Новий навчальний рік в Україні почався в абсолютно нових умовах. Це вже не щорічний «грипозний» карантин, під час якого діти на 2 тижні йшли на «канікули», а потім надолужували матеріал.
Пандемія коронавірусу не залишила шансів на звичайні шкільні будні. При цьому профільні міністерства – освіти та науки, охорони здоров’я буквально за кілька днів до 1 вересня неодноразово змінювали свої рекомендації навчальним закладам.
«Перший» у рамках спецпроєкту #інспекція перевірив, як справляються з новими викликами кілька луцьких шкіл. Цього разу – про Луцький навчально-реабілітаційний центр.
Читати також: «Маску одягни». Як вчаться в умовах карантину в луцькій школі №1. ІНСПЕКЦІЯ
Читати також: Дистанція (не)можлива. Як вчаться під час карантину в луцькій гімназії №4. ІНСПЕКЦІЯ
Батькам вхід обмежили, але не заборонили
Заступниця директора з виховної роботи Світлана Демчук каже, що навчально-реабілітаційний центр призначений для дітей з інвалідністю, а тому має свою специфіку. Всього тут навчається 240 учнів, з яких безпосередньо школу відвідує близько 200. Решта навчається вдома. Тож змінювати розклад, щоб діти приходили в різний час, не було потреби.
Та все ж у школі відкрили два входи. Учні 1-4 класів заходять та виходять через запасний, решта – через центральний.
На відміну від інших шкіл, тут батькам повністю не заборонили вхід. Діти з інвалідністю, які потребують супроводу, можуть приходити до класу з батьками. Однак далі дорослим потрібно вийти.
Ізолятор на випадок, якщо хтось захворіє
На обох входах стоять медики з термометром. Вони міряють температуру і працівникам, і учням.
«Дозволяється мати температуру максимум до 37,2, але потрібна довідка від сімейного лікаря про те, що це нормальна температура для дитини. Це ж стосується хронічного нежиттю, кашлю. Нам потрібно знати причину», - каже заступниця директора з медичної реабілітації Альона Саух.
Якщо хтось з дітей прийде нездоровим або відчує себе зле на уроках, його відправлять до ізолятору. Це окрема кімната, де є одноразовий халат та щиток для медсестри. Там дитину обстежать. Якщо буде підозра на грип чи коронавірус – викличуть батьків і скерують до сімейного лікаря або зателефонують в «швидку».
Хворого педагога на роботу обіцяють не пускати. Його відправлять додому і попросять звернутись до медиків.
Паперових рушників немає в туалетах, бо діти ними граються
На входах в школу поставили сенсорні санітайзери – підносиш руку і на неї розбризкується спиртовий антисептик. Продезінфікувати руки після вулиці тут – обов’язок кожного.
«Більшість вже автоматично це робить без нагадувань, а дітям ще й подобається», - запевняє Альона Саух.
Запас антисептику тут чималий – 26 п’ятилітрових каністр.
В туалетах є рідке мило, а от паперові рушники видали в класи. Хочеш в туалет – просиш вчителя дати рушник. Інакше, кажуть в центрі, діти, граючись, використають їх надто швидко.
«Того рулону на пів години вистачить», - каже заступниця директора з медичної реабілітації.
Засоби гігієни купили за гроші з міського бюджету.
В класах висять інструкції, які в доступній формі пояснюють дітям, що слід робити під час карантину.
Без маски на перерву не виходь
Тут невеликі класи. Максимум – по 12 дітей, тому розсадити дітей з дотриманням дистанції – не проблема, - запевняє Світлана Демчук.
На уроках учні можуть бути без масок. А от на перервах усі з 5 по 11 клас мусять одягати засоби захисту. Їх купують батьки.
Вчителі натомість повинні бути в масках або щитках постійно. Щитки можна купити самостійно, а тижневий запас масок виділила міська рада. В школі сподіваються, що отримуватимуть їх й надалі.
Щоперерви класи провітрюють. Двічі на день дезінфікують парти, підвіконня, перила і дверні ручки. У технічного персоналу побільшало роботи, однак не заробітку.
За потреби, кажуть в навчально-реабілітаційному центрі, частину уроків можуть проводити на вулиці, проте для дітей з ДЦП, аутизмом, іншими розладами це організувати складно.
В їдальні також діють обмеження. За столом може сидіти максимум 4 дитини. Раніше усі учні їли в 2 зміни, тепер – в 3. Перші три перерви – сніданок, наступні – обід.
«Дітям зараз головне – це спілкування, а матеріал, пропущений під час карантину, наздоженемо. Не всім підходить онлайн-навчання. Деякі учні можуть вчитись тільки при безпосередньому контакті з вчителем. Хоча у нас є план на випадок, якщо ситуація погіршиться. Кожен вчитель вже знає, як працюватиме з дітьми дистанційно», - каже Світлана Демчук.
Текст і фото Віти Сахнік