У Луцьку руйнується пам’ятка архітектури на вулиці Йова Кондзелевича, 5 – колишній монастир Василіанів. У будинку, де розташований музей братства, затоплене підземелля, грибок на стінах, а зі стелі осипається штукатурка.
Будинку понад 400 років. Це найстаріша мурована будівля в Луцьку, яка збереглася до нашого часу. У затопленому підвалі – «гори» сміття: прогнилі дошки, пляшки, вікна.
«Вода повертається»
«Можливо, ще планувалося, що ці вікна ще будуть використовуватись, але коли вода піднялася, то вже ні. Кафель з грубки є. Все виносилось сюди і тепер воно в такому стані», — говорить ігумен Никодим, намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря.
«Вода повертається. Основна задача – взнати джерело,чи це грунтові води. Чи це опади, які стікають із труб і сюди потрапляють. Чи це каналізаційні десь проривають» – каже монах.
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Петро Троневич важає, що підтоплення не є природнім: «Скоріше за все, вода попадає з водопровідних мереж. Тому що рівень грунтових вод в цій частині міста значно нижче. Сьогодні ми знаємо всі рівень води в річці Стир. Він досить низький. І поряд Глушецький міст — там сухо».
За словами Петра Троневича водопровідні мережі в старій частині міста зношені і їх негайно потрібно міняти.
«Водопровід у старій частині міста має більше 90 років, він дуже зношений, труби зношені поіржавілі. Коли вони тріскалися, яким чином ремонтували. Хомути якісь одягали чи якийсь кілок забивали. З часом ці ремонти ставали непридатними і не виконували свої функції, і вода попадає в грунт. Я думаю, що самі мешканці цього будинку можуть зробити водовідведення атмосферних вод в ливневу каналізацію. Це не є дорого. Я не вважаю, що будинок в нормальному стані. Це є монастир, це не є житло. Не може цей будинок бути сучасною квартирою, яка б відповідала всім сучасним вимогам» – каже Троневич.
Тут живуть люди
У будинку мешкає два десятки людей. Капітальний ремонт будівлі тут ніколи не робили, наголошують жителі.
Колись жителям обіцяли дати нові квартири, та це були лише обіцянки, каже мешканка будинку Тетяна Брайловська. Зараз люди самі ремонтують будинок.
Згідно із проектно-кошторисною документацією кілька років тому на реставрацію і ліквідацію підтоплень підземель передбачили 6 мільйонів гривень, станом на зараз потрібно не менше 10 мільйонів, каже Петро Троневич.
«Це житло не їх. Я не розумію їхнє небажання щось зробити для свого будинку. Вони захарастили все горище — коли ми перекривали дах, з нього було вивезено 5 камазів сміття. Закидали своїм побутовим сміттям підвали. Коли в мешканців з’явилося бажання приватизувати ці квартири, а приватизувати неможливо, бо це будинок заборонений до приватизації, то вони дійшли аж до Верховного суду. Аби в них було таке бажання до ліквідації цих незручностей як до приватизації, то я думаю, що це можна зробити», — говорить Петро Троневич.
Екскурсії з екстримом
«Видно зразу, що вода заповнюється моментально після того, як ми її викачали. Ми робили відмітки і видно було, наскільки швидко вона піднялася. Наразі дуже дешево цю проблему точно не вирішиш. ...Це не каналізаційна вода. Якби це була каналізація, то це було б набагато простіше вирішити це питання. Це скоріше за все води, які набираються тут, можливо якісь підземні підтоплення», — додає керівник туристичного агентства Богдан Климчук.
Він вважає: проводити екскурсії у підземеллі Луцького братства можна, але це дуже небезпечно.
«Я б туди людей водив би зараз. Тобто, якщо людина усвідомлює всі ці речі, небезпеку, без проблем, вона одягає чоботи і це можна в такому форматі. Але, перед тим влітку потрібно зачистити усе це», — говорить Климчук.
Петро Юровчик, Луцьк, Громадське радіо
Фото Петра Юровчика