33-річний волинянин Яків Веремейчик, позивний «Ґудзик», який служив за контрактом у 14-й механізованій бригаді, станом на 15 лютого перебуває у полоні незаконних збройних формувань ЛНР вже 265 днів.
Про це йдеться у публікації Gazeta.ua.
Нагадаємо, мешканець села Гірка Полонка Луцького району Яків Веремейчик потрапив у полон у ніч на 26 травня 2018 року неподалік Катеринівки Попаснянського району Луганської області. Тоді ж бойовики полонили його побратима із Любомля Юрія Євтушка.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Показали відео із волинянином, який потрапив у полон терористів
Дружина Якова Олена Веремейчик каже, що досі не знає, який статус у її чоловіка: чи він військовополонений, чи безвісти зниклий, який він за списком на обмін, мовляв, ця інформація не розсекречується.
«Взагалі по статуту командування бригади не зобов'язане повідомляти родині, що вояк перебуває у полоні. Вони зобов'язані повідомити лише у разі смерті. Я досі чекаю результати їхнього внутрішнього розслідування. У відповідь на мій запит про те, де мій чоловік, у бригаді відповіли, що «він перебуває за межами розташування». Але 15 листопада я побачила на акції «Порожні стільці» на підтримку українських політичних в'язнів у Росії й Криму, а також полонених у ОРДЛО, яка у Києві відбувалась, стілець з прізвищем «Веремейчик». Це дало надію», – розповіла Олена.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Безсовісно використовуються для пропаганди»: розповіли про долю волинських полонених
Також вона повідомила, що 26 грудня 2018 Якову через міжнародну організацію «Червоний хрест» відправили посилку з теплими речами. Таке відбулося вперше.
«Брат чоловіка Богдан вийшов на «Червоний хрест». Ми домовилися, що вони передадуть посилку від нас. Склала сало, мед, термобілизну, спортивний костюм, зимове взуття, куртку. Надіслали усе у Слов'янськ Донецької області, звідти представник Хреста мав забрати і передати на Луганськ. З 14 січня вона вже там. Але Яків досі її не отримав. Спочатку бойовики посилку дозволили передати, а тепер гальмують процес. Думаю, що вони якийсь сюжет знімуть, коли будуть передавати посилку. Що, мовляв, вони такі мирні, що і подзвонити дають, і посилки дозволяють», – каже жінка.
«Цього року 29 січня на його день народження купили його улюблений «Київський» торт, а подзвонити, привітати нема кого. Це гірше, ніж смерть. Коли Яків пішов воювати, переживала постійно, щоб не повернули його мені 200-м. А тепер з дня у день живу у невідомості. Не знаю, що може трапитися завтра, хто може подзвонити і про що сказати», – додала вона.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.