«Лікарю, в мене рак?». Благодійний фонд безплатно обстежує волинян у селах

«Лікарю, в мене рак?». Благодійний фонд безплатно обстежує волинян у селах

«Сидіть-сидіть», – гукає медсестра літньому чоловіку, що саме вирішив покинути коридор амбулаторії.

«Ви знаєте, я прийшов, бо так сказала дружина. Ми живемо разом 40 років, то я звик, що вона все контролює. Я сам трохи безвідповідально ставлюся до здоров’я. Лікарі давно казали: «Сходіть, перевіртеся, маєте підозрілу родимку – з цим жартувати не можна». Але в Луцьк їхати не хотілося», – зізнається 61-річний Олег Петров.

Він – один з тих, хто прийшов на безплатне обстеження на рак шкіри, що організував Фонд боротьби з раком у селищі Маневичі на Волині.

«Всі кажуть, треба обстежуватися, але ж наче нічого не турбує»

Більшість тих, хто прийшов на огляд, ніколи не обстежували свою шкіру
Черга почала збиратися ще о 8, хоча початок оглядів анонсували на 10-ту

Хоча початок оглядів анонсували на 10-ту ранку, черга тут почала збиратися ще о 8-й. Люди раз за разом просять «потримати місце», поки вони зайдуть в інші кабінети. Хтось погоджується: «За мною будете», а хтось відмовляє: «Черга на те і жива, що тут треба бути, а не ходити десь».

63-річна Валентина Король прийшла сюди заздалегідь.

«В інтернеті писали, то ми і зібралися», – пояснює, звідки дізналася про обстеження. Несподівано люди і молодшого, і старшого віку запевнили, що прочитали про захід у соціальній мережі Фейсбук.

Пані Валентина може похвалитися тим, що обстежує власну шкіру регулярно. Щоправда, раніше  для цього доводилося їхати до Луцька. У 1993 році її прооперували в обласному онкодиспансері з іншої причини, але відтоді жінка профілактично перевіряє й інші органи.

«Якщо будете оптимістом, все буде добре. Нема чого себе накручувати», – запевняє вона.

Олена Каращук натомість прийшла сюди заради онука-підлітка. Однак й сама принагідно хоче показатись лікарю.

«Я ніколи не була на таких обстеженнях. Всі наче говорять, що родимки – це небезпечно, треба за ними стежити, але я не ходила до лікарів, бо ж наче нічого не турбує. А як зараз така можливість є, то чому не глянути? Тим паче, безплатно», – пояснює жінка.

Зазвичай під час таких виїздів вдається оглянути 50-70 пацієнтів. Цього разу прийшло 57 людей.

Читати також: Нейрохірург зібрав 700 тисяч гривень на ремонт операційної: «Я не вірив, що держава допоможе»

В пріоритеті – села і маленькі міста. Там рідко ходять до лікарів, коли нічого не болить

Засновниця Фонду боротьби з раком Марія Адамчук-Коротицька каже, в пріоритеті – мешканці маленьких міст і сіл 

Донедавна основним завданням Фонду боротьби з раком (раніше він називався «Стопрак») було забезпечення медикаментами дітей з онкологією на Волині. Але на початку 2020 року з’явилась також програма з раннього виявлення раку серед дорослих. В рамках цієї програми і відбуваються виїзні обстеження.

«Ми побачили, що ця сфера ніким не закрита. Більшість займаються вже лікуванням онкології, і переважно серед дітей. При цьому багато дорослих помирають через те, що рак не виявили на ранніх стадіях, коли ще можна було зарадити лікуванням. Також у нас немає спеціалізованих онкоскринінгових центрів. Так, можна піти до гінеколога, дерматолога самостійно, але системно ці профілактичні обстеження не проводяться», – розповідає засновниця фонду Марія Адамчук-Коротицька.

Довідково: За статистикою Волинського обласного медичного центру онкології, у 2019 році меланому знайшли у 68 волинян, інші злоякісні утворення шкіри – у 307, у 2020 році – у 48 та 209 відповідно, за вісім місяців 2021 року – у 30 та 179. У більшості людей захворювання виявили на першій та другій стадіях.

При цьому у 2019 році від меланоми померло 17 волинян, інших злоякісних новоутворень шкіри – 13, у 2020 – 18 та 14. Дані за 2021 рік обласне управління статистики поки не надає.

За даними Національного канцер-реєстру України за 2019 рік, серед тих, у кого виявили меланому, протягом першого року померло 9,4% українців, інші злоякісні утворення шкіри – 2,1%. Це означає, що захворювання діагностували вже на пізніх стадіях.

Фонд вирішив зосередитись на скринінгу раку шкіри та шийки матки, бо ці обстеження не потребують громіздкого і дорого обладнання, як наприклад, обстеження на рак грудей (вимагає наявності мамографа) чи легень (флюорографічного апарату або комп’ютерного томографа).

Виїзні обстеження стали робити на початку 2020 року, але згодом почався локдаун, і їх довелося поставити на паузу. Повноцінно відновити скринінги вдалося у лютому 2021 року.

«Пріоритетом є віддалені села, районні центри, де місцеві мало звертаються за медичною допомогою в цілях профілактики. Люди, які не ходять до лікарів, поки щось не болить страшенно, – наша цільова аудиторія», – каже Марія Адамчук-Коротицька.

Дерматологиня маневицької лікарні Лідія Шпанюк запевняє, що профілактика раку шкіри тут проводиться давно. Мовляв, щороку в травні організовують тематичний місячник, відбирають людей із підозрілими невусами і відправляють їх на додаткове обстеження в обласний шкірвендиспансер. Але розповіді тих, хто прийшов на безоплатний огляд, а також інших місцевих лікарів підтверджують – це не дуже ефективно.

Мешканці таких населених пунктів, як Маневичі, зазвичай не їдуть до обласного центру на обстеження, якщо не бачать в тому нагальної потреби. До того ж місцеві дерматологи обстежують шкіру «на око», вони не мають дерматоскопів (збільшувальні прилади, що дозволяють з більшою точністю помітити зміни у шкірі). А це неефективно, – каже запрошена дерматовенерологиня Юлія Ніколайчук. З її слів, неозброєним оком не можна розпізнати зміни на ранніх стадіях, коли вони ще відносно легко піддаються лікуванню.

«В ідеалі – робити обстеження регулярно і на місці, під час відвідин сімейного лікаря, а не чекати місячників», – каже директорка Маневицького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Самчук.

Директорка маневицького ЦПМСД Тетяна Самчук переконана: «місячники» – це неефективно 
Як і обстеження «на око», без дерматоскопа, – додає лікарка Юлія Ніколайчук

Нещодавно сімейні лікарі трьох сільських амбулаторій (Троянівська, Цмінівська та Старочорторийська) отримали дерматоскопи в рамках проєкту «Телемедицина». Попереду у них навчання по роботі з цим обладнанням. А поки медиків запросили подивитись, як такі обстеження проводяться.

«По ідеї сімейний лікар обстежуватиме, а якщо матиме сумніви, надсилатиме зображення спеціалісту на вторинному рівні. Хоча як це насправді працюватиме – поки невідомо», – пояснює Тетяна Самчук.

Читати також: «При мамі перуку не знімала». Історія засновниці Фонду боротьби з раком Марії Адамчук-Коротицької

Навчання для сімейних лікарів 

Не всі люди, в кого знайшли підозру на рак, пішли лікуватися…

Загалом лише для обстеження на рак шкіри фонд вже зробив дев’ять виїздів, під час яких обстежили понад 400 людей.

«Стараємось за один раз оглядати не менш ніж 50 людей, аби виїзд лікаря не був малоефективним. Адже організувати такий захід складно і дорого», – пояснює засновниця фонду.

Організація оплачує дорогу, роботу лікаря, розхідні матеріали і послуги лабораторії, якщо мова йде про скринінг на рак шийки матки (для цього проводиться цитологічний аналіз). Один виїзд для обстеження на рак шкіри коштує орієнтовно 2,5 тисячі гривень, на рак шийки матки – 5,5 тисяч гривень. На це збирають благодійні внески. Також у майбутньому хочуть знайти тематичні грантові програми.

«Спочатку ми шукали лікарів. Нам важливо, щоб вони робили це не лише заради грошей, а розділяли наші цінності. Тепер же вони самі звертаються до нас і пропонують допомогу. Кажуть, хочуть робити добрі справи», –- розповідає Марія Адамчук-Коротицька.

Обстеження проводять на базі місцевих медичних закладів. Від їхніх керівників просять зібрати потрібну кількість людей, а також виділити кабінет.

«Не відмовляли нам ніколи. Лише один раз погано організували процес і зібрали дуже мало людей. Але у більшості випадків все влаштовують добре: дають оголошення, сімейні лікарі обдзвонюють своїх пацієнтів», –- пригадує очільниця фонду.

Зараз намагаються виїздити на обстеження раз на тиждень-два, але й самі медики кажуть про можливий локдаун у жовтні і просять приїхати у їхні громади раніше, аби встигнути до нього.

Читати також: Перетворити психлікарню на замок. Це пробують втілити на Волині. Розбираємося - як

За один виїзд обстежують мінімум 50 людей
Лікарка оглядає не лише родимку, яка насторожує пацієнта, а шкіру загалом
Лікарі звіряються з ознаками небезпечних шкірних утворень
Дерматоскопія дозволяє побачити патологію на ранніх стадіях

***

Олегу Петрову, який прийшов на обстеження за вказівкою дружини, пощастило. Його родимка не має ознак онкології. Так само поталанило й іншим 56 людям, яких цього дня оглядали у Маневичах.

«Інколи аж розчаровано питають: «І що, нічого не знайшли?». Але я цьому дуже рада. Такий результат, як сьогодні, дуже рідко буває. Зазвичай серед 50-70 обстежених знаходимо онкопатології у двох-чотирьох людей», –- каже лікарка-дерматовенерологиня Юлія Ніколайчук, яка співпрацює з Фондом боротьби з раком.

Марія Адамчук-Коротицька додає, більшість тих, у кого виявили хвороби під час таких виїздів, зараз продовжують лікування в обласному онкологічному центрі. На жаль, двоє людей, у кого знайшли підозру на рак, відмовились від подальших обстежень.

«З ними лікарі зв’язувалися кілька разів, але вони просто не приїжджали», –- каже вона.

Олегу Петрову, як і іншим 56 пацієнтам цього дня пощастило – у них раку не знайшли

Які симптоми небезпечні. Або коли слід до лікаря

Юлія Ніколайчук наголошує, що підступність онкологічних захворювань шкіри у відсутності симптомів. Злоякісні утворення не болять і не викликають жодного іншого дискомфорту, тому люди часто не надають їм значення. Водночас вони доволі швидко дають метастази. Тобто стадія хвороби стрімко росте.

«Візуально це може бути все ще маленька плямка, але навколишні тканини вже уражені», –- пояснює лікарка.

За її словами, невуси (родимки), які з’явилися у перші роки життя, зазвичай безпечні. Натомість уваги потребують ті, що раптово «вискакують» у дорослому віці.

Юлія Ніколайчук каже, найбільш небезпечні родимки, які раптово з’являються в дорослому віці
Серед небезпечних ознак – швидка зміна розміру та кольору

До переліку небезпечних ознак належать: нерівні краї родимки, асиметричність, неоднорідний колір, швидкий ріст, зміна кольору.

«Загалом розмір і колір самі по собі не є показниками. Можуть бути меланоми дуже маленькими і безпечні невуси великими, різнокольоровими. Головне – динаміка», – каже Юлія Ніколайчук.

Дерматовенерологиня наполягає, що принаймні рак на рік, якщо нічого не турбує, потрібно проходити дерматоскопію у свого сімейного лікаря. Найкраще – восени, коли минув період найбільш агресивного сонця. Якщо ж є багато родимок і вони неоднорідні, або близькі родичі хворіли на рак шкіри, необхідно перевірятися двічі на рік. Головний же профілактичний захід – користуватися сонцезахисними засобами, не перебувати під палючим сонцем.

«Якщо ваш сімейний лікар не володіє методом дерматоскопії, просіть скерування до дерматологів. Просто подивитись очима неефективно. Без обладнання помітно патології тільки в дуже запущеній стадії. Велике значення також має досвід і «надивленість» лікаря. Я працюю 10 років і досі вчусь цьому», – резюмує Юлія Ніколайчук.

Текст: Віта Сахнік

Фото: Інна Максимчук

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Луцьку в підвалі багатоповерхівки знайшли мертвого чоловіка
Наступна новина За добу поступило 11 пацієнтів, одна з них вагітна: ситуація у ковідному госпіталі в Боголюбах
Останні новини
Схожі новини