Підприємці з Волині розповіли, з чого почали з бізнесом у карантин.
Волинський обласний центр зайнятості запросив на зустріч підприємців, які почали свій невеликий бізнес у карантин, щоб ті розповіли свої історії. Кожен із них скористався допомогою, яку сплачує ЦЗ як матеріальну підтримку на початок своєї справи.
Але ФОП починається не з матеріального. ФОП стартує з ідеї та мотивації. У кожного вона різна.
Часто це звучить так: «Доказати, що я можу». Усі 5 історій – про це.
* * *
1.Максим Паливода:
Стартував з бізнесом 30 березня 2021 року. Нині він власник магазину «Elektrik студія». Торгує електротоварами. З часу створення магазину працює на доставку товарів.
«Це специфічний напрямок. Ринок такий, що треба конкурувати з великими компаніями. Нішева торгівля – непроста. Мій магазин поки працює у більш закритому форматі, на доставку. Відкрити торгову точку наразі збитково. Планую це з Нового року. Щодо працівників, то їх знайти тяжко. Всі хочуть хорошу роботу, де не треба працювати. Набираємо клієнтську базу, реалізовуємо проекти», - каже Максим Паливода.
Що стало поштовхом до відкриття бізнесу в непростий час?
«Я не можу сказати, що це була мрія. Я багато працював у цій сфері. Дійшов до розуміння того, що коли ти хочеш заробляти, треба робити перший крок. Не зробиш – нічого не буде. Чи страшно? А чого боятися? Що не буде грошей? Їх і так може не бути. А не страшно попрацювати 50 і мати пенсію, за яку не можна прожити? Страшно. Страшно, коли стареньких батьків не можеш забезпечити. Немає сенсу боятися, треба дивитися і робити», – розповідає Максим Паливода.
2.Юлія Ткачук:
Власниця невеличкої кав’ярні у м. Рожище. Для відкриття справи скористалася консультаціями Рожищенської філії ЦЗ та отримала одноразову виплату на початок свого бізнесу.
20 березня минулого року вона відкрила заклад. З 12-го – карантин, з 16-го були запроваджені всі обмеження.
Однак.
«Я назвала свою кав’ярню FOX HOLE, у перекладі це – лисяча нора. Надіюся, що я зробила таку маленьку затишну «нірку». Заклад у центрі Рожища. Приміщення ми орендуємо і дуже вдячні орендодавцю за підтримку. Відкрилися у березні, в непростий час. Я не мала досвіду економічного, тут мені підтримка центру зайнятості була дуже доречна. Як зводити цифри, як планувати роботу – для мене це було абсолютно нове. Працюю наразі одна. Карантин нас таки підкосив. Були й такі дні, коли не виходила на роботу. Виплату я інвестувала у саморозвиток, щоб навчити своїх майбутніх працівників. Маємо відданих клієнтів. Маємо стабільність», - каже Юлія.
3.Анастасія Матвіюк:
Власниця луцької клінінгової компанії Ubrano. Надають послуги з прибирання осель у місті.
«Я створила компанію у березні цього року. Допомога центру занятості була дуже доречною. Тут найважливіше те, що вони дають знання у тій сфері, з якою ти не знайомий», - каже Анастасія.
Підприємиця продовжує співпрацювати з центром зайнятості надалі. Працевлаштували з їх допомогою одну людину і задоволені її роботою.
Розвиваються. Мають вакансії. Формують базу клієнтів. Мають свій сайт, де можна залишити заявку на прибирання.
4.Галина Дмитрук:
Будівельниця з чималим досвідом почала свій бізнес із надання послуг із зовнішнього та внутрішнього ремонту будівель, декоративного розпису та барельєфу.
Базу знань у професії Галина отримала на підприємстві «Луцьксантехмонтаж №536» та під час роботи за кордоном. За освітою – художник-декоратор, не мала змоги реалізувати свої творчі задуми.
«З центром зайнятості я співпрацюю давно і саме завдяки працівникам своєї Горохівської районної філії прийняла рішення. Був момент, коли дівчата з центру мене заохотили і сказали, що я можу. Й спробувала. Пройшла піврічні курси тут, навчалася будівельній справі, отримала сертифікат», - каже підприємиця.
Нині Галина співпрацює з кількома ОТГ, надає послуги з ремонту у школах та садочках. Каже, період карантину на її роботі не позначився. Завдяки співпраці з ОТГ завжди мала замовлення.
5.Світлана Ющук:
У період карантину Світлана Ющук відкрила свою справу – магазин дитячого та підліткового взуття «Черевичок». Для цього скористалася допомогою Ківерцівської філії ЦЗ. Отримала виплату на відкриття бізнесу.
Був час, коли Світлана працювали у великій торговій мережі, яка виготовляє дитячі іграшки та одяг. Однак після декретної відпустки вона не змогла повернутися на своє робоче місце.
«Працювала фахівцем із кредитів у банківській установі, але постійно мати справу з цифрами і тільки – це не моє. Одного разу під час прогулянки містом я просто побачила на приміщенні напис: «Продається» - і все. Вирішила, що досить, пора починати своє. Ми стартували в карантин, коли люди не виходили з осель на вулицю. Але справилися. Працюю два роки, маємо базу постійних клієнтів, плануємо розширення. Надіємося, що таким підприємцям, як ми, держава допомагатиме», - зазначає Світлана.
«Ми насправді не стільки, можливо, фінансово підтримуємо центр зайнятості, бо допомога невелика. Розмір виплат не становить десятки тисяч доларів для купівлі вартісного обладнання. Але тут важливий момент підтримки, можливості здобути базові знання з ведення підприємницької діяльності. Десь – із оподаткування, десь – щодо законодавства, написання бізнес-плану, тощо. Плюс – пошук працівників, - підсумував директор Волинського ЦЗ Роман Романюк.
З нагоди прийдешнього Дня підприємця присутнім бізнесменам-початківцям він вручив подяки. За сміливість у прийнятті рішень і розвиток малого підприємства на Волині.