Про занепад суб’єктності Верховної Ради під час війни, про політичні страхи Європи, про загрози з боку Білорусі, про московський патріархат, а також про політичні реалії Луцька, Волині і України говорив політик і народний депутат Ігор Гузь у подкасті Юрія Ричука «Вечірній Луцьк».
МОЛДОВА: ФУТБОЛКИ З ПИКОЮ ПУТІНА, ПАРАДОКС ВИБОРІВ
Не так давно Ігор Гузь їздив у Молдову на вибори нового парламенту. Головна боротьба була між двома політичними силами — партією "Дія та солідарність", яку представляє, зокрема, й президентка Мая Санду та "Патріотичним блоком" — обʼєднаною проросійською опозицією.
"Я поїхав в Гагаузію (автономне територіальне утворення на півдні Молдови, ред.). Там росіяни почуваються як в себе вдома. Фонди працюють, інструментарісти. Чуваки-спостерігачі в футболках з Путіним. Гагаузи – це не молдавани, в них є своя мова, але на 95% вони спілкуються російською. Вивіски, все інше... Тобто, це навіть не Росія, це Радянський Союз", – розказав Гузь.
Гузь каже: перемога Санду була для нього неочікуваною, бо коли діюча влада на наступних виборах може отримати 50% – це парадокс. Ще більший парадокс, за його словами, що українці в Молдові (8-12% населення) повально голосують за проросійські сили. Причин тому кілька: там повний повний гомосовєтікус, ці люди під впливом російських медіа і третє – вони бояться, що Молдова увійде в склад Румунії, а вони не інтегровані. Навіть не знають румунської мови.
"Кажу їм: нас знищує Росія. Чому ви голосуєте за політичні сили, які її підтримують? От відповіді немає. "Ми так звикли, ми завжди за комуністів, за соціалістів". Вони за російську мову, за те, за інше, в такому контексті", – розказав Ігор Гузь.
"МЕНЕ КГБ ПОСАДИЛИ В ПІДВАЛ"
Ще в подкасті з Юрієм Ричуком "Вечірній Луцьк" нардеп розказав, як КГБ посадили його в підвал. Це було в 2016-му, коли Гузь на запрошення українців їхав у Придністров'я.
"Помічників пропускають, а мене – "прайдьомтє". Приїхав якийсь генерал КГБ, полковники. Основне питання, який в мене зв'язок з правовим сектором. Вони протримали мене декілька годин. При тому, що я був на той час заступником голови комітету закордонних справ. Але відпустили", – розказав він.
ГУЗЬ ОБІЦЯВ НЕ ЇЗИДИТИ ЗА КОРДОН У ЧАС ВІЙНИ
Юрій Ричук підмітив, що раніше Ігор Гузь обіцяв не виїжджати за кордон, поки триває війна. Нардеп відповів, що можливістю виїздити не зловживає. Ба більше, каже, – соромно перед військовими.
"Я думаю, що я один з самих пасивних по виїзду за кордон. Але я не вважаю, що це правильно, з моєї точки зору, чи неправильно для когось. Міжнародна дипломатія важлива, насправді. Ну і зараз, в принципі, ніхто із суспільства не ставить питання, що хтось там поїхав, чи не поїхав і так далі. Відрядження у нас не проплачується, тобто ти їдеш за свій рахунок".
МОНОБІЛЬШІСТЬ І ВІЙНА – І ВЕРХОВНА РАДА ВТРАТИЛА ВПЛИВ
За словами Ігоря Гузя, війна в політичному контексті повністю змінила ставлення людей до парламенту. Його значущисть, важливість зараз – другорядна. Бо у фокусі – саме війна.
"Парламент, звичайно, голосує, багато законопроєктів, військовий стан і так далі. Але все-таки суб'єктом ключовим є головнокомандувач, генеральний штаб, Міністерство оборони і так далі. Є проблема в тому, що є монобільшість, яка отримує ЦУ з Офісу Президента і їх виконує"
УГОРЩИНА, СЛОВАЧЧИНА І ПОЛЬЩА: ЧОМУ З НИМИ ТАК ВАЖКО?
За словами Ігоря Гузя, у нас немає проблем з Угорщиною та Словаччиною. Чого не скажеш про Польщу.
"З Туском проблем немає. Є проблема персонально з Навроцьким, тому що ця людина, вона, скажімо так, історик. Він глибоко в українсько-польському питанні. І для нього це дуже важливо. Тобто він це переносить вже в публічну і в політичну площину на такій посаді. Тому треба говорити, треба шукати інструментарії. Іншого варіанту в нас немає. Тому що будь-яке загострення – воно нам в мінус. Разом з тим, як на мене, має бути політика, де ми не будемо прогинатися".
ЛИТВА НАДІЄТЬСЯ НА НАТО Й НЕ ГОТОВА ДО ВІЙНИ
Росія може піти далі. Під загрозою Литва. За словами Гузя, там це розуміють і навіть трохи готуються.
"Ну і, звісно, надіяться на НАТО. Але ці всі історії з дронами і так далі – ці надії зменшуються. Якщо Росія буде приймати попереджувальні кроки зараз – я думаю, що вони будуть сприймати це як реальність значно швидше, ніж до цього".
ПОЛЯКИ НЕ БУДУТЬ ЗБИВАТИ ДРОНИ Й РАКЕТИ НАД УКРАЇНОЮ
На думку Ігоря Гузя, Польща не піде на атаки, себто не збиватиме дрони над Україною, бо вони бояться. Бояться, що такий крок Польщі може бути реально сприйнятий Росією як ескалація. І, переконаний нардеп, ці побоювання недаремні.
КОЛИ РОСІЯ НАПАДЕ ЩЕ НА КОГОСЬ?
Ігор Гузь вважає, що на країни НАТО РФ поки не має намірів нападати. Її цікавлять держави колишнього СРСР, де Ромія ще має важелі впливу й боїться їх втратити.
Він назвав кілька напрямків, які, на його думку, можуть стати наступними цілями Москви:
«В Молдові вони в політичному контексті програли. Будуть шукати неполітичні інструменти, можливо, з допомогою Придністров’я, де є військові. Вірменія йде від них, Пашинян йде від них. Думаю, там будуть удари політичні чи інші — там теж є військові бази. Ну і Центральна Азія. Казахи дозволяють собі трошки грати у свою гру. Не радикально, але все-таки. Там теж можливі моменти”.
Гузь також згадав про ризики в країнах Балтії, зокрема в Латвії та Естонії, де є значна російськомовна меншина. На його думку, Москва може вдатися там до політичних чи інформаційних спецоперацій.
БІЛОРУСИ: ЛУКАШЕНКО ПЕРЕМІГ І ШАНСІВ ПОКИ НЕМАЄ
Поки Путін при владі – Лукашенка не приберуть, каже Ігор Гузь. Революція в 20-му році могла перемогти лише в силовому контексті.
"Вони розуміють, що Росія введе війська масштабні. Вони там є, і це буде аргумент капітальний. І от це не дає. Плюс ядерна зброя. Це аргумент в тому, що Росія буде захищати цю територію, інтервенцію будь-яким чином. І для Лукашенка це теж аргумент".
Водночас, на думку Гузя, Київ має стати центром білоруської опозиції. Тисячі людей, які не підтримують Лукашенка, війну в Україні, потерпають від тамтешніх правоохоронців, чимало сидить у тюрмах.
"Ми маємо створити умови, інструментарії для того, щоб люди служили, щоб люди інтегрувалися, щоб сюди приїжджали, навіть під час війни і так далі. Цього немає".
РОСІЯ ПОЧНЕ МАСОВЕ ПОЛЮВАННЯ ЗА АКТИВІСТАМИ В УКРАЇНІ
Зухвало розстріляний посеред дня політик Андрій Парубій – це лише початок. Народний депутат Ігор Гузь переконаний, що на вулицях українських міст буде ще не одне вбивство.
За словами нардепа, мета Росії – сіяти страх. Аби кожен, хто "стоїть на твердій націоналістичній позиції, боявся отримати кулю в голову.
"Я думаю, що Росія буде полювати на лідерів думок. На лідерів думок, скажімо так, пронаціоналістичної позиції різного характеру для того, щоб дійсно деморалізувати, для того, щоб сіяти паніку і закривати рота – не давати можливості цим людям займати жорстку позицію".
На запитання Юрія Ричука, чи може Росія "взятися" за нардепа Ігоря Гузя – той відповів, що у перших рядах "об'єктів" для полювання себе не бачить.
"Але... Бандерштат, моя націоналістична позиція, мої виступи в парламенті. Думав, в якусь сотню-другу-третю, може, я вже заробив попасти. Ні для кого не секрет, що моя позиція, вона завжди стійка", – сказав народний депутат.
ТРЕБА ЛЕГАЛІЗУВАТИ КОРОТКОСТВОЛЬНУ ЗБРОЮ
Народний депутат Ігор Гузь вважає, що в Україні треба легалізувати короткоствольну зброю. Аби кожен громадянин мав право захистити себе й свою родину.
"Дати можливість, згідно певних законодавчих норм, кожному отримати короткоствольну зброю для того, щоб захистити себе, свою сім'ю. Але не тільки вдома, але і загалом. У Молдові, до прикладу, це легально. І немає там вибуху якогось такого, що всі один одного перестріляли", – переконаний нардеп.
В Україні такий сценарій поки неможливий, бо на це немає політичної волі Офісу Президента. Крім того, категорично проти правоохоронці, бо вважають, що ця зброя буде застосована проти них. Водночас, каже Гузь, на фронт, військовим щоденно везуть купу нелегальної зброї.
"Вона буде застосована проти правоохоронця в будь-який момент, і не тільки проти правоохоронця. Але вони вважають, що якщо це буде легально, то це теж складає певним чином проблему".
На думку Ігоря Гузя, легалізація зброї може мати негативні наслідки, але переконаний, що позитивних усе ж буде більше.
"Скільки вбивств, згвалтувань, крадіжок було зупинено тому, що люди мають зброю, вони її застосовують. Або сам факт наявності такої зброї в будинку, гіпотетично, він змушує подумати того гвалтівника, вбивцю чи просто людину, яка хотіла б тебе пограбувати", – сказав Гузь.
Сам нардеп зізнався, що носить із собою травматичну зброю й має нетравматичну, яку в перші дні повномасштабної війни видали народним депутатам України.
ЗА ПОРОШЕНКА ЧИ НА ЗЕЛЕНСЬКОГО?
У 2019-му на президентських виборах Ігор Гузь не голосував ні за Петра Порошенка, ні за Володимира Зеленського.
"У першому турі проголосував за Кошулинського, а в другому турі я не голосував ні за одного, ні за іншого. Не голосував. Я прийшов і зіпсував бюлетень, не проголосував. Але я публічно звернувся до людей з закликом за зміни".
На питання Юрія Ричука, чи натякав він на Зеленського – Гузь відповів, що до Порошенка на той час мав багато претензій. Водночас визнає, що той зробив для України чимало.
"Для мене Порошенко проукраїнський політик. Крапка. Проукраїнський політик. Але в мене до нього є там як громадянина, як в політика теж зауваження. Він під час своєї каденції вважав, що політичних опонентів треба придушити. І це буде працювати. І на цьому він будував свою історію. От дивись. Саакашвілі. Мене обурило це просто до глибини душі. Ти запросив колишнього президента сусідньої держави. Ти дав йому посаду голови адміністрації. І як тільки він почав виступати проти – ти його там з допомогою спецпризначенців ложиш в підлогу обличчям, потім викидаєш з країни".
А ще, за словами Гузя, тиск з політичних міркувань був на Садового, Парасюка, Яценюка й Гройсмана.
"А тепер все розвернулося так, що і проти нього, так чи інакше, здійснюють певне політичне переслідування, тиск з політичних міркувань. Ну, але бачиш, це медаль з двох боків, так би мовити. За його каденції ми дуже багато зробили і з точки зору армії, і з точки зору руху Європи, І з точки зору церкви і так далі. Це дуже важливі речі. Я думаю, що він увійде в історію як людина, яка зробила дуже багато. Це факт".
КУДИ ЗНИК ПАМ'ЯТНИК ПАШІ САВЄЛЬЄВІЙ
У 2006 році Луцьку кудись зник пам’ятник Паші Савельєвій – місцевій лідерці партизанського підпілля в роки Великої Вітчизняної. Погруддя партизанки простояло 34 роки на території історико-культурного заповідника "Старе місто". Тоді Ігор Гузь казав, що пам'ятник забрали невідомі патріоти. Розказати щось більше про це зараз теж не захотів.
«Невідомі патріоти, бо я так розумію, що цей пам'ятник, він десь знаходиться, він десь є. Тобто цього не змогли там спалити, напевно».
ЧОГО ГУЗЬ НЕ ПИШЕ СВОЇХ ЗАКОНОПРОЄКТІВ
За словами Ігоря Гузя, законопроєкти підтримують лише тоді, коли в співавторах 10-20-30 народних депутатів. Особливо в парламенті, де є монобільшість. Власних законопроєктів, каже Гузь, він не пише. Проте є співавтором багатьох.
"Тобто повинна бути консолідація дуже багатьох депутатів, фракцій і все інше. От у нас всі концептуальні законопроекти, які приймаються, вони приймаються з допомогою отакої негласної взаємодії. І коли ми бачимо, що там в співавторах 10 чоловік, 20-30 народних депутатів – тоді рішення може прийти. Ообливо, якщо там є наші колеги з "Слуги народу".
ЗЕЛЕНСЬКОМУ ТРЕБА ДЕДЛАЙНИ
За словами Гузя, чимало законопроєктів проголосовані, вони зависли в повітрі. Усе через те, що Зеленському не ставлять дедлайни.
"У нас роками є законопроекти, які не підписані президентом. Тобто проголосовані, а не підписані. І не накладено вето. І він не діє. Це законопроєкт, але його і не заветували. І так, дивись, дуже багато нюансів, на жаль. Це вигідно тоді тим, кому є незручні рішення. От якби і заветувати не хочеться, і підписати не хочеться. А давай його лишимо в простраці"
ЯК ПОДОЛАЛИ КНОПКОДАВСТВО
Десятками років діяло неперсональне голосування – тобто кнопкодавство. Систему "змінив" (вона була ще в 2002-му році) Разумков, який показав, як голосувати за себе, а не за всіх. За кнопкодавство, каже Гузь, пішов під кримінал один з його колег.
"Дивись, а чому це не робилося до того? Тому що вигідно, коли тобі не вистачає голосів, приходить якийсь "Іван в парламент", який голосує за дев'ятьох. У нас таке вже було. Я до чого це веду? Політична воля повинна бути"
ПРО 10-ТУ ШАХТУ: ТО В ЧОМУ Ж ПРОБЛЕМА?
Шахта будується майже 40 років. Туди вклали до двох мільярдів. Для того, щоб її завершити – треба ще гроші. Поки були Покровські шахти – проблеми з вугіллям не було, тому грошей на 10-ту шахту не виділяли – її ніхто не добудовував.
"Зараз ситуація така, що у зв'язку з великою війною кацапи позбавили нас однієї з найкращих шахт. Ми фактично вже себе не забезпечуємо вугіллям. А ця шахта має потенційно 30 мільйонів тонн покладів. Так, якість цього вугілля значно гірша. Його треба там збагачувати, є фабрика по збагачуванню і тому подібне".
Зараз доля 10-ї шахти, каже Гузь, повисла в повітрі. Не звучить ані про її добудову, ані про її закриття. Рішення ніхто не приймає. Шахтою ніби то колись мали зайнятись і Ахметов, і якісь китайці, і американці. Востаннє про цю шахту Гузь говорив зі Шмигалем.
"Вивчають 40 років питання, він продовжує вивчати. Оце в нас історія, коли не хочеш сказати "ні" – кажеш: "ми майже от вже на грані, ми от вже-вже довивчаємо". Ну і проходять місяці, роки і так далі".
НАРДЕП ГОНЧАРЕНКО ПЕРЕБОРЩУЄ З ПОПУЛІЗМОМ
Головна проблема народного депутата Олексія Гончаренка, який часто закидає в мережу провокативні історії, зокрема про ТЦК, – перебір із популізмом.
"Тобто він дивиться на те, щоб зайняти певну нішу політичну. Вона, ця ніша, є. Він її займає потрішки. Але ця ніша, вона не бачить берегів. В мене з ним більш-менш нормальні стосунки. Ми можемо там дискутувати. Я не намагаюся не критикувати колег, але вважаю, що він дуже часто в цю крайній популізм впадає, і це негатив".
БУЛИ СУТИЧКИ З ОПЗЖ
У нардепа Ігоря Гузя була сутичка із ОПЗЖ. Конфліктували через питання церкви, перейменування міст й сіл.
"Ці сутички були неодноразові, так би мовити. Церковні питання і так далі. Ну оце таке табу, в мене там немає друзів, знайомих таких і так далі".
ЧОМУ ІВАХІВ І ПАЛИЦЯ НЕ ХОДЯТЬ У ПАРЛАМЕНТ
На думку Ігоря Гузя, нардепи Степан Івахів і Ігор Палиця будуть відповідати перед людьми й Богом за те, що не ходять у парламент.
"Це їхнє рішення. Я не думаю, що воно правильно. Війна і так далі. Але от вони таке рішення прийняли. Я знаю, що обоє намагалися пояснити цю позицію, так чи інакше. Є Константкевич, є Рубльов, які в процесі, – до них теж можуть бути питання. Це нормально. Ми будуємо і відстоюємо демократичну державу. Але вони в проактивній фазі. Ігор Петрович і Степан Петрович, на жаль, ні".
ЯК ГУЗЬ ПОТРАПИВ У КОМАДУ "ЗА МАЙБУТНЄ"
Ігор Гузь пригадує, як опинився в команді “За Майбутнє”
"В 19-му році були вибори президента весною, а осінню були вибори до парламенту. І я в 19-му році балотувався як самовисуванець, і тоді не було ніякого "За майбутнього". Я мав авторитет в своєму окрузі і я балотувався. Палиця мене підтримав публічно в одному з інтерв'ю. Тобто він не приїжджав, ще щось. Тобто він сказав, що ми з Ігорем Гузем готові комунікувати, взаємодіяти і так далі. Але уся моя виборча кампанія була побудована на тому, що я самовисуванець. І мене підтримувало 59% виборців".
У 2020 році перед місцевими виборами вже була створена партія «За майбутнє».
“Я не вступив в партію. Я безпартійний, але так, я підтримав концепцію про те, що і нардепи, які є від Волині, так вони об'єдналися, і ну дуже багато людей, це сотні тисячі кандидатів, власне, ми пішли однією командою. І відповідно і Карпус Борис, і Ігор Пальонка, вони теж балотувалися від "За майбутнє". І я балотувався".
ЧОМУ ГУЗЬ БАЛОТУВАВСЯ У ДВІ МІСЦЕВІ РАДИ, БУДУЧИ НАРДЕПОМ
У тому ж 2020-му році народний депутат Ігор Гузь балотувався і до Волинської обласної і Нововолинської міської рад. При тому, як він запевняє, це не було маніпуляцією для посилення прихильності виборців.
"І люди дійсно, якщо мене майже 60% підтримали в 2019 році, вони зважали на цю позицію. Чи це правильно чи неправильно? Я не порушував закон, я мав право відмовитись від цих мандатів обласної ради міської, я відмовився. Чи були великі претензії до мене з боку моїх виборців? Скажу, що ні. Ні".
ОБ'ЄДНАННЯ УСІХ У "ЗА МАЙБУТНЄ" ПІШЛО НА КОРИСТЬ ВОЛИНІ?
Тоді команді "За майбутнє" вдалося зняти з крісел мерів Сапожникова, Саганюка.
"Сапожников – це махіна, яку скільки років ніхто не міг з цієї посади посунути. Нам це вдалося. А Саганюк перший раз став міським головою у 1988 році. Уяви собі, мені було шість років! Я в школу пішов, напевно, тільки. Тоді мій авторитет був важливий в цій ситуації".
За словами Ігоря Гузя, катастрофічних провалів мери, депутати, очільники громад від "За майбутнє" на Волині не мали.
"Подивимося, якщо вони будуть і коли вони будуть, – місцеві вибори, як будуть люди голосувати. Поліщук, Карпус, Пальонка, Чайка..."
ЯК ПОМИРИВСЯ З ІВАХІВИМ ПІСЛЯ КОНФЛІКТУ В 2012-МУ РОЦІ?
А був час, коли на виборах у ковельському окрузі Ігор Гузь конкурував зі Степаном Івахівим. Це було на парламентських виборах 2012 року на Ковельському окрузі.
"Ми страшно билися. Він витратив мільйони доларів на це. Мільйони доларів. Зараз я стовідсотково знаю, що я, виграв ті вибори. Хоча юридично їх програв. У мене вкрали по цю перемогу. Коли я попав до парламенту в 2014 році, я декілька років не вітався з Івахівим. Але коли уже загинув Єремєєв, з яким я був знайомий, ну вже якось там сторінка трошки почала перегортатися. Тому в мене з ним комунікація. Ми бачимося з ним раз в півроку, в кращому випадку, може раз в вісім місяців, от таким чином. Йде трансформація кожної людини, обставин, моментів і так далі. Тому нічого не стоїть на місці".