Історія Луцька невід’ємно пов’язана з історією єврейського народу. Ще у 1931 році в Луцьку мешкало 17 тисяч євреїв. Війни. Революції. Політичні перипетії. Зумисне винищення. Еміграція. І вже у 1959-му їх лишилося 770. Але місто досі ховає чимало слідів і місць, пам’ятних і знакових для цього народу.
27 січня у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (саме цього дня у 1945-му солдати 1-го Українського фронту визволили полонених найстрашнішого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау). У зірці Давида, що є символом єврейського народу, - шість кутів. Ми вирішили нагадати про шість особливих єврейських місць у Луцьку.
1.«Тут розстріляно 25658…»
В урочищі Причищизна на околиці Луцька у 1942-му розстріляли більше 25 тисяч людей. Тільки за те, що вони були євреями. Окупанти привозили євреїв з гетто, розстрілювали у величезних ямах.
Меморіал жертвам Голокосту на місці наймасовіших розстрілів відкрили 10 червня 1990 року.
Щоби потрапити на місце розстрілів, треба пройти через території Гнідавського цукрового заводу. Поруч невелика посадка і промзона. Щороку сюди приходять представники єврейської громади краю, щоби вшанувати полеглих.
Місце, де думається про Вічність.
2.Будівля педколеджу, де колись було гетто
У 1941-му в Луцьку було три єврейських гетто. Найбільше займало територію так званої Жидівщини (тепер це район вулиць Данила Братковського, Караїмська, Вірменська у Старому місті). Ще одне знаходилося в районі Красного. Третє – у приміщенні нинішнього педагогічного коледжу, тоді в частині приміщення була євреййська гімназія ім. Глікліха.
Саме у стінах єврейської гімназії, де було так зване робітниче гетто, у 1942-му вибухнуло одне з перших єврейських повстань.
3.Єврейська гміна
Єврейська громада Луцька має свій адміністративний будинок. Це – колишня єврейська гміна.
Будівлю звели у 1921 році, як єврейську гміну, де перебував головний рабин Луцька, єврейські громадські об’єднання, громада відбудови Палестини тощо. В радянські рки тут був… палац піонерів.
Зараз приміщення належить єврейській общині, тут можна побачити проект будівлі, плакати (тут відбувалися виступи різноманітних польських, українських та єврейських музикантів).
Поруч зі гміною – пам’ятний знак на місці колишнього єврейського цвинтаря. Нині це вул. Заповітна. Тут був перший відомий з джерел цвинтар, найдавніші відомості про нього сягають XVI століття.
4.Велика синагога
То найбільш знакова пам’ятка єврейського народу в Луцьку. У давній синагозі нині – спортивне товариство «Динамо». Спортзал у культовій споруді «поселили» ще в радянські часи.
Як свідчать історики, у 1626 році польський король Сигізмунд ІІІ дозволив єврейській общині звести муровану божницю на околиці міста. Споруда мала б мати оборонну місію.
«Луцька синагога – це ансамбль із чотирьох різних споруд, найвищою з яких була чотирикутна, подібна до замкових, оборонно вежа. Разом із іншими спорудами, що тісно пов’язані між собою, становила своєрідний оборонний форт. Євреї повинні були утримувати на ньому гармати й обслугу для них, для чого у вежі є бійниці», - пише Вальдемар Пясецький в історико-краєзнавчому нарисі «Луцьк. Старе місто».
Синагога діяла до початку Другої світової. У 1942-му вона пережила бомбардування. Основний корпус культової споруди було відбудовано у 1970-му.
5.Великий театр
Одна з найбагатших єврейських родин Луцька, родина Кронштейнів, була засновницею єврейського театру. Діяв він перед Першою Світовою війною. Цю сторінку історії Луцька привідкрив краєзнавець Олександр Котис, який досліджує історію Кронштейнів. Але історія театру досі малодосліджена. Нині тут приміщення виконавчої служби.
Саме цей будинок був центром великого театрального руху в Луцьку початку 20 століття. У цьому приміщенні ставили вистави члени театральних гуртків і сюди з’їжджалося багато мандрівних артистів. Напередодні Першої світової у Луцьку діяло два театри: Великий (це саме театр Кронштейна) та Малий (нинішній ляльковий).
Раніше споруда могла мати абсолютно промислове призначення. Тут міг бути млин або ж зерносховище. На даху будівлі свого часу було щось схоже на великий купол. Та й фасад нагадає типову промислову споруду. Театр у цих стінах діяв до 1926 року. Далі приміщення реорганізували під вчительську семінарію.
6.Старий цвинтар на Тещиному Язиці
Єврейське кладовище в районі Тещиного Язика, над вул. Глушець існувало із середини ХІХ століття.
Кілька років тому тут з ініціативи Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму та організації «Оалей Цадікім – Гадер Авот» встановили пам’ятний знак. На місці могил виросла одна з центральних вулиць обласного центру. Просто на старий цвинтар нині «виходять» вікна багатоповерхівок з проспекту Волі. Правда, від цвинтаря вже – ні сліду.
Тільки пам’ять.Галерея