Марині Бурнишевій з Черкащини – 35. Останніх 12 років, після заміжжя, жила і працювала в місті Оріхів, що за 60 кілометрів від Запоріжжя. Розповідає: мали з чоловіком роботу, виховували 8-мирічну доньку Варвару та 5-тирічного сина Івана.
Свою історію жінка розповіла Суспільному.
Жінка розказує: торік 24 лютого ще вийшла на роботу, а ввечері після прочитаних новин про обстріли звідусіль зібрала тривожні рюкзаки та тиждень з дітьми жили в друзів у підвалі. Потім, – каже, – просто пощастило виїхати з міста. З речей у машині – лише сумка з документами та дитячим одягом. Повертатися у квартиру було небезпечно.
Каже: життя до війни було дуже щасливим, зрозуміла це, коли його втратила. Разом з чоловіком мріяли про власний будинок та спільний відпочинок, але повномасштабна війна усі плани зруйнувала.
"Все, що в мене є — це діти. Буває сварю, буває цілую, люблю, горну їх до себе. Бувають такі моменти, що просто не можеш надихатися ними, обіймаєш їх", – говорить жінка.
Сама хвилюючись за безпеку дітей, родина вирішила залишити домівку. Дорога, – говорить Марина, – була довгою і складною.
Спершу родина жила в батьківській хаті у селі на Черкащині. Але було важко і фізично, і морально, – каже Марина. Торік у липні переїхали до Луцька. Тут є мамина родина. Жінка зізнається – досі ніяково приймати допомогу.
"Я не уявляла, як то починати з нуля. Мені було соромно. Мені не хотілося приймати оцей статус ВПО. Але потім я відпустила і зрозуміла, що, ну дійсно, люди щиро бажають тобі допомогти", – розповідає Марина.
Жінка каже: найважче переїзд у нове місто перенесла донька.
"Вона дуже важко відчувала оцю втрату дому, вона сумувала за кожною іграшкою, за тими друзями, вона постійно запитувала, коли ми зможемо поїхати, бо вона там згадала про якогось тигрика", – говорить Марина.
У Луцьку сім’я орендує двокімнатну квартиру, донька ходить у школу, син – у садочок. Марина розповідає: їй пощастило знайти роботу відразу. Працює в управлінні соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міськради. Робота, – каже, – аналогічна тій, що мала в Оріхові.
Попри повномасштабну війну та часті перепади настрою, – каже Марина, – намагається бути хорошою мамою. Рідне місто Оріхів зараз практично зруйноване, перебуває під постійними обстрілами. Але жінка з дітьми мріє повернутися додому.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.