«Ліпіть вареники. Це заспокоює». Як у Луцьку працює штаб для стривожених

З початком війни у Луцьку запрацював психологічний штаб. Десятки фахівців із ментального здоров’я волонтерять, готові надати допомогу тим, кому це потрібно. Безплатно і цілодобово. Ніколи досі психологічна допомога не була настільки доступною.

«Складним для нас був момент, коли зателефонувала 14-річна дівчинка з Харкова. Вона в метро, ховається від вибухів і має суїцидальні настрої. Всі моментально включилися в роботу, бо для нас немає значення, звідки телефонують. Головне – допомогти», – каже координаторка психологічного штабу Людмила Висоцька.

«Телефонують жінки і просять допомогти чоловікам, синам»

Психологічний штаб створило управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради у перші дні війни. Ініціаторкою виступила його очільниця Ліна Галан. 

На заклик мерії долучитися зголосилися приблизно 50 психологів.

Вони розподілили між собою чергування: є очні сесії у РАЦСі, робота з дітьми при школах і садках, а також цілодобова гаряча лінія.

«Спершу люди телефонують на гарячу лінію. Більшості допомагають вже на цьому етапі: порадою, розмовою, тим, що вислухали, побули «поруч» у важку хвилину. На гарячу лінію звертаються частіше, бо це анонімно і непотрібно нікуди йти/їхати», – розповідає Людмила Висоцька.

Проте частина людей приходить на очні сесії або ж домовляється про онлайн-зустрічі. Звертаються і лучани, і переселенці. Інколи – люди з інших міст, які знайшли номер телефону в інтернеті.

Психологиня Тетяна Мосевніна в мирному житті вела приватну практику, однак з початком війни, як і багато інших, волонтерить.

Найчастіше, каже, на гарячу лінію дзвонять зі скаргами на тривожність, страх. Особливо вночі.

«Навіть, коли просто піднімаєш слухавку і кажеш «Алло», людина вже чує, що не сама. Хоча, цим, звісно, не обмежуємося. Розповідаємо про дихальні та інші заспокійливі практики», – зазначає психологиня.

З її слів, часто жінки дзвонять і просять допомогти сину або чоловіку, які зіткнулися з панічними атаками. Останні рідше звертаються за психологічною допомогою самостійно і переконують всіх навколо, що все гаразд, навіть коли це не так.

Частину людей направляють до лікарів-психіатрів – для цього у штабі є список контактів.

Читати також: Ситуація з ліками на Волині. Чому людям НЕ потрібно змітати запаси з аптек

Координаторка психологічного штабу Людмила Висоцька каже, найбільш тривожно було допомагати дівчинці з Харкова
Психологиня Тетяна Мосевніна розповідає, дзвонять жінки і просять допомогти чоловікам

Як підтримати свою психіку під час війни

Психологиня Оксана Слушаєва каже, що більші шанси зберегти ментальне здоров’я у тих, хто піклується про фізичне. Тому основні поради «банальні»: пити достатньо води, збалансовано харчуватися, повноцінно спати. Звісно, якщо все це можливо там, де ви зараз перебуваєте.

«Друга сходинка – старатися вести звичний спосіб життя, мати розпорядок дня. Зараз багато людей без роботи і весь день проводять вдома, а це лише поглиблює психологічні проблеми.

Люди – соціальні істоти. Ставайте волонтерами, турбуйтесь про інших. Коли ми фокусуємося на інших людях, ми відволікаємося від власних проблем.

Також не нехтуйте правилами безпеки. Тривожний рюкзак – це ще один крок для заспокоєння. Коли тримаєш все необхідне в одному місці, ти більше готовий до непередбачуваного», – каже Оксана Слушаєва.

Допомагає заспокоїтись дрібна моторика: дітям – пластилін, дорослим – вареники. Так, це не тільки стратегічний запас, а й антистрес.
Психологиня Оксана Слушаєва радить подбати про фізичне здоров'я

Багатьох зараз мучить почуття провини вцілілого за те, що виїхав за кордон чи не виїхав, але начебто робиш недостатньо для перемоги.

«У всіх нас є безумовний інстинкт самозбереження. Тому не варто гризти себе за те, що виїхали за кордон чи вивезли дітей. Напевно, це відчуття є у всіх, хто відносно добре живе на фоні тих, хто в підвалах. Впоратися з цим допомагає волонтерська праця.

Заробив гроші – передав армії, допоміг переселенцям хоч трохи, сплів сітку – ти вже корисний. Якщо щодня робити маленькі справи, відчуття провини знижуватиметься. Хоча загалом мати його нормально», – пояснює психологиня.

Читати також: Волонтерський мурашник в театрі. Як лучани об’єднуються задля перемоги

Поки війна у розпалі, у багатьох людей психіка «мобілізована». Їм здається, що вони зібрані і спокійні. «Накрити» ж може після війни, коли умови будуть безпечними. Саме тому психологи радять не нехтувати ментальним здоров’ям вже зараз. Тим паче, що готових допомогти, дуже багато.

Психологічна допомога ніколи ще не була такою доступною

Гаряча лінія працює цілодобово: 0800 400 332

Прийоми ведуться з 09:00 до 17:30 у РАЦСі, що на проспекті Соборності, 18 у Луцьку.

У садочках і школах батьків з дітьми приймають з 09:00 до 15:00.

Мапа пунктів безкоштовної психологічної допомоги у Луцьку тут.

Усе це безкоштовно.

Текст: Віта Сахнік

Фото: Людмила Герасимюк

 


#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина На Хмельниччині попрощалися із загиблим у луцькому аеропорту
Наступна новина Психотропів на пів мільйона гривень: на Волині затримали двох наркоторговців
Схожі новини