Указ президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради та дату призначення виборів опублікували в «Урядовому кур'єрі». Відтак він набув чинності. Через два місяці в Україні швидше за все відбудуться вибори.
Коли стартує виборча парламентська кампанія?
Вона починається згідно із законодавством на наступний день після оприлюднення указу президента про розпуск Верховної Ради – 24 травня. Це пояснила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук на брифінгу у четвер, повідомляє Українська правда. ЦВК не повинна для цього приймати будь-якого рішення.
Коли саме відбудуться вибори?
21 липня 2019 року. Про це в Указі президента сказано чітко: «Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року».
За якою системою будемо обирати парламент?
В Україні діє старий закон «Про вибори народних депутатів». Зміни у закон на вчорашній сесії так і не внесли. Відтак система буде традиційна: половину парламенту оберуть за партійними списками, іншу половину – в одномандатних мажоритарних виборчих округах.
За партійними списками пройде 225 депутатів. Ще 199 оберуть у мажоритарних округах.
Чому мажоритарників буде не 225, а тільки 199?
Тому що 26 округів розташовані на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також Криму. Там вибори проводити неможливо.
Чому Верховна Рада не змінила закон про вибори?
Тому що у президента Зеленського і у депутатів Верховної Ради – різні інтереси. Зеленський хотів, аби парламент повністю скасував мажоритарку і залишив голосування за закритими партійними списками. Закриті списки, коли виборці голосують суто за партійний бренд, не маючи можливості вплинути на прізвища кандидатів у списку – найкраща можливість для нової партії «Слуга народу» на хвилі популярності свого лідера провести максимум депутатів у парламент.
Натомість мажоритарка для багатьох депутатів – єдиний шанс потрапити знову у Раду. Адже багато хто з них проводив системну роботу у своїх округах, підтримуючи власний імідж дієвого і щедрого депутата.
Попри полеміку і враховуючи стислі строки кампанії ніхто не зацікавлений у відкритих партійних списках (коли обирають і партію, і кандидата). Хоча на словах президент Зеленський вимагав від ради саме відкритих списків. Зокрема під час інавгураційної промови сказав: «Я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс. І зробіть, будь ласка, відкриті списки». А потім вніс законопроект з закритими списками…
Чи може ще щось змінитися?
Народні депутати почали збирати підписи, аби зробити подання до Конституційного суду України. Проситимуть суд визначити,чи відповідає Конституції України Указ Зеленського про розпуск парламенту.
Адже у Законі чітко виписані підстави, коли президент має право розпустити парламент. Одна з цих підстав – відсутність коаліції протягом 30 днів. Частина депутатів стверджує, що коаліція офіційно зникла тільки 17 травня, коли про вихід з неї заявив «Народний фронт».
Експерти сумніваються, що Конституційний суд вирішить скасувати Указ Зеленсього про розпуск Ради. По-перше, це має статися до 21 липня. По-друге, як пише блогер Роман Шрайк, «Конституційний суд не раз грішив політичними рішеннями на користь діючих президентів. «Найбільш «адськими» були дозвіл Кучмі балотуватися на тертій строк і скасування політреформи в угоду Януковичу» - пише Шрайк.
Чому у Зеленського вважають, що він має право розпустити парламент?
Як стверджує радник Володимира Зеленського Дмитро Разумков вихід «Народного фронту» з коаліції не впливає на право президента розпустити парламент.
«Не можна вийти з того, що, на мою думку, перестало існувати давно». За його словами, команда Зеленського вважає, що коаліція у Верховній Раді припинила своє існування, коли там «стало менше, ніж 226 народних депутатів».
Коаліцію «Європейська Україна» створили 27 листопада 2014 року п'ять фракцій парламенту: «Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Батьківщина» та «Самопоміч».
У 2016 році «Батьківщина» та «Самопоміч» подали заяви про вихід із коаліції. «Радикали» заявляли, про вихід, однак офіційно цього не зробили.
Спікер Андрій Парубій неодноразово заявляв, що коаліція існує та має у складі понад 226 депутатів, проте на запити щодо її поіменного складу канцелярія спікера відповідей не надавала.
Скільки ще зможе працювати Верховна Рада?
До моменту обрання нової ради. У 90 статті Конституції вказано, що повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання парламенту нового скликання.
Тому навіть після Указу президента вона і далі може працювати, бо у Конституції закладений принцип безперервності роботи органів влади.
Хоча, звичайно, практика показує, що під час швидкої виборчої кампанії зібрати депутатів у Раді та організувати результативні голосування складно.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
