Востаннє меліоративні канали у Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у Луцьку чистили влітку минулого року. Проте для багатьох жителів міста цей факт залишився невідомим – цьогоріч водойми знову заросли зеленню, від чого у них складається враження, що ніхто не проводив ніяких робіт останні десятки років.
«Перший» вирішив перевірити, у якому стані наразі перебувають близько 12 кілометрів каналів.
Як виявилось, на жодному із них не можна помилуватись чистим водним плесом: там, де його хоч трохи видно, чимало рослинності та мулу. Багато каналів повністю покриті ряскою, деякі не можна розгледіти за суцільними бур’янами та рогозем.
«Могло бути краще. Якби трошки почистити, щоб трохи водичка була прозоріша. Раніше вони чистіші були. Ми так часто в парк не ходили, але раніше канали були чистіші. Років 20 тому. Тут однакових нема. Є чистіші, є брудніші. Там далі – то взагалі жах (ред. – показує в бік зоопарку)», - розповідає лучанка Лілія Юревич.
Такої ж думки мешканець міста Юрій: «Звісно, що неприємно на це дивитись. Хіба це гарно? Канали сохнуть, брудні. Болото».
Радник міського голови Ігор Поліщук під час виїзної наради на території парку пообіцяв, що канали почистять, але коли це буде – не уточнив. Натомість раніше, 17 квітня, у водойми запустили 72 кілограми мальків білого амура та 150 кілограмів товстолобика строкатого. Ці риби сприяють природному очищенню води.
Невдовзі після запуску з’явилась інформація, що риба загинула. Начальник відділу екології Луцької міської ради Анатолій Гламазда запевняє: масової гибелі не було.
«Це було чотири тижні тому, коли запускали рибу, там знайшли кілька штук. Більше не чув інформації. Можливо, вони не прижилися. Хоча при запуску вона нормально пішла, а потім може бути природний відпад – кілька штук», - каже посадовець.
Запуск цих мальків обійшовся бюджету в 9 930 гривень. В цілому ж на біологічну меліорацію водойм на 2018-й рік виділили 20 тисяч гривень.
«На осінь ще будемо запускати, бо хотіли Теремнівський ставок зарибнити. У 2016 році зарибнили рослиноїдними рибами, щоб не заростав. Навесні була складна ситуація із зарибком, складно його було взяти. Кошти передбачені, а далі будемо бачити, можливо, будемо зарибнювати інші водойми. Можливо, на осінь», – каже Гламазда. За його словами, використовують для біологічної меліорації винятково товстолобиків і білого амура, які поїдають зелень, «щоб почистити водойму».
Рибак Володимир товстолобиків поки не бачив, каже, що ловляться карасі та щуки. Стан каналів його не задовольняє, бо в рясці та іншій зелені застрягає волосінь із поплавком та наживкою. Чоловік розповідає, що рибалив тут ще коли не було ні парку, ні каналів, а було суцільне болото.
«Не знаю, де вони там запускали. Нехай влада робить, почистять. Колись чистили, я не пам’ятаю, скільки років тому. Ряску діставали. Тут же був білий амур, але за ним треба дивитись, робити проруби, щоб він взимку не задихнувся. Він задихнувся, треба було робити багато прорубів…» – підсумував рибалка.
Тимчасовий виконувач обов'язків директора комунального підприємства «Парки і сквери міста Луцька» Михайло Ганущак розповів, що очищувати канали хочуть у цьому році, але коли це буде – невідомо, адже нема фінансування. Він додав, що такі роботи треба виконувати у міру забрудненості водойм, яка залежить від низки чинників, зокрема й погодних умов.
«Плануємо. Я вам зараз не можу дати відповідь на такі запитання, тому що я ще сам не знаю. Просто ще кошти не передбачені в цьому році, я це не можу сказати, це будуть якісь рішення на вищому рівні, від мене нічого не залежить. Треба чистити, вже зроблена циркуляція води, насоси працюють, робиться все по мірі можливості», - розповів Ганущак.
Комунальне підприємство, за його словами, зверталось до міської ради з проханням про виділення коштів для очищення каналів, у відповідь почули, що питання вирішується.
Текст і фото: Наталя ХВЕСИК (Перший)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
