Дарницький районний суд Києва заборонив розповсюджувати тираж книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».
Судове засідання відбулося у понеділок 19 жовтня, пише «Громадське».
Суд визнав, що деякі фрази у книзі порушують честь та гідність, а тому книгу можна розповсюджувати лише з дозволу Віктора Медведчука.
Нагадаємо, історик та журналіст Вахтанг Кіпіані видав і упорядкував матеріали 6-томної справи письменника, дисидента Василя Стуса з архіву КГБ. Адвокатом Василя Стуса був нині відомий політик, прибічник «руского міра», лідер ОПЗЖ і кум Путіна Віктор Медведчук.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Ми подивилися «Заборонений». Чесно ділимося враженнями
Згодом Медведчук подав до суду, на його думку у книзі зазіхнули на його честь і гідність. Під стінами суду 19 жовтня відбувалися акції протесту.
Суд заборонив розповсюджувати книгу у тому вигляді як є. Рішення не поширюється на ті екземпляри, які вже є у бібліотеках чи в когось у власності.
Віктор Медведчук просив визнати недостовірними дев'ять фрагментів у книзі «Справа Василя Стуса». Суд задовольнив позов частково. Три фрагменти визнані недостовірними, ще у трьох заборонив використання імені Медведчук як персонажа твору без його згоди». Вахтанг Кіпіані зазначив, що «ніхто вибачатися перед Медведчуком не буде». І додав, що, згідно з рішенням суду, мав би видалити ці епізоди. Однак автор цього не робитиме.
Сам Кіпіані у соцмережах прокоментував вердикт суду так: «Іменем України». Суддя Заставенко вирішила, що 6 епізодів книги «Справа Василя Стуса» є неправдою. Два смішних моменти - не можу тепер згадувати всує тов. Медведчука, але називати «сином поліцая» можна».
* * *
Ось як говорив про адвоката Василя Стуса автор книги Вахтанг Кіпіані, презентуючи видання у Луцьку:
«Василь Стус про свого адвоката Медведчука сказав: «Навіщо мені другий прокурор в суді?». На жаль, Василь Стус не описав історію суду з репліками. Ми можемо судити про це лише з документів КДБ. І з цих документів ми бачимо, що Василь Стус був абсолютно беззахисним у залі суду. Адвокат, якого йому призначили, не відпрацював, згідно радянських законів, згідно етики радянського адвоката, можливості, які в нього були.
Якщо ми беремо інші справи, то бачимо, які «простирадла» писали адвокати обвинувачених з посиланнями на кримінальний, кримінально-процесуальний кодекси, характеристики з місця роботи, умови, які пояснюють, чому цю людину не можна засудити. Приміром, в СРСР була стаття 70 КК «Антирадянська агітація та пропаганда» і стаття 187 «Наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний та суспільний лад». Санкція цих статей відрізняється втричі. Якщо вимагати перекваліфікації статті, теоретично можна було отримати 3-5 років, але не 15. Успіху це не мало б, але бодай адвокат працював би на свого клієнта.
Василь Стус вимагав дозволити самостійно захищати себе або надати йому міжнародного адвоката, але, на жаль, радянський закон цього не дозволяв. В його справі є сакраментальна фраза адвоката: «Провина мого підзахисного кваліфікована вірно».