Учасниця проекту «Поверніть мені красу» на телеканалі «1+1» Марія Онопріяк багато років одягалася тільки в «балахони».
Так вона намагалася приховати живіт-фартух, який виріс після четвертих пологів. Вона відважилася показати свою проблему всій Україні і стала народною улюбленицею, пише Район.Горохів.
На Волині перший випуск нового сезону популярної передачі викликав справжній фурор і жваве обговорення у соцмережах, адже не щодня показують по телевізору жителів села Іванівка Горохівського району. Піти на проект її намовила невістка Романна, яка й заповнила першу анкету.
Зустрічаємося з Марією у закладі New York Street Pizza, адже це один із найзатишніших ресторанчиків у вічно веселому «ПортCity».
Марія замовляє зелений чай. Жінка розповідає, що цей напій їй радили експерти для підтримки здорового стану фігури. Про закулісся зйомок і як змінилося повсякдення після ефіру ми з героїнею передачі розмовляли майже дві години, адже вражень, емоцій і, головне, висновків – «море».
– Маріє, які враження від перегляду передачі по телебаченню?
– Я спочатку дуже переживала. Коли побачила себе на екрані під час операції, було дуже страшно. Вразило, що живота відрізали 10 кілограмів. Мені провели декілька операцій. Спершу прооперували, потім робили підтяжку грудей і ліпосакцію, третя – абдомінопластика, тобто мій живіт видаляли. І четверта операція - підтяжка ніг.
– То завдяки передачі таки добре собі здоров’я підкачали?
– Ну ви самі бачите. Всі в захваті. Хоча, буває, дехто каже «Не дуже вона там похудла!». Але ж люди не розуміють, що я йшла не худнути, а прибирати проблему: розтяжку живота, так званий фартух, який заважав і в побуті, і в особистому житті. Я ж четверо діток народила, то такий стан тіла через розтяжки. Та мені не тільки допомогли позбутися 23 кілограмів, а й полікували варикоз, підтягнули груди, як мали різний розмір – одна була 15 сантиметрів, друга 9, і полікували зуби.
Діти, як побачили мене, були в шоці. Настя (дочка, - ред.). першою мене впізнала, почала кричати. Мені треба було повернутися туди-сюди, а діти не дали повернутися. Всі плакали, не давали кроку ступити.
– Як самопочуття після стількох операцій?
– Чудове! Лікарі дивувалися, що у мене ніколи нічого не болить. Я тільки питала, коли наступна операція, то вже аж боялися мене. Та що там казати, коли відрізали 10 кілограмів живота, то я була готова на другий день вже танцювати під дискотеку 80-х. Але лікар мене зупинив у цьому бажанні. А нам просто радили після операції ходити. Мені було нудно ходити, то хотіла танцювати. В тій лікарні, певне, нічого не болить. Але мені сказали, що я перша жінка, яка після такої операції так жваво поводиться. Мене всі з родини застерігали, що буде потрібна довга реабілітація. Але нічого мені не треба. Вже у квітні збираюся на Польщу. Грошей зароблю, тоді і на Мальдіви можна (сміється).
– Які враження від хірургів Валіхновських?
– Лікарі є трьох категорій: «Ну, з Богом!», «Не дай, Боже» і «від Бога». Оце Ростислав Валіхновський є людиною від Бога. У нього золоті руки. Він там дуже багато операцій проводить. Я не знаю навіть, коли він спить. А ще він така віруюча людина. Нам на різдвяні свята священика запросили. А на Новий рік, коли самі відпочивали за кордоном, передали гостинці і влаштували свято як малим дітям. Черговий лікар ходив по даху, гупав, а потім прийшов у палату і питає, чи не чули нічого. Каже, то олень приїхав з подарунками. Лікар написав лист, цукерочку поклав, квіти зробив з паперу червоні.
– Скільки може коштувати подібне лікування?
– Не знаю, але я в житті ніде і ніколи б не взяла би таких грошей. А тепер ще цілий рік буду спостерігатися у них. Я не хочу наговорювати, але ставлення до пацієнта у звичайній лікарні і в їхній клініці, то небо і земля. Трясуться над тобою, на кнопочку натискаєш і тобі зразу на підносі приносять їсти, і якщо треба – нагодують. Там Алла, помічниця Валіхновського, прибіжить поцілує, обніме, Ростислав Любомирович прийде – обнімуть чи руку поцілують, або навіть у щічку. Відчуваєш себе достойно у таких умовах. За все, що вони для мене зробили, дуже їм дякую.
– Крім лікарів-хірургів з вами працювала психологиня Олена Любченко. Розкажіть, як це – вперше в житті спілкуватися з психологом на відверті особисті теми і що це вам дало.
– Олена дуже хороша людина. Вона насправді допомагає. Мені було важко говорити на тему зради. Хоча ми той період і переступили, але я мала осад. Але після розмови з Лєною, вона знайшла дорогу до вирішення проблеми. Спершу ми просто говорили. Я тільки плакала і навіть закрилася в собі. Але Лєна зуміла мені пояснити, що все можна пробачити. І потім нам поставили ті стіни (картонні коробки, на яких треба було балончиком писати проблему, а тоді розбити ту «стіну», - ред.).
Я боялася навіть думати, що буде далі, бо ж не знала, яке інтерв’ю брали в Юри (чоловік, - ред.). Та у результаті мені показали на великому екрані запис, де чоловік розказує, як він мене щиро любить. Я зрозуміла, що і моя вина також у тому, що стало між нам, ми стали жити окремим життям. Напевно, це було потрібно нам обом. Чоловік дуже переживав, що я говорила про нього. Врешті, то вже забута і перегорнута для нас сторінка. Як казала Лєна, треба перегорнути і відпустити. Ми почали з Юрою жити новим життям і я побачила, наскільки він мене любить, як переживає, наскільки зараз він робить мені приємне, гарне. Коли на фіналі вийшла, бачу той букет, слова не можу сказати. Він зразу плакати почав.
– Маріє, а розкажіть ще про Андре Тана! Він вас постійно хвалив у передачі…
– Андре Тан – таке сяюче сонечко. Як до його заходиш, то він вже сміється. Як я сказала, що не відчуваю себе жінкою, то думала, що він мене розірве. Каже: «Я вже вас бачу королевою! Я вас бачу, вже навіть знаю, яке плаття я у вас вдягну на випуск. Я відповідаю: «Андрію, сину, ви уявляєте мене таку в селі?!». То тоді він ще й навчив як поводитися: «Ви тако йдете, голову високо піднімаєте і все, не звертаєте уваги». Він молодий, але в нього таке широке мислення і бачення, що то страшне. Тож подарував мені синю сукню на запах і туфлі, у яких я була на фіналі.
– Ще одна яскрава особистість передачі – дієтолог Аня Буткевич. Розкажіть, будь ласка, про її методи роботи.
– Аня, як прийшла, як взяла мене в обороти! З її поміччю я схудла на 13 кілограмів. Вона принесла з ліпосакції жир і як поставила на стіл! І пропонує понюхати і попробувати! Мені це не сподобалося, але я розумію, що Аня мусила зробити якийсь шок для мене, щоб мотивувати. Мені Аня розказала, що пити треба воду з лимоном і імбирем, чай зелений, їсти корисну їжу.
Займалися також фізкультурою: Аня показала комплекс вправ, які я виконувала. І воно все поступово схудло, ноги теж схудли, тому треба було робити підтяжки. Односельчани як мене побачили, то подумали, що мені й лице оперували. Але обличчя схудло саме.
– Чи дотримуєтеся зараз правил здорового харчування?
– Я зараз їм, як на проекті навчили – п’ять разів на день. На перекуси купую горішки, сухофрукти. Відварюю собі рибку і куряче філе, не смажу нічого, їм овочі, зокрема, авокадо і селеру.
– Але селера вам у передачі наче не сподобалася.
– Сказати, що я в захваті? Не скажу. Що авокадо, що селера, то такий продукт – ніякий. На смак як картопля, але ні, не дуже подобається. Проте їм.
– Хочеться картоплі?
– Ні, за чотири місяці без картоплі вже й не хочеться. Замінила її кашами – вівсянкою, чорним рисом і кіноа.
– А сім’я що їсть?
- Їм сподобалися, як і мені, оливки. А от селеру не їдять. Бодя мій (найменший син, - ред.) нарізав, хотів з’їсти і не зміг. Каже: «Як ви, мамо, таке можете вживати?» (сміється). З домашніх продуктів мені найбільше підходить сир власного виробництва.
– Сир бренду «Мама Марія»? Як так вийшло, що крім нової фігури отримали ще й власну торгову марку?
– Коли мені сказали, що тепер у мене є свій бренд, то спочатку не повірила і навіть не до кінця зрозуміла, що вони кажуть. А зараз я маю право продавати свою молочну продукцію у київському магазині «Музей сиру». Я маю дотримувати суворих вимог у приготуванні продукції і доставці її на прилавок київського магазину. Ще до виходу нашого випуску в ефір молочне з Іванівки «Мама Марія» йшло на ура. А коли вже показали по телевізору, то всі ломанулися купляти.
– Ну ще би! Знаєте яка дорога реклама на телебаченні! Тепер іванівського молока треба більше, щоб столицю нагодувати. Чи справді плануєте розширитися від домашнього господарства до ферми, як у ефірі казали?
– Хотілося би, насправді проект дуже надихнув. Я додатково їздила на сироварню під Києвом. Там молодий хлопець 25 років тримає кіз і виготовляє дуже круті сири. Я там провела цілий день і мене запрошували повчитися, якщо матиму колись бажання.
– Який висновок винесли після участі у передачі?
– Наталю, висновків – море! Я себе зовсім по-іншому почуваю, мені настільки легше, бо вже зовсім не переживаю, що про мене люди скажуть.
– Ви насправді показали багатьом жінкам, які точно так само важко працюють і не мають можливості доглядати за собою.
– От можу з цим посперечатися. Ми самі жінки в тому винні. Десять хвилин на день, щоб причепуритися ми маємо знайти, це можна по-любому. Хай Юра підтвердить. В мене зараз макіяж навіть вдома. Одяг трошки на господарстві забрудниться, я зразу відправляю його у прання. Я просто прийняла рішення, що більше ніколи не опущуся до того стану, в якому була. То тільки відмовки, що в селі нема часу на себе, ми самі опускаємо себе до такого плінтуса. Напишіть, хай всі жінки люблять себе.
Спілкувалася Наталка ПАХАЙЧУК
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
