Наприкінці листопада ВАТ «Російська залізниця» (РЖД) на 50% скоротило пропуск усіх вантажів, що прямують в Україну північним коридором. Йдеться про два залізничні маршрути: прикордонні переходи Соловей – Тополі в Харківській області та Суземка – Зерново в Сумській області.
Офіційна причина: «незабезпечення «Укрзалізницею» приймання потягів; понаднормативна наявність вантажів; відставлені від руху потяги». Втім, саме ці два прикордонпереходи є основними маршрутами постачання в Україну російського та казахстанського скрапленого газу (LPG).
За даними галузевого видання enkorr, за 10 місяців 2017 року через Соловей – Тополі зайшло 57% (269 000 тонн) залізничного імпортного скрапленого газу, через Суземка – Зерново – 43% (217 500 тонн). Разом – 472 900 тонн російського та 13 600 тонн казахстанського газу. Це фактично половина імпортного ресурсу, який спожила Україна за цей період.
Оскільки вже розпочався сезон холодів, споживання скрапленого газу в Україні суттєво знизилося: із 120 000–130 000 тонн до 95 000–100 000 тонн на місяць. Тож споживачі поки що не відчули перебоїв у постачанні.
Варто зазначити, що Україна щороку нарощує імпорт автомобільного палива з РФ та залежних від неї Білорусі та Казахстану. Натомість власний видобуток газоконденсату і виробництво скрапленого газу скорочується. Чому держава продовжує платити в чужі бюджети мільярди гривень, збільшуючи імпорт, замість розвитку власних потужностей, і як можна змінити ситуацію – розбирався Mind.
Чому українці збільшують споживання скрапленого газу? Україна посідає четверте місце у світі (за даними на кінець 2016 року. – Mind) за кількістю авто із газобалонним обладнанням. Попереду лише Туреччина, Росія і Польща. У 2016 році українці спожили 1,5 млн тонн LPG, у 2017 році експерти прогнозували ріст до 1,6 млн тонн. Підсумки підбивати ще зарано: кілька скандалів на ринку протягом року, підвищення цін, чергове обмеження постачання з боку Росії можуть суттєво вплинути на показники.
За даними консалтингової компанії «А-95», за дев'ять місяців цього року українські трейдери завезли 868 000 тонн скрапленого газу вартістю майже 9,143 млрд грн (без податків). Ще 200 000–220 000 тонн можна очікувати за IV квартал – і додаткові 3 млрд грн підуть закордонним виробникам.
Українці надають перевагу скрапленому газу, бо він дешевший від бензину. І при цьому в країні досі немає жодної державної програми підтримки чи розвитку власного виробництва LPG.
Хто в Україні виробляє LPG? Виробництвом LPG у країні легально займаються шість компаній. Контрольовані державою ВАТ «Укрнафта» і ДП «Укргазвидобування»; ВАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ); і три приватні видобувники: «Ригал Петролеум», «Полтавська газонафтова компанія» і «Гео-Альянс».
«На території родовищ у трьох останніх приватних видобувників стоять установки з осушування газу. Перед «здаванням» природного газу в загальну газову мережу з нього просто вилучають рідкі фракції – пропан-бутанові домішки. Це небагато, – пояснює ситуацію Артем Куюн, експерт консалтингової компанії «А-95». – Увесь ресурс для переробки на LPG – це, як правило, газоконденсат вітчизняного видобутку, імпорту майже немає».
Ретельний облік імпорту газоконденсату експерти не ведуть. Принаймні, в «А-95» змогли привести лише останній приклад, що в листопаді 2017 року компанія «Виробниче підприємство «Діамант» поставила в Україну близько 90 тонн румунського газоконденсату. Нібито для переробки на міні-НПЗ. На тлі споживання в майже 1,5 млн тонн це краплина у морі.
Хоча «Діамант» встиг відзначитися ще одним цікавим для України прецедентом: у листопаді компанія імпортувала і 22,5 тонн нафти, видобутої в Молдові, для вироблення палива. Можливо, таким чином бізнес повільно і обережно шукає свою нішу, бо великі промислові виробники в цьому не зацікавлені.
Невигідний побічний продукт. Усі шість наявних в Україні промислових нафтопереробних заводів мають установки для вироблення скрапленого газу, та, на жаль, діючим заводом є лише один – ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ). Даних, скільки він цьогоріч виробив LPG, поки немає, та наразі у переліку реалізовуваної ним продукції скраплений газ відсутній.
Інші українські НПЗ взагалі вже по кілька років простоюють – в Одесі, Херсоні, Надвірній, Дрогобичі та Лисичанську. «Проектні потужності цих заводів щодо LPG нам невідомі, та все одно для цих заводів LPG – побічний продукт. Запускати їх заради виробництва скрапленого газу немає сенсу, і навряд чи він з’явиться», – вважає Артем Куюн.
Які потужності ще є в Україні? Контрольовані державою ВАТ «Укрнафта» і ДП «Укргазвидобування» мають по кілька виробничих заводів та цехів, які на сьогодні ледь завантажені.
У ВАТ «Укрнафта» – це газопереробні заводи поблизу найбільших родовищ – Качанівка, Гнідинці, Долина.
В «Укргазвидобуванні» це, перш за все, Шебелинський газопереробний завод (ГПЗ) – основний нафтопереробний актив підприємства та один із двох нині діючих в Україні нафтопереробних підприємств.
Також товариство володіє Юліївською установкою комплексної підготовки газу та Тимофіївською установкою поглибленого вилучення вуглеводнів, які виробляють скраплений газ; технологічним цехом стабілізації конденсату «Базилівщина» – виробляє скраплений газ та стабільний газовий конденсат; Яблунівським відділенням з переробки газу – продукує скраплений газ та сухий відбензинений газ, а також Орховицькою установкою, що виробляє бітуми.
Згідно з офіційною статистикою, у 2006 році «Укргазвидобування» виробило 227 000 тонн LPG, «Укрнафта» – 197 000 тонн, разом – 424 000 тонн. У 2016 році ці показники склали: УГД – 167 000 тонн; «Укрнафта» – 134 000 тонн, разом – 301 000 тонн. Тобто за 10 років відбулося падіння на 123 000 тонн, або на 30%.
Нещодавно ВАТ «Укрнафта» звернулася до НАК «Нафтогаз України» з проханням викупити у неї 700 тонн газоконденсату – через те, що на біржі покупців на нього не знайшлося. І сама компанія не схотіла його переробляти на своїх установках.
Як держава впливає на видобувну галузь? Скраплений газ, так звану пропан-бутанову фракцію, яка у світовому котируванні на біржах зветься LPG, видобувають із усіх наявних вуглеводнів: природного газу, нафти і газоконденсату. Максимально вона міститься в нафті та газоконденсаті.
«Нафта та конденсат є єдиною вуглеводневою субстанцією, родовище та свердловина можуть давати одразу два продукти. У світі не існує окремих цінових котирувань для конденсату і нафти, за виключенням кількох країн. Наприклад, Мексики та Росії, але й там рента на газоконденсат нижча за ренту на нафту», – пояснює Роман Опімах, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.
Та, на жаль, в Україні влада завжди йшла «своїм шляхом». По-перше, в країні найбільш високі рентні ставки в Європі, що обмежує можливості швидкого розвитку видобутку. По-друге, у 2017 році уряд та парламент ще більше посилили тиск, прирівнявши конденсат до природного газу, відтак конденсат оподатковується за ставкою 45/21%, а нафта – 29/14% (для покладів глибиною до 5 км і понад 5 км). За підрахунками Асоціації газовидобувних компаній, сьогодні 85% конденсату, що видобувається, оподатковується за ставкою 45%.
Як наслідок, попри зростання попиту на скраплений газ в Україні, видобуток сировини для нього скорочується.
Чи змінять ситуацію нові рентні ставки? Усі видобувні компанії – державні та приватні – постійно вказували уряду на невідповідність рентних ставок українським реаліям. Із літа цього року це зрозуміли і профільні міністри. Із закликами про зменшення ставок виступали міністр палива та енергетики Ігор Насалик, віце-прем’єр Володимир Кістіон та навіть сам прем’єр Володимир Гройсман.
7 грудня, під час прийняття проекту бюджету на 2018 рік в остаточному варіанті, Верховна Рада дослухалася до порад. Законопроектом №6776-дбуло внесено кардинальні зміни до Податкового кодексу в частині рентних ставок. Та газоконденсат, все одно, ще на рік залишили «нелюбою падчеркою». Відтак, з 1 січня 2018 року ставки ренти складатимуть:
- 6%/12% – тільки для нових свердловин природного газу, які почнуть бурити з 1 січня 2018 року. На нові свердловини нафти та газоконденсату ці стимулюючи ставки ренти не розповсюджуються (нова норма, яку лобіювали видобувники);
- 14%/29% – на видобуток природного газу та нафти із працюючих свердловин (раніше рента на природний газ складала 45%/21%);
- 1,25% – на свердловини природного газу, які працюють в рамках Угоди про розподіл продукції (нова норма);
- 2% – на свердловини нафти та газового конденсату, які працюють в рамках Угоди про розподіл продукції (нова норма);
- 14%/29% – на видобуток газоконденсату, але з 1 січня 2019 року (нова норма).
Отже, що відбуватиметься наступного року на українському ринку скрапленого газу, як і те, чи довго протримається нинішнє обмеження Росії з пропуску вантажів в Україну – поки що сказати важко. Але вже зараз зрозуміло, що профільним відомствам необхідно якомога скоріше приділити пильну увагу цьому напрямку паливної безпеки. Адже авральні ситуації на ринку LPG, більшість з яких можна вважати штучно створеними, аж ніяк не сприяють зміцненню економічної та соціальної стабільності в державі.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
