Палиця 2 години відповідав на запитання журналістів. Найцікавіше

Ігор Палиця під час прес-конференції в прямому ефірі 16 травня

Голова Волинської облради і один із лідерів партії УКРОП Ігор Палиця після тривалої відсутності прибув на Волинь. 16 травня відбулася 23 сесія облради. Цього ж дня, точніше – увечері, Палиця запросив журналістів провідних видань Волині поспілкуватися у прямому ефірі телеканалу «Аверс».

Востаннє журналісти мали змогу в такому ж форматі поставити запитання голові облради ще у вересні минулого року. «Перший» пропонує найцікавіше зі сказаного. 

Хто буде головою Волинської ОДА?

«Не задумувався над прізвищем. Мені все одно, яким буде прізвище майбутнього губернатора. Я хочу, щоб ця людина дбала про Волинь. Ну, і щоб зразу не думала, що вона «директор бази» і що можна все робити, що хочеться».

«Можливо, будуть конкурси. Можливо, представники ЗЕ-команди будуть когось рекомендувати. Можливо, керівник штабу піде. Рішення прийматиме новообраний президент за погодженням з Кабміном. Кого б не призначило керівництво з Києва (чи то голова ОДА, чи силовики, якщо їх замінять), якщо він працюватиме не на інтереси Волині, то я переконаний, що в обласної ради вистачить розуму і можливостей донести до президента, що ця людина не справляється».

Чи стане Палиця Прем’єр-міністром?

«Мені не пропонували ніяких посад. Про це ні я ні з ким не говорив, ні зі мною – не говорили. Я знайомий з новобраним президентом, але не спілкувався з ним з початку президентської компанії. Взагалі. І не хотів цього робити. Це той процес, на який не треба було звертати уваги: він повинен був пройти чесно».

Інформація про те, що на своєму дні народження Ігор Коломойський, проголошуючи тост, назвав Ігоря Палицю майбутнім Прем’єр-міністром, за словами голови Волиньради, - неправда, бо «такого тосту не було».

«У мене немає амбіцій іти у владу в Київ. Ми всі разом почали серйозні проекти на Волині. Цікаво над ними працювати».

Про стосунки із Володимиром Гройсманом

«Ми розібралися», - каже Палиця. Палки в колеса «Волиньприродресурсу» - це «команда Президента Порошенка, а не Прем’єра Гройсмана». Президент велів не дати підприємству працювати на Волині. А тому стосунки з Гройсманом – покращилися.

«На сьогоднішній день я спілкуюся з Прем’єр-міністром. Він пообіцяв до кінця червня виділити нам ще  25 мільйонів на перебудову чи реконструкцію неонатального центру, щоб ми вже повністю запустили цей комплекс. І відкриттю, і роботі перинатального центру це не буде заважати, ми плануємо відкриття у вересні-жовтні.

Сьогодні я прошу Володимира Гройсмана підтримати розвиток Волині в усіх питаннях. Йому вже ніхто в цьому не заважає і не забороня цього робити. Я сподіваюся, що він дослухається і підтримає нас».

 

Чому колишній охоронець Палиці тепер охороняє Зеленського?

«Немає в нас спільного охоронця. У мене вже немає його. Мені некоректно або повторювати, або ще раз казати про це після новообраного президента. Він сказав: це компанія, яка надає охоронні послуги в Україні.

Якісна компанія. Якісні хлопці. Тому, напевне, постав такий вибір. Біля мене вже їх нема».

Оскільки «Приватбанк» забрали у Коломойського, чи варто забрати «Богдан» у Свинарчука?

«Я не прихильник того, щоб щось забирати. Якщо «Богдан» порушував закони, виграючи тендери, занижуючи ціни, просто розкрадаючи гроші, постачаючи неякісне обладнання, то мають бути зроблені висновки правоохоронцями.

Чесні висновки. Нараховані збитки. І люди, які це робили, повинні понести кримінальну відповідальність. А підприємство, яке було в цьому замішане, понести фінансову відповідальність: штрафними санкціями.

Якщо у підприємства не вистачить коштів розрахуватися з державою за все вкрадене або неякісне, тоді, безумовно, його треба пускати на банкрутство і забрати борги».

Чи багато перебіжчиків йдуть до голови облради?

«Я така людина, яка чи в опозиції, чи не в ній, все-одно спілкуюся зі одним колом своїх знайомих та друзів. У мене це коло не звужується і не збільшується.

Я вже прожив немало в оточенні чиновників (бувших чи нинішніх), прекрасно розумію, що стоїть за цією людиною, що всередині у неї. Нема сенсу до мене приходити зі своїми словами».

Палиця не був в Україні тривалий час, бо його хотіли арештувати?

Голова Волиньради стверджує, що проти нього не було висунуто ніяких підозр, які б не давали йому можливості перебувати в Україні.

«Були команди. Документів – не було. Навіть коли Президент знаходився в Америці на засідання ООН у вересні 2018 року, дзвінки були увесь день з тим, аби затримати і арештувати Палицю. Дзвонили Олександрові Шевченку в студію. Але правоохоронці, безумовно, готові виконувати якісь команди, але якщо для цього є якась причина. Але після того вони проаналізували – і не знайшли нічого, щоб не дозволили мені бути в Україні.

Були деякі речі, які не дозволили мені прибути на сесію 20 грудня 2018 року. Але вони не пов’язані із загрозою арешту. Це інше».

Коли на Волинь прийдуть інвестиції?

«Я дуже чекав президентських виборів. Дуже. Ви не уявляєте, скільки бажаючих надати інвестиції для Волині, скільки бажаючих будувати заводи. Їх лякало одне: корупція у владі.

У мене було дуже багато зустрічей в різних країнах з різними бізнесменами, включаючи банкірів, які готові навіть вкладати гроші, щоб фінансувати житлову іпотеку. Маю великі сподівання, що зараз щось зміниться».

Про розмову з Порошенком в кабінеті губернатора Савченка

Ігор Палиця каже, що країна при Порошенку – це країна, в якій всіх тримали «в страху».

«У день представлення Савченка, в його кабінеті мені Президент сказав: «Якщо ти будеш працювати на мене, я дам можливість працювати «Волиньприродресурсу». Я відповів: «Ні, Петре Олексійовичу, я не буду працювати на вас». Отака у нас відбулася розмова з Президентом, коли призначали Савченка. Безумовно, він мав на увазі працювати на виборах».

Що для українців краще: коли «Приватбанк» повернуть Коломойському чи коли він лишиться державним?

«Приватбанк» був створений Коломойським із нуля. Банк працював чітко, і це був самий швидкий, якісний і модерновий банк в Україні. Навіть котиться просто по накатаному, бо він і сьогодні таким залишається.

Я знаю, що зі 160 чи 150 мільярдів цінних паперів, які держава внесла в статутний капітал Приватбанку, монетизовано всього 17. А решта лежать на рахунках «Приватбанку». На ці цінні папери Мінфін нараховує 18 чи 19% річних (на цінні папери, які не монетизовані) – і «Приватбанк» показує мільярдні прибутки.

Із розмов із Коломойським знаю, що на рахунках «Приватбанку», лежало на той момент 18 мільярдів гривень, і банк не потребував ніякої фінансової допомоги, він спокійно працював.

Не хочу називати прізвище людини, це достатньо відомий банкір, який ще до інавгурації Порошенка сидів у кімнаті, де був майбутній глава Адміністрації президента Порошенка і ще кілька людей (а Коломойський тоді був губернатором і мав авторитет не менший, ніж у Порошенка), який сказав: «Петре Олексійовичу, найбільша загроза для вас – це Коломойський. Бо його люди люблять і бачать, що він зробив». А щоб прибрати Коломойського, треба забрати у нього «Приватбанк». Це було ще у травні 2014 року.

Тому повернуть чи не повернуть, я на це впливати не можу і не хочу. Але заради справедливості: «Приватбанк» у нього просто за-бра-ли. От і все».

Будинок офіцерів у Луцьку можна знести, бо це – «не пам’ятка»

Луцький Будинок офіцерів (за Польщі там був Земельний банк, – авт.), на думку голови облради, можна було б знести. На його місці він пропонував збудувати музей.

«Я спілкувався свого часу з Божидарником (покійний ректор ЛНТУ, на балансі якого ця споруда, - авт.), потім з Савчуком щодо того, щоб передати Будинок офіцерів на баланс міста. У мене була ідея зробити там музей.

Будинок не є якоюсь пам’яткою. На його місці треба збудувати щось в такому ж стилі, з такими ж фасадами. Великий і гарний музей, де можна виставляти картини, скульптури… Але в ректора інше бачення. Я не переконаний, що міська влада зможе сьогодні забрати цей об’єкт».

Ректор СНУ не збудував студмістечко в Луцьку, бо хотів «мільярдний проект»

«Я пропонував Коцану збудувати на території військової частини хоч щось. Але - ні. Це так само, як про школи у селах. «Давайте збудуємо одну за 25 мільйонів!». «Ні-ні, хай діти ходять в конюшню, але ми будемо будувати тільки за 100!».

Як в анекдоті: поки живий дядя Ізя, мій племінник буде їсти тільки шоколадні цукерки, а не барбариску.

Так само і зі студентським містечком. Казав: «Давайте збудуємо щось!». «Ні-ні-ні, я хочу тільки мільярдний проект». І на цьому все стоїть. Не переконаний, що можна забрати землю на баланс міста. Але ідея цікава».

На місці обкомівського готелю «Круча» краще збудувати багатоповерхівку

Після створення КП «Волиньприродресурс» на його баланс передали майно колишнього так званого обкомівського готелю «Круча», що на вулиці Дубнівській у Луцьку. Увесь цей час майно занепадає. Голова облради не вважає, що передача його «Волиньприродресурсу» була неефективною. Каже: таким чином майно законсервували і зберегли. Хоч будинок, переконаний, треба зносити.

«Завдання обласної ради продумати, який там об’єкт в рамках закону може бути побудований. Може, новий будинок або якийсь інший комплекс. Бо споруда в такому стані, що робити щось з нею немає смислу: її треба зносити і будувати новий об’єкт. Якщо це будинок, то значить обласна рада отримає 10-15% житла, які підуть на потреби лікарів, вчителів, атошників, афганців.

«Круча» нікуди не пропала. Ми її зберегли, законсервували. І нікуди, поки я в обласній раді, не подінеться».

Як Палиця ставиться до закону про мову

«Я розмовляю українською мовою. Ще з 2012 року виступав за те, що треба вводити обов’язковий іспит з української мови для бюджетників та чиновників.

Ще при Ющенку говорив про те що не можна дублювати російські фільми українськими субтитрами. Якщо людина знає російську – це плюс, а не мінус. Так, ми воюємо з Росією, але чому ми не повинні знати російської мови. Це розвиває.

Українська повинна бути єдиною державною. Неможливо змусити вивчити українську мову, треба створити такі умови, щоб ті, хто її не знає, полюбили її. Я за те, щоб за 5 років війни хоч якісь вірші були написані українською мовою, пісні українською, які піднімають наш дух, нашу силу. Але цього всього не робиться.

Можливо, закон правильний. Недочитав його. Але я вважаю, що в Україні – не та ситуація, щоб щось нав’язувати силою. Треба шукати консенсус. Він повинен призвести до того, щоб українську мову полюбили і вчили. А силою ніколи ще нікому не вдавалося».

Записала Олена ЛІВІЦЬКА.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина В Україні відклали запровадження штрафів за євробляхи
Наступна новина Modern-Eхро проведе другий в цьому році Modern Retail Forum
Схожі новини