Україна в очікуванні, коли новий президент візьме до рук булаву. Волинь – теж. Попри те, що кампанія кандидата була практично віртуальною, а підтримка волинянами Петра Порошенка – суттєвою, Володимир Зеленський все ж набрав 63 % симпатій волинських виборців.
Що далі?
Парламентські вибори. Саме цей фактор чи не найсильніше впливатиме на події у політикумі області та й України вцілому.
«Команда Зе» дорівнює «УКРОП»?
Обличчям «Команди Зе» на Волині став івент-менеджер і колишній кавеенщик Валерій Стернійчук. У нього геть малий політичний досвід: балотування від «УКРОПу» у Луцьку міську раду у 2015-му, а також участь у передвиборчій кампанії Партії зелених у далекому 2002-му (тоді Стернійчук очолював молодіжне крило волинського осередку ПЗУ).
Втім, ні в кого не викликає сумніву, що «своїми людьми» для Зеленського на Волині є місцевий «УКРОП» і аж ніяк не група волонтерів «Команди Зе». Чому?
Тому що місцеві укропівці практично не приховували, кого насправді підтримують на виборах. Їх фаворитом був зовсім не офіційний кандидат від партії Олександр Шевченко, а якраз Володимир Зеленський.
Тому що «Команда Зе» у Луцьку не продемонструвала жодної іншої активності, окрім ведення ФБ-сторінки і діяльності офісу. Жодного серйозного прізвища. Жодної серйозної дії.
І головне: тому що зв'язок Володимира Зеленського із олігархом Ігорем Коломойським – очевидний. Не менш очевидний зв'язок Коломойського з «будівничим» волинського «УКРОПу» – головою Волинської облради Ігорем Палицею. Згадайте хоча б гучну історію про тости на дні народження Коломойського.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Охоронець Ігоря Палиці тепер охороняє Зеленського
Волинський «УКРОП» – прекрасний актив для нового президента. Вони є послідовними опонентами команди Порошенка в області, контролюють чимало медіа, мають розбудовану мережу осередків у районах, що безцінно для парламентських виборів.
Уже зараз точаться розмови про ймовірне влиття «УКРОПу» в партію «Слуга народу».
Втім, першим на порядку денному постане питання нових керівників президентської вертикалі – голови ОДА та райдержадміністрацій.
Які завдання у нового голови ОДА?
Якщо коротко, то очевидне - взяти владу у свої руки. А це значить – не просто сісти у губернаторське крісло. Передусім він муситиме порозумітися з місцевими силовиками та бізнес-елітами.
Перші, схоже, не складуть особливої проблеми. Міністр МВС і керівник нової української поліції Арсен Аваков уже заявив про свою симпатію Володимиру Зеленському, назвавши його в одному з інтерв’ю «порядною людиною», яка «готова розбиратися з проблемами». Тому керівник волинських правоохоронців Петро Шпига, очевидно, буде радо співпрацювати з новим губернатором із Зе-команди. Або ж поступиться місцем лояльнішому колезі.
Стосовно прокуратури, то тут можуть бути тимчасові розбіжності. Зеленський уже натякнув на те, що шукатиме заміну Генеральному прокуророві Юрію Луценку. Для цього йому буде необхідна підтримка Верховної Ради, а якщо парламент зволікатиме – Генпрокурор Луценко і вся його прокурорська вертикаль, хоч і тимчасово, але дещо гальмуватимуть правоохоронні ініціативи президента та його соратників.
Левову роботу для того, щоб «притертися» із волинськими бізнес-елітами уже зробив Ігор Палиця. Представники найпотужніших бізнесових груп зустріли його у 2015 році, як голову облради серйозною опозицією. Проте минув час і більшість «опозиційних» бізнес-облич можна було побачити у спільних проектах із командою Палиці…
Єдиною загрозою для «спокійного життя» команди Зе на Волині, очевидно, лишається фінансово-промислова група «Континіум», яка активно підтримувала на президентських виборах Петра Порошенка. Крім того, власники бізнесу мають давню і не зовсім позитивну історію стосунків із Ігорем Коломойським. Тож, швидше за все, «Континіум» буде активно використовувати усі наявні ресурси – медійні, фінансові, людські – для того, щоб «тримати в тонусі» нову команду Волинської ОДА.
Друге і чи не найстратегічніше завдання «намісника» – організувати парламентські вибори і перемогу на них пропрезидентської партії (найімовірніше – «Слуги народу»). А «заруба» намічається серйозна: «Солідарність» позицій здавати не має наміру, тож кожен з п’яти виборчих округів стане окремим плацдармом.
Окрім того, новий губернатор точно візьметься за проблемні питання, такі як функціонування «Волиньприродресурсу» та «Волиньторфу». Якщо раніше ОДА блокувала усі ініціативи щодо видобутку бурштину і торфу, які йшли від обласної ради, то з приходом нового губернатора, скоріш усього, у цьому напрямку почнеться «гра в одні ворота».
Отож, хто може стати новим головою Волинської ОДА? «Перший» після консультацій з експертами і джерелами у партійних осередках визначив прізвища п’ятьох претендентів на пост голови Волинської ОДА. Ми описали фактори, які можуть сприяти призначенню кожного з цих людей на пост губернатора («плюси»), а також обставини, які можуть цьому завадити («мінуси»).
Кандидат № 1. В’ячеслав Рубльов
Так чи інакше – новим головою Волинської ОДА стане той, кому довіряє Ігор Палиця. В’ячеслав Рубльов – точно у списку таких людей.
Плюси. Він – лідер фракції «УКРОП» у Волинській облраді. Фактично, головне обличчя партії в області, основний її спікер (звісно, після самого Ігоря Палиці). Має досвід роботи в держструктурах та вміє миритися з існуванням «тіньових координаторів».
Його можна назвати «лівою рукою» Ігоря Палиці («права» все ж – Олександр Товстенюк, про якого – далі). Хоча за рівнем авторитету серед партійців УКРОПу – Рубльов дещо переважає Товстенюка. Наприкінці 2018 року в команді укропівців виникла певна політична криза: за чутками, Олександр Товстенюк вирішив усунути В’ячеслава Рубльова та посилити свої позиції. Проте це викликало серйозний супротив членів УКРОПу - вони почали писати заяви на вихід із партії… Рубльов фактично переміг у цьому протистоянні.
Відтак, маючи серйозну підтримку партійців, В’ячеслав Рубльов міг би стати досить ефективним на посаді голови ОДА. Особливо під час виборчих перегонів.
З інших «плюсів»: Рубльов знає ситуацію в районах та має на місцях «своїх» людей, завдяки депутатській роботі «знайомий» із соціальною сферою, принципами формування бюджету та іншими важливими питаннями, які повинен розуміти керівник області.
Має позитивний імідж. Неконфліктний, адекватний та стриманий. Непоганий спікер, вміє формулювати позицію та викликати довіру.
Мінуси. У Рубльова поки немає належних зв’язків за межами Волині, що могло б допомогти вирішувати стратегічні питання. Порівняно, наприклад, із Борисом Клімчуком чи Олександром Савченком, які знали входи у всі міністерські двері.
Посада голови ОДА вимагає твердих рішень, які часто треба «протиснути» через опозицію, а у В’ячеслава Рубльова, схоже – недостатньо жорсткий характер. До того ж, виборами повинна керувати людина із «сталевою рукою», що теж не зовсім про В’ячеслава Володимировича.
Крім того, за інформацією джерел в УКРОПі Рубльов розглядається як претендент на учасника парламентських перегонів: як кандидат від виборчого округу № 20 з центром у Горохові.
Кандидат № 2. Олександр Товстенюк
Плюси. «Права рука» Ігоря Палиці. Людина, яка попри численні скандали та провали (наприклад, із грошима благодійного фонду «Тільки разом», офіційні звіти якого не збіглися із тим, що інвестував Палиця; та болісну поразку на виборах луцького мера у 2015 році), все ж не втратила довіру.
Із позитивного, що може зіграти «в плюс» для голови ОДА Товстенюка – непогані зв’язки, у тому числі – загальноукраїнські. Також Товстенюку не чуже середовище місцевих правоохоронців.
Нехай власні вибори Олександр Товстенюк у 2015 році не виграв, проте за його плечима – не одна, організована ним успішна виборча кампанія в тому числі – переможна для Ігоря Палиці у 2012 році.
Мінуси. Такий вибір може зустріти з прохолодою більшість членів команди УКРОПу. До того ж Олександр Товстенюк тривалий час був особою непублічною. Під час невдалого балотування на посаду міського голови Луцька, він отримав чимало стресу через свій «вихід з тіні». Після цього навпаки уникав публічності та з’являвся в таких глибоко кулуарних історіях, як «перекроєння» бюджету.
Зокрема, йдеться про участь Товстенюка у прийнятті рішень в облраді. За словами співрозмовників у Волинській ОДА, він став одним із ініціаторів внесення змін до бюджету, яке спровокувало «війну» між радою та адміністрацією.
Публічний образ Олександра Товстенюка теж почасти грає проти нього. Він програв вибори, а це може суперечити іміджу «команди преможців», обличчям якої стане новий губернатор.. До того ж опоненти пригадають Товстенюку і нетверезе водіння, і інші, не зовсім перевірені, але описані у пресі скандали.
Кандидат № 3. Ірина Констанкевич
Ірина Констанкевич наразі є народною депутаткою від виборчого округу № 23 з центром у Маневичах. Здавалось би, замінювати нардепа на губернатора і втрачати один «багнет» у парламенті нікому не на руку. Проте досвід Ігоря Палиці показує: попри непоєднуваність посад, протриматись якийсь час на обох стільцях реально.
У травні 2014 року Ігоря Палицю призначили головою Одеської ОДА. На той час він був народним депутатом і продовжував ним лишатися як мінімум кілька місяців. Сидячи в кріслі голови ОДА.
Зважаючи на те, що від призначення нового волинського губернатора до парламентських виборів буде іще менше часу, такий сценарій цілком може повторити Ірина Констанкевич.
Плюси. У жінки – позитивний імідж. Проукраїнська, інтелігентка, сумлінно виконувала депутатську роботу… Має реальні шанси впоратись і з викликом очолити на Волині виконавчу владу. Може стати компромісною фігурою для «внутрішньоукропівських» середовищ, зорієнтованих на Товстенюка і Рубльова.
Мінуси. Ірина Констанкевич має хороший рейтинг в «маневицькому» окрузі. Тож «перекидати» її на новий напрямок означає ризикувати втратити цей округ на парламентських виборах.
Кандидат №4. Ірина Вахович
Плюси. Із кінця 2018 року депутатка обласної ради Ірина Вахович стала досить помітною фігурою в команді УКРОПу. У кризовий момент її призначили головою бюджетної комісії, і вона – впоралася.
У «бюджетних війнах», що тривали між обласною радою та ОДА показала відданість команді, компетентність, вміння ризикувати і за потреби йти на відкритий конфлікт… За характером виважена і стримана Ірина Вахович, за короткий час активної роботи на політичній арені заслужила репутацію такого собі «вовкодава» – безстрашного виконавця, який іде вперед попри те, що навпроти може виявитись в рази сильніший противник.
Обрати Ірину Вахович «команда Зе-УКРОПу» може і за тим принципом, що вона – відносно нове обличчя, оптимального віку та представляє науково-освітнє середовище, працюючи завідувачем кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету.
Мінуси. Вахович не має серйозного управлінського досвіду, адже, якщо не рахувати її роботу головою «бюджетки», вона ніколи не була на «перших ролях». Додати варто й відсутність потрібних зв’язків у районах та у столиці. Одним словом, очевидні усі мінуси хоч і перспективного, але «новачка».
Кандидат №5. Іван Смітюх
Плюси. Екс-«регіонал» Іван Смітюх був довіреною особою Анатолія Гриценка та однією із ключових осіб в його місцевій команді. За інформацією з політичних кулуарів, Смітюх давно і активно спілкується з Товстенюком та Палицею. Результатом такого «перешіптування» вкупі з прогнозами можливого союзу команд Зеленського і Гриценка може стати посада губернатора…
Іван Смітюх має управлінський досвід: очолював Ковельську РДА і був депутатом обласної ради, тому розуміє систему державного управління зсередини.
Має зв’язки. Знайомий з усією місцевою бізнес-елітою. Бував у багатьох столичних кабінетах. Брат Григорій – екс-нардеп та заможний бізнесмен, має бізнес в титановій та агропромисловій галузях.
Мінуси. Смітюх має стійкий імідж «регіонала», щоправда ця скандальна політична приналежність була для нього швидше вимушеною. Він – «стара гвардія», і аж ніяк не тягне на «нове обличчя» – один з основних меседжів, що їх «команда Зе» доносила до виборців.
Прізвище Смітюх в суспільній пам’яті міцно закріпилося за ексцентричним вибриком його брата Григорія: той напередодні війни з Росією у 2014 році під час одного з антиукраїнських мітингів кликав зі сцени Путіна.
Проти кандидатури Смітюха, очевидно, буде виступати нардеп Ігор Гузь – наразі «свій» для УКРОПу. Гузь точно не забув Іванові Смітюху його участь у парламентських виборах 2012 року, коли трійка кандидатів Івахів-Гузь-Смітюх розділила основний масив голосів у Ковельському виборчому окрузі. Теоретична неучасть Смітюха у тих виборах могла б забезпечити перемогу Гузю.
Втім, все ж не відомо, чи має Ігор Гузь наскільки сильний вплив на рішення Ігоря Палиці, аби втручатися в обрання кандидатури голови ОДА.
* * *
Яким би не було прізвище наступного голови волинської ОДА, кілька очевидних висновків можна зробити уже зараз:
1. Наступний губернатор точно буде людиною Ігоря Палиці.
2. УКРОПівська більшість в обласній раді забезпечить «повновладдя» новій команді, а тому працювати будуть в комфортних умовах і в режимі «що хочу – те і роблю».
3. Є кілька чинників, які вказують на те, що майбутній голова ОДА буде тимчасовим. А змінитися він може вже після парламентських виборів – через можливий незадовільний результат виборів для нової команди. Окрім того, новий голова ОДА може стати «цапом-відбувайлом»: якого принесуть «в жертву» за господарські неуспіхи, тим самим пішовши на вибори «білими і пухнастими». Та й зрештою: маховик під назвою «адміністративна реформа» запущено на повну силу, тож невдовзі й така посада як голова ОДА може бути ліквідована.
Далі буде…
Аналітична група SNR
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
