Ставши вперше депутатом, представник команди «Громадянський рух «Свідомі» Євгеній Мікоян не зіткнувся із чимось новим. Протягом тривалого часу він був помічником депутата Луцької міської ради Андрія Покровського, відтак депутатський мандат у райраді швидше став логічним продовженням його активної роботи та громадської позиції.
Про це пише пресслужба Луцької районної ради.
Що вдалося реалізувати Євгенію Мікояну за рік депутатства, чим займалася фракція «свідомих» у районній раді та чи хоче він працювати в органах місцевого самоврядування – читайте в інтерв’ю.
- Євгене, моє традиційне питання: чому вирішили йти в депутати?
- У період із 2015 до 2020 років лідер нашої партії Андрій Покровський був депутатом Луцької міської ради, а я був його помічником-консультантом і протягом цього часу вникав у процеси, вивчав механізми місцевого самоврядування, систематично вів роботу з виборцями, готував проєкти рішень, працював зі зверненнями, відповідно отримав досвід у цій сфері.
Мені стало цікаво самостійно розвиватися і я вирішив балотуватися до Луцької міської та районної рад. Для перемоги у міську раду мені не вистачило небагато голосів, тому я обрався депутатом Луцької районної ради від міста Луцьк.
- Які пріоритети як депутат одразу визначили для себе у роботі?
- Оскільки я обирався депутатом від Луцька, то і моя робота тісно пов’язана із командою депутатів фракції «Свідомі» у Луцькій міській раді. Я намагаюсь вникати у більшість процесів, що відбуваються у місті.
Взагалі співпраця із депутатами міської ради допомагає мені пришвидшити вирішення проблем, з якими до мене звертаються люди. На жаль, повноваження депутатів райрад є, але вони поки доволі обмежені. Тому більшість моїх звернень та запитів реалізовуються спільно із депутатами міської ради.
- Як охарактеризуєте роботу фракції «Громадянський рух «Свідомі» за рік, що минає?
- Наша фракція активно взяла курс на тему просвітницької діяльності та самовдосконалення у місцевому самоврядуванню та депутатству. Протягом року я з моїми колегами брали участь у різних заходах, зокрема, з останнього – я був учасником круглого столу щодо обговорення розвитку стратегії читання в Україні.
Існує програма, розроблена спільно з Міністерством освіти та культури, про те, які необхідно вжити заходи, аби популяризувати та розвинути читання в Україні. За круглим столом у Луцьку зібралися і письменники, і представники видавництв, і посадовці, бо реалізація програми залежить від місцевих рад та громад. Саме вони мають прийняти програми, які будуть ідеологічно перегукуватись із уже існуючою програмою читання в Україні.
- Хіба українці мало читають книг?
- Як показує вивчення ринку за останнє десятиліття, відсоток українців, які читають друковані книги, з кожним роком зменшується, особливо серед молоді. Більше читають люди старшого віку. Молодь повністю погрузла у гаджетах. З власного досвіду скажу, що читати книгу на планшеті не так зручно, як друковану, до того ж світло від екрана впливає суттєво на зір.
Крім того, в Україні існує проблема із видавництвом книжок українською мовою. Тому всеукраїнська стратегія передбачає також розвиток книжкового бізнесу саме українською мовою.
- Зважаючи на Вашу зацікавленість цією темою, чи можна чекати від Вас проєкту програми популяризації читання та підтримки видавництва україномовних книг на рівні Луцького району?
- Вважаю за доцільне вивчити досвід громад, інших областей і як мінімум донести цю інформацію до людей, особливо молоді, а як максимум – дійсно розробити проєкт програми.
- Чим ще займалася фракція «Свідомі» протягом року?
- Влітку я разом із Христиною Синюк, Оксаною Урбан зустрічалися із представниками громадської організації польських міст, які займаються моніторингом, дослідженням діяльності органів місцевого самоврядування, і вивчають, що можна покращити, аби зробити владу прозорішою.
У липні ми з Оксаною Урбан були учасниками Літньої школи місцевого самоврядування, яку організовують за підтримки фонду Фрідріха Науманна. Це було 5-денне навчання в місті Мукачево. Основний акценти - на формуванні фінансово спроможних громад, їхньому стратегічному розвитку, залученню інвесторів, транскордонна співпраця.
Голова фракції «Свідомі» Юрій Циганюк активно працює як член Президії Луцької районної ради, вивчає проєкти рішень, аналізує їх, вносить пропозиції.
Спільно із депутатами Луцької міської ради ми активно вдосконалювали існуючу концепцію велоінфраструктури Луцької територіальної громади. З кожним роком у нас збільшується кількість велосипедів, електросамокатів, за кордоном це взагалі стає основним видом повсякденного транспорту.
Наша команда, зокрема Андрій Покровський, профінансував розробку концепції набережної вздовж річки Сапалаївка, яку ми презентували нещодавно.
- Ви активно цікавитесь роботою та вдосконаленням органів місцевого самоврядування. Хотіли б бути не лише депутатом, а й працювати там?
- Відверто кажучи, ми живемо у час, коли запланувати щось на місяць неможливо. Тому я маю власну довгострокову стратегію, у якому напрямку рухатися та розвиватися. А конкретно, де я хочу працювати, не можу поки сказати.
По закінченню каденції районної ради нинішньої скликання я хочу бути упевненим, що зробив як депутат максимум, що від мене залежало, і мені не соромно дивитися в очі людям, які мене обирали.
- Вважаєте себе активним депутатом?
- Протягом року спільно із депутатами Луцької міської ради фракції «Свідомі» я провів понад 120 прийомів громадян у приймальні «Громадянського руху «Свідомі» і близько 30 зустрічей у дворах.
- Які рішення Луцької районної ради є найбільш ефективними?
- Мені імпонує програма соціального захисту. Як менеджер соціальних проєктів «Громадянського руху «Свідомі», останні роки я працюю із пенсіонерами та дітьми соціально вразливих сімей. Ми реалізовували проєкт «Доступний кінотеатр» для пенсіонерів, в рамках якого безкоштовно показували їм фільми та театральні вистави. Напередодні Нового року організовували свята для дітей. Спілкуючись із цими людьми, я розумію, що не просто так їх називають соціально вразливою категорією населення. Вони справді потребують уваги та допомоги. Програми соціального захисту повинні бути у кожному районі та громаді і обов’язково фінансуватись. Цим людям немає на кого розраховувати, а якщо від них відвернеться і влада, вони залишаться наодинці зі своїми проблемами.
Крім того, мені імпонує те, що районна рада ініціювала створення Молодіжної ради. В перспективі члени Молодіжної ради можуть повторити мій шлях і стати депутатами. Я був у Студентській раді в коледжі, і вже тоді розумів механізми роботи, як ініціювати проєкти, заходи, як її реалізовувати... Це все досвід, який стане у нагоді, якщо молодь захоче балотуватися у депутати.
- Луцька районна рада чимало уваги приділила майновим питанням? Яка Ваша думка щодо цих рішень?
- Майно повинно ефективно використовуватися. Ми говоримо про комунальне майно, і воно не може простоювати, а тим більше руйнуватися! Але на розгляд сесії виносились питання про приміщення, які не просто у поганому, вони в аварійному стані, на жаль. Тому реально дешевше для районного бюджету їх виставити на аукціон та продати, демонтувати, аніж вкладати кошти.
Держава не фінансує районні ради, відтак немає звідки брати кошти на реалізацію соціально-економічних програм. Тому, якщо є бажаючі придбати якесь приміщення через аукціон, як це було із терапевтичним корпусом у Горохові, то чому б ні. Це шанс отримати кошти на реалізацію необхідних програм чи створення депутатського фонду для допомоги людям.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
