«Москва слезам не верит» – так тих, хто намагався виїхати з окупованої Херсонщини, зустрічали окупанти на блокпосту. Пані Світлана із села Херсонської області розповіла, як її родині вдалося вибратися на підконтрольну Україні територію.
Про це йдеться в сюжеті 12 каналу.
«Я працюю в магазині. То вже о другій годині дня вони стояли під магазином», – каже переселенка.
Жінка розповідає, що спочатку боялися навіть виходити, не розуміли, що буде далі.
«Дуже тяжко. Тому що є багато тих, хто їх підтримує. І практично спілкування немає, тому що всі бояться. Один на одного можуть бути доноси. Це можуть приїхати, тебе забрати і ти навіть не знаєш що коли сказав. То нам краще було мовчати», – розповідає пані Світлана.
Жінка каже, що склалося враження, ніби окупанти вже знали все про населений пункт та його жителів. Вони одразу навідувалися в домівки «неугодних». Родина сподівалася на швидке визволення, тож лишалася в селі.
«Спочатку ми їли те, що було, запаси. А потім купляли. Але там ціни були захмарні», – ділиться жінка.
А як стало геть тяжко, мусили продавати городину. Магазин, де працювала жінка, майже одразу закрили.
«Це було за безцінь, дуже дешево. Щоб вивезти городину, треба було декілька блокпостів проїхати. Вони теж купляли. Неприємно було їм продавати», – пригадує жінка.
Коли настав час йти до школи, то жінка взяла сина 11-класника й спробувала виїхати на Волинь.
«Школа там на три села. Ми просто не хотіли ходити в ту російську школу», – розповідає переселенка.
Їхали чотири дні евакуаційним автобусом. Особливо жорстокими окупанти були з тими, хто їхав легковиками. Не зважали навіть на маленьких дітей.
Ситуація в її рідному селі нині гіршає щодня. Люди кажуть, що живуть ніби під дулом автомата. Тож жінка сподівається, що найближчим часом у списку звільнених населених пунктів з’явиться і її село.
Читайте також: Лучанка прихистила сім'ю лікарів зі Слов'янська. ВІДЕО