Вальдемар Пясецький, відомий луцький краєзнавець, відійшов у Вічність у понеділок 29 червня. Ще за життя він став легендою, бо в численних своїх працях про Луцьк та його історію показав лучанам самобутність цього міста, відкрив таємниці його цвинтарів і будинків, познайомив із тисячами невідомих імен. А головне – став натхненником для наступних поколінь дослідників історії Луцька. Його краєзнавчі роботи стали опорою для багатьох-багатьох досліджень.
Останні роки свого життя у Луцьку Вальдемар Пясецький провів, майже не виходячи з квартири у районі Відродження, бо хворів. Згодом переїхав жити до Польщі, де мешкає його донька та внуки. Там і помер.
«Перший» зібрав найцікавіші факти з життя легендарного луцького краєзнавця.
свого проживання в Луцьку, за своїм робочим столом...
...Перша праця про Луцьк. Першу свою краєзнавчу розвідку про Луцьк Пясецький написав ще у 1973-му році. Загалом же він - автор понад чотирьох сотень праць про історію волинського краю.
* * *
...Вперше приїхав у Луцьк. Краєзнавець уперше побачив Луцьк в 50-х роках. Він приїхав сюди …на суд. Тоді Вальдемар Едвардович вчився в Львівській політехніці, позичив студентам-товаришам книжку «Історія України», яка взяв почитати у викладачки (автора не згадав, - авт.). А згодом за книжку взялися спецслужби і хлопців тягали по судах. Суд відбувався в Луцьку, на нього викликали свідчити і Пясецького. Згодом Вальдемар Пясецький закінчив художньо-графічний факультет Орловського педінституту.
* * *
...Змалечку говорив тільки польською. Вальдемар Пясецький був поляком за національністю. З дитинства у його родині спілкувалися польською. Ось як він це згадував: «Я пам’ятаю такий момент з дитинства: в 39-му йдемо з тіткою вулицею в Підволочиську, а вона каже: “Тільки мовчи”. Бо я тільки польською мовою говорив. З дитинства у нас в родині тільки польською спілкувалися. І тітки мої теж. А потім там, на городі, солдати коло окопа стояли, то я їм вже “Катюшу” виспівував. Вивчив для них спеціально».
* * *
...Вчитель з художньої. Чимало років Вальдемар Пясецький пропрацював у Луцькій художній школі. Був наставником для багатьох вихованців цього закладу.
* * *
...Чому – Вальдемар. Він принципово називав себе Вальдемаром, бо наполягав, що саме таким іменем його хрестили. І завше обурювався, що у радянські роки його в паспорті «зробили Володимиром».
* * *
...Ріс біля Володимира-Волинського. Дитинство Вальдемара Пясецького пройшло у селах Чесний Хрест, Менчиці, Мишів Володимир-Волинського району. Там працювала учителькою його мама Броніслава Пясецька, а син був поруч, ходив у Селець до костелу, згодом з мамою жили у Володимирі-Волинському біля кладовища.
Себе Вальдемар Пясецький називав «волинським бродягою». Його матір родом із Підволочиська на Тернопільщині. Сам він народився на Рівненщині (в Дубровиці). А все своє доросле життя присвятив Луцьку та його історії.
* * *
...Від діда. Пристрасть до краєзнавства у Пясецьких – родинне. Вальдемар Пясецький згадував, що краєзнавчу розвідку написав його дід. То була праця "Підволочиськ під поглядом історичним, економічним і тому подібне". Але роботу не завершив. Рукопис знайшли рідні, коли робили ремонт у будинку. Краєзнавством захоплювалася і матір Пясецького. Кожного разу, коли приїздила у нове село, не минала старих цвинтарів, їй було цікаво їх досліджувати. З собою брала і малого сина, тому Пясецький іноді розповідав, що вчився читати «на епітафіях». Мама любила мандрувати новими селами і вивчати тамтешні цікавинки, цю пристрасть передала синові.
* * *
...Війна. Батько Вальдемара Пясецького служив в Армії Крайовій і працював в тюрмі АК.
* * *
...Легендарні люди. Вальдемар Пясецький зустрічався з іншим легендарним волинським літописцем, істориком Олександром Цинкаловським. Ця зустріч відбулася у Володимирі-Волинському, куди Цинкаловського, який жив у Польщі, запросили до музею.
* * *
...Вулиці. Найбільше Пясецький, з його слів, любив у Луцьку Замкову вулицю. Понад усе вона пасувала йому до прогулянок.
* * *
...Визнання. Вальдемар Пясецький мав звання “Заслужений діяч культури Польщі”. Почесне звання за захист та заслуги в галузі польської культури, яке присвоюється й іноземцям. Присвоюється в Польщі з 1962 р.
* * *
...Складне. Пясецький обережно висловлювався про Бандеру, наголошував, що «бандерівщина - то політична партія» і що «не можна вважати всіх українців бандерівцями». Згадував: «Я пам’ятаю, як до нас в хату приходили озброєні бандерівці, щоб розстріляти. Тітка, правда, швиденько зреагувала й каже: “Ну, ми ж греко-католики”. Це збило їх з пантелику, бо не знали, хто то такі. Пішли виясняти, та й більше не приходили».
* * *
...Недописане. На схилі літ Вальдемар Пясецький працював над новою книгою про Луцьк. Робоча назва «Луцьк. Середмістя». То – нариси з історії вулиць та вуличок у центрі Луцька. Але видати книгу краєзнавець не встиг. Доля матеріалів наразі невідома. Радник Луцького міського голови Ігор Поліщук, публікуючи співчуття з нагоди великої втрати для Луцька – смерті Пясецького, запевнив, що місцева влада сконтактує з родиною краєзнавця і візьметься видати книгу.
Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА.