сихів, у найбільший спальний район Львова, де мешкає 160 тисяч людей… Ми з центру міста проклали 11 кілометрів однієї трамвайної колії. Там на кінцевій станції був великий ринок «Санта-Барбара», але ми його перенесли. Ми дали їм нову територію. Вони нормально облаштувалися. І зараз по цій території, де колись був ринок, їздить трамвай, сучасний і красивий. Все це можливо, але має бути бажання.
– Щодо партії «Самопоміч». Нещодавно обласний осередок отримав нового керівника Тетяну Острікову. Чому виникла потреба поставити тимчасово людину з немісцевих?
– Все дуже просто. У нас є Юлія Вусенко, яка є депутатом Луцької міської ради, і дуже важливо, щоб вона сконцентрувалася на роботі в місті, якої дуже і дуже багато. Тим більше – вона активний депутат і фактично на сьогодні має бути виконувачем обов’язків міського голови до того часу, поки відбудуться дочасні вибори. Але, враховуючи маніпуляції і відсутність верховенства права, ця позиція сьогодні є узурпована. Тому немає тут про що говорити.
З іншого боку є вакансія керівника обласної організації, і ми шукаємо таку людину. І це буде людина місцева. Однозначно. А пані Тетяна (Острікова, – авт.) тимчасово погодилася взяти функцію координації. В неї є чим займатися і вона дуже активна. Тому хотіли б, щоб в «Самопомочі» з’явилася людина, яка буде готова більше свого часу присвячувати роботі. Бо партійне будівництво – це ж не дуже проста справа. До партій в принципі є дуже велика недовіра.
Не можна побудувати успішну країну, якщо не збудувати успішну партію. Це взаємопов’язані речі.
Всі країни світу досягали свого успіху через партії. Тому що партії беруть на себе відповідальність. Не одна людина, а партії. Тому, можливо, громадськість порадить таких людей. Але це однозначно мають бути місцеві люди.
– Останнім часом ходять чутки про співпрацю певних депутатів вашої політсили з іншими партіями. Як ви розцінюєте це загалом?
– Головне, щоб рішення, які приймаються, – не входили в розріз з їхньою совістю. В мене, наприклад, в міській раді немає більшості і немає меншості. У нас всі депутати голосують за ті рішення, які важливі для розвитку міста.
Якщо, боронь Боже, хтось з депутатів голосує за корупційні діяння – йому не місце в раді і йому не місце представляти громаду. І це треба робити гостро і твердо. Якщо такі випадки є, то це треба виносити на публіку і відкликати цих депутатів.
А коли виникає ситуація, що депутати починають йти стінка на стінку і між собою битися… Це не є правильно. Тому що місто має жити і розвиватися, і треба думати про тих громадян, які дали оцей мандат – представляти їхні інтереси. Тому в місцевому самоврядуванні все-таки більший ухил має бути не на партійні роз’єднання, а на спільну працю заради інтересів громади.
– Які б рекомендації чи побажання могли б дати лучанам?
– Ви маєте прекрасне місто та дуже багато мудрих людей. Я бажаю Луцьку розвитку, краще пізнавати себе, добре знати свою історію, будувати нові сучасні будівлі, які стануть окрасою і будуть пам’ятками архітектури ХХІ століття.
Готовий бути корисним і ділитися своїм досвідом, приїжджати до вас скільки потрібно. На превеликий жаль, в Україні немає координації між містами. Кожне місто живе своїм життям і це не є правильно. Маючи досвід керування понад 12 років, я хочу його передати іншим містам. Щоб люди з цього щось черпали. Щоб всі міста України були успішними.
Тому буду робити все можливе, щоб у Луцьку були вибори, щоб громада обрала мера, і готовий для нового мера бути порадником і робитиму все, що зможу.
Текст. Еля КОРОТИНСЬКА (Перший)
Фото: Павло БЕРЕЗЮК (Перший)
Передрук заборонений.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.