«Ми будемо боротися». Історія Луцької дитячої залізниці. РЕПОРТАЖ

«Ми будемо боротися». Історія Луцької дитячої залізниці. РЕПОРТАЖ

- Я поверталася від тієї залізниці і згадувала, як колись й сама чекала тих вихідних, коли з дідусем чи татом йшли кататися потягом. Тоді це було найкраще дозвілля, яке могло бути. Ну, і хіба ще атракціони. Тата вже немає. Дідусь вже геть сивий. А я зі своїм сином йду тими коліями і чую: «Мам, а як це: залізниці більше не буде?..». «Буде, синку, буде. І ми ще обов’язково покатаємось».

Луцька дитяча залізниця – історія міста. Працює з 1954 року. Нещодавно начальнику залізниці повідомили, що заклад позашкілля припиняє свою роботу 15 грудня. Ніяких документів, пояснень, підписів – нічого. Сухі фрази і голослівне: «Шукайте роботу».. Але, як каже начальник залізниці, відступати не будуть. Діти, батьки, працівники робитимуть усе можливе для продовження роботи станції. Обіцяють – боротися...

«Перший» навідався на станцію Луцької дитячої залізниці «Росинка», аби нагадати лучанам цю історію та показати, чому такі заклади закривати не можна. 

Володимир Рекс – начальник Луцької дитячої залізниці. Каже, що сам нову роботу шукати не буде, адже налаштований рішуче, та й «капітан завжди останній виходить з корабля». Серед 9 працівників, 4 мають інвалідність, відповідно знайти нову роботу і розпрощатись з рідною залізницею – надважко.

«Я не бачу відвертих причин, чому слід закривати станцію. Наші показники не є погані, а навіть кращі за інші дитячі залізниці. Діти наші постійно займають призові місця на різних фестивалях, минулого року 9 наших випускників поступили у залізничні навчальні заклади залізничного профілю, це хороша підготовка залізничників ще з 5-ого класу», – розповідає він.

«Капітан завжди йде з корабля останній»..

Додає, що почути про закриття – справжній шок і для нього, і для працівників, а тим паче для дітей. Тут нікому не брехали, а відразу розповіли вихованцям про стан речей. Невдоволення, роздратування, образа – діти відчули усю палітру негативних емоцій. 

«Юність» відлітає?..

Більше 20 тисяч волинських дітей навчались у цих стінах. Сиділи за цими партами. Вивчали нелегку будову потягів, правила, роботу, товаришували, сміялись, а от тепер – сумують, бо невдовзі це все може стати просто історією. Близько 1000 вихованців успішно працевлаштовані у цій сфері.  

Батьки дітей активно намагаються відстоювати позицію залізниці, право дітей на навчання у цьому закладі: готують листи у міськраду, ОДА, Регіональну філію «Львівська залізниця», АТ «Укрзалізниця», Міністерство транспортної інфраструктури та до Офісу президента. Мають велику надію, що їх таки почують.

Власноруч смайстрований локомотив вихованцем залізниці
2009 рік. Кондюрін Григорій

Стосовно допису у фейсбуці Ігоря Поліщука, тут кажуть, що навряд вдасться міській раді взяти на баланс заклад повністю. Тут таки мають бути спеціалісти-залізничники. Допомозі від міської ради тут будуть раді: опалення приміщення, підлога не змінювалась роками, фасад самої будівлі з кожним роком гіршає, меблі, дошки – усе потребує нового подиху, але поки діалогу з міською радою не було ніякого. Допис, кажуть, бачили, але що і як – поки не знають. 

Підлога тут «бачила», мабуть, усіх вихованців
Фасад будівлі – теж

В жовтні на дитячій залізниці щорічно проводять новий набір на навчання. Кажуть, що цього року теж проводитимуть, бо діти питають, хочуть вчитись. Навчання тут безкоштовне і приїздять сюди з усіх кутків Волині, бо альтернативних закладів більше немає. 

На моє питання: «Що робити з дітьми, працівниками, якщо відстояти залізницю не вдасться?», Володимир Володимирович здивовано відповідає: «Як це не вдасться? Ми усі будемо боротись! Я панікувати не буду, мій оптимізм і позиція допоможуть вирішити цю ситуацію. Я в це вірю. І не тільки я». 

Допоки чекають допитливих очей дітей – покриваються пилом
Чекають, доки їх хтось одягне..

Раніше навколо дитячої залізниці був ботанічний сад. Діти рушали потягом і бачили з вікон рідкісні види рослин, красиву річку, а зараз – усе захаращене. Втім, для дітей найголовніше – яскравий потяг та рух. Хоча, парк давно очікує на хазяйновиті руки, які б привели його до ладу. 

Начальник станції каже, що по можливості вони намагаються навести лад на своїй території, але так як 4 з 9 працівників мають інвалідність, то усе не встигають. Поки я фотографую, Володимир Володимирович все переймається то за зайву павутину, то опале раптом листя, але картина затишна. Траву покосили, вагони пофарбували, у кабінетах – чисто. Але хазяйновитість – річ складна :) 

Світлофори..
"Так ви гарно ж якось покладіть!"
Справжні, як на "дорослій" залізниці :)
Червоний, жовтий
Територію прибирають регулярно
Подарунок від вихованців
Збирають підписи "проти" закриття
Гучномовець теж використовують у навчання
Кажу ж - затишно

Історію Луцької дитячої залізниці тут оберігають ретельно. В старих шухлядах кілька альбомів з найпершими вихованцями, випускниками. На стінах – сучасна гордість залізниці.

Сучасна гордість залізниці
Історія у кількох фото

«В нас і дівчата локомотивом керують»
Потяг давно не їздив цими коліями..

 

«Де тут підписи збирають проти закриття залізниці?..»

 *  *  *

...Цього сезону дитяча залізниця не працювала через карантин. Але нашу розмову ми завершили фразою: «До зустрічі у травні! Новий сезон неодмінно розпочнеться», – сказав Володимир Рекс.

А щоб допомогти працівникам і батькам відстояти цей заклад позашкілля – підпишіть петицію: https://petition.e-dem.ua/lutsk/Petition/View/1520

Текст і фото Юлія ГАЛЕЦЬКА


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Ікони, шприци та старий майонез. Історія одного прибирання на березі Стиру
Наступна новина З Днем працівників лісового господарства! Вітання від Володимира Бондаря
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні