ПОПЕРЕДЖЕННЯ: філологам читати цей матеріал НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ!!!
Давненько я не писав блогів... особливо на сайті «Перший». Декілька раз планував повернутися з «сепер-пупер-бложиками», але щось ні часу, ні бажання: про наше «теперішнє» не хотілося писати. Та й напевно, як каже Аня Рудень, «вже виріс із скандалів та інтриг...».
Можливо, сам не знаю чому, але довго вагався, чи писати, чи ні, з чим «повертатися»... І нарешті вирішив - повернуся із світлою та прекрасною рубрикою #ХорошіЛюдиНавколоНас, яка завжди була світлою, як музика Тарабарової. Ну що ж, «вйо до новин та слів...» як каже Майкл Щур.
Наталя Пахайчук
Так як повертаюся я до «блогінгу», напишу відразу про трьох людей, які цього заслуговують. І перша в списку, про кого я мав давно написати, але то часу не було, то моя лінь «перемагала» мене, - Наталя Пахайчук.
З Наталією ми перший раз познайомилися на ВТБ (волинському телебаченні). Тоді я не знав, хто ті всі люди, які «протистоять» блогінгу, зі сторони традиційних ЗМІ, але надовго запам'ятав Наталю за її розважливість і визнання, що за інтернетом майбутнє.
Тоді, прийшовши на запис програми, я подумав: «про що я цим людям буду розповідати?», та мене легко «завалити», особливо, коли проти тебе Руслан Пилипчук (на той час я тільки більш-менш знав його). В кінці-кінців ми зійшлися на тому, що блогінг та ЗМІ можуть працювати разом, і то тільки через те, що Руслан та Наталя відстояли цю думку, бо мене в той час було дуже легко завалити фактами, чому ЗМІ краще.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ХорошіЛюдиНавколоНас (Наталя Ковтунович)
Хоча в мене був єдиний аргумент: «Хто ваші власники?». Переглядаю зараз той ефір – це все так смішно... що мені не кажуть (правопис, правдивість, вчасність і т.д.), а в мене єдине: «Звідки бабло?», такий собі "ВДудь" на мінімалках ))))
Але історія не про те. В той час я навіть не задумався, що ще не раз ми з Наталею будемо працювати, і хоч нечасто бачимося часто, але коли в місті зустрічаємось на пару хвилинок, завжди на обличчі буде посмішка.
А ідея газети для незрячих – це просто прорив. Всі розуміють, що фінансово це затратно і ці кошти не «повернуться», але за це, як мінімум, РЕСПЕКТ. Мало того, крім цього, наскільки я знаю, гіперлокальна мережа район.ін.юа та сайт район.бізнес – це взагалі ідея із списку «нездійсненних», але вона це змогла.
Напевно, дивлячись на таких людей, в мене не опускаються руки та хочеться теж вводити щось нове та цікаве для нашого регіону.
А це для кожного «героя» цієї рубрики, яку я не знаю чи вестиму постійно, буду підбирати музику, яка найбільше відображає в моєму баченні цю людину.
І так, пісенька для Наталі:
Захід, який найбільше підходить Наталі:
Микола Собуцький
Да-да-да. Я вже писав про Колю. Але чому б не написати про холошу людину ще раз? Та і не прив'язуюся до політики. Просто розкажу, як простий хлопець став політиком, вірячи в міф «що політиком можна стати тільки з грошима, а не за заслуги».
Познайомилися ми з Миколою у вже далекому 2012, як саме і чому: «про це історія замовчує», але після того ми почали постійно спілкуватися. А після новорічної ночі на Театральному майдані 2013-2014 ми стали дійсно друзями. Дуже рідко бачимося і спілкуємося останнім часом, але хотів би розповісти всім, як Микола став депутатом (не буду називати партії і т.д.).
Був 2015 рік. Ніхто в той час не вірив, що хороша людина може стати депутатом міської ради, але він зламав цю систему. До речі, мало хто знає, але Коля з'явився у місті буквально за 3-4 дня до самого голосування. До того він був у місії «Чорного Тюльпану» у Донецькій області, і йому було не до виборів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутат Луцької міської ради запустив Перший у повітря. Екстремальний ФОТОРЕПОРТАЖ
Всю «рекламну кампанію», якщо можна назвати її так, тримали на собі його дівчина та друзі, розповсюджуючи листівки (надруковані на простому принтері) та розказуючи в окрузі про нього особисто. Ніхто не вірив, що він стане депутатом, але, дякуючи підтримці людей та новій системі, він представляє один із районів Луцька у міськраді.
На жаль, рідко бачимося останнім часом, але ті хвилини, котрі трапляються раптово при зустрічі – безцінні.
Пісня для Миколи:
Подія, яка найкраще підходить йому:
Євген Тихонов
Навіть не пам'ятаю, коли і як ми перший раз познайомилися (після того ще разів 3-4 знову знайомилися). І кожен раз, ми збігалися у думках про культурний розвиток міста.
І знову ж випереджаючи Ваші коментарі:так, він мій начальник, але на щастя, щоб ви розуміли, у нас є ще дружні стосунки, та ми вміємо прислухатися до думок один-одного.
Всі знають Євгена як порядного сім'янина, «монополіста» у Луцьку найТОПовіших подій, серйозну людину, до якої прислухаються... але я розповім всі «секрети»...
По-перше, дякуючи йому, більшість афіш, котрі висять на офісі «на згадку» про проведені події, - є розмальовані різнокольоровими маркерами. І завжди це позитивні надписи та «малюнки». Художник з нього такий собі. Як і з мене. Але це завжди розряджає обстановку та спрямовує в позитивне русло роботу.
По-друге, я працював на багатьох роботах. І завжди головною причиною зміни місця роботи було небажання керівництва «чути» інших. Після повноцінного початку роботи з Євгеном, я відчув те, що людина знає, що вона хоче, але найголовніше, що в цей же ж момент слухає інших. Тобто нема такого, що «я вирішив і так буде», а вислухає всі аргументи, і тоді прийметься рішення.
По-третє. Дуже часто чув таки слова: «Та що там, приїхав, роздав завдання, поїхав відпочивати, а менеджера хай працюють». Повірте це не про нього. Євген «горить» цим, кожен проект для нього і для нас, як маленька дитина.
Розповім те, що мало хто знає. Пам'ятаєте Lux FM Paty Tour у Луцьку 31 липня на «Іподромі»? Так ось, Євген в той час дуже захворів, в переддень концерту в нього температура була більше 38.5 !!! І в день концерту так само. Але ні вмовляння коханої жінки Лії, ні наші слова не вплинули на те, щоб кожна дрібничка була проконтрольована ним особисто на місці.
Знайте: робота організатора, це не тільки похвала, публікації в ЗМІ, та інтерв'ю... це титанічна робота, навіть коли тобі дуже погано. Є такий вислів: «Ти може бути виснаженим, але робота повинна бути проконтрольована до кінця», - це про нього.
Я радий тому, що працюю з таким, як каже Оля Фреймут, «мужчинчиком». Бо крім колосального досвіду та розвитку, в певний момент мого життя він повірив в мене... нікому не відомому хлопцю з бажанням працювати в індустрії «організаторства» та розвиватися професійно в тому руслі.
Пісня для Євгена:
Подія, яка найкраще підходить йому:
Для Вас писав це все Андрій Мацкевич (ЇжачОК). Надіюся, Ви дізналися набагато більше про людей, котрих повинно впізнавати все місто, а не лише друзі.
І пам'ятайте: " ХОРОШІ ЛЮДИ НАВКОЛО НАС", голоне помічати їх...
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.