Декілька оповідок про те, чому сучасні районні центри Волині мають саме такі назви.
Оповідки, що увійшли до архіву Полісько-Волинського народознавчого центру, записані від місцевих респондентів, уродженців першої половини ХХ століття, – пише видання Хроніки.
«Казале, що де типерка Камінь, колесь було булото. То князь насипав горба, кала його викопав рова, туди напустив води з Ціру. Над ровом построїли міст, що піднімався. А на горбови поставили хату. По другому боци був польській костьол, зроблений з каміння. От так і звеця Камінь-Каширськ. А ше казали, що князь був таким злим, що хай не дожде. То як він умер, на могилу поклали каміння, а ни хреста. От і звецця – Камінь-Каширський».
Ківерці 20-і роки ХХ століття
«Стариї люди говорать, що назва міста від племені тиверців, шо жило тутика у давні часи».
Ковель, перша половина ХХ століття
«Було це дуже давно. Їхала одного разу через велике село королева. Зламалася в її карета. Селяни хутко найшли коваля, який файно поладив карету. Королева була дуже рада. Вона сказала, шоб село стало городом і назвала його в честь майстра, коваля. З часом город почали називати Ковелем».
«Колись заїхав у кузню князь Данило Галицький і попросив коваля викувати йому меч. Коваль викував, князь переміг тим мечем ворогів. Князь сказав, що тепер це місто буде названо Ковелем».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
