- Я поверталася від тієї залізниці і згадувала, як колись й сама чекала тих вихідних, коли з дідусем чи татом йшли кататися потягом. Тоді це було найкраще дозвілля, яке могло бути. Ну, і хіба ще атракціони. Тата вже немає. Дідусь вже геть сивий. А я зі своїм сином йду тими коліями і чую: «Мам, а як це: залізниці більше не буде?..». «Буде, синку, буде. І ми ще обов’язково покатаємось».
Луцька дитяча залізниця – історія міста. Працює з 1954 року. Нещодавно начальнику залізниці повідомили, що заклад позашкілля припиняє свою роботу 15 грудня. Ніяких документів, пояснень, підписів – нічого. Сухі фрази і голослівне: «Шукайте роботу».. Але, як каже начальник залізниці, відступати не будуть. Діти, батьки, працівники робитимуть усе можливе для продовження роботи станції. Обіцяють – боротися...
«Перший» навідався на станцію Луцької дитячої залізниці «Росинка», аби нагадати лучанам цю історію та показати, чому такі заклади закривати не можна.
Володимир Рекс – начальник Луцької дитячої залізниці. Каже, що сам нову роботу шукати не буде, адже налаштований рішуче, та й «капітан завжди останній виходить з корабля». Серед 9 працівників, 4 мають інвалідність, відповідно знайти нову роботу і розпрощатись з рідною залізницею – надважко.
«Я не бачу відвертих причин, чому слід закривати станцію. Наші показники не є погані, а навіть кращі за інші дитячі залізниці. Діти наші постійно займають призові місця на різних фестивалях, минулого року 9 наших випускників поступили у залізничні навчальні заклади залізничного профілю, це хороша підготовка залізничників ще з 5-ого класу», – розповідає він.
Додає, що почути про закриття – справжній шок і для нього, і для працівників, а тим паче для дітей. Тут нікому не брехали, а відразу розповіли вихованцям про стан речей. Невдоволення, роздратування, образа – діти відчули усю палітру негативних емоцій.
Більше 20 тисяч волинських дітей навчались у цих стінах. Сиділи за цими партами. Вивчали нелегку будову потягів, правила, роботу, товаришували, сміялись, а от тепер – сумують, бо невдовзі це все може стати просто історією. Близько 1000 вихованців успішно працевлаштовані у цій сфері.
Батьки дітей активно намагаються відстоювати позицію залізниці, право дітей на навчання у цьому закладі: готують листи у міськраду, ОДА, Регіональну філію «Львівська залізниця», АТ «Укрзалізниця», Міністерство транспортної інфраструктури та до Офісу президента. Мають велику надію, що їх таки почують.
Стосовно допису у фейсбуці Ігоря Поліщука, тут кажуть, що навряд вдасться міській раді взяти на баланс заклад повністю. Тут таки мають бути спеціалісти-залізничники. Допомозі від міської ради тут будуть раді: опалення приміщення, підлога не змінювалась роками, фасад самої будівлі з кожним роком гіршає, меблі, дошки – усе потребує нового подиху, але поки діалогу з міською радою не було ніякого. Допис, кажуть, бачили, але що і як – поки не знають.
В жовтні на дитячій залізниці щорічно проводять новий набір на навчання. Кажуть, що цього року теж проводитимуть, бо діти питають, хочуть вчитись. Навчання тут безкоштовне і приїздять сюди з усіх кутків Волині, бо альтернативних закладів більше немає.
На моє питання: «Що робити з дітьми, працівниками, якщо відстояти залізницю не вдасться?», Володимир Володимирович здивовано відповідає: «Як це не вдасться? Ми усі будемо боротись! Я панікувати не буду, мій оптимізм і позиція допоможуть вирішити цю ситуацію. Я в це вірю. І не тільки я».
Раніше навколо дитячої залізниці був ботанічний сад. Діти рушали потягом і бачили з вікон рідкісні види рослин, красиву річку, а зараз – усе захаращене. Втім, для дітей найголовніше – яскравий потяг та рух. Хоча, парк давно очікує на хазяйновиті руки, які б привели його до ладу.
Начальник станції каже, що по можливості вони намагаються навести лад на своїй території, але так як 4 з 9 працівників мають інвалідність, то усе не встигають. Поки я фотографую, Володимир Володимирович все переймається то за зайву павутину, то опале раптом листя, але картина затишна. Траву покосили, вагони пофарбували, у кабінетах – чисто. Але хазяйновитість – річ складна :)
Історію Луцької дитячої залізниці тут оберігають ретельно. В старих шухлядах кілька альбомів з найпершими вихованцями, випускниками. На стінах – сучасна гордість залізниці.
* * *
...Цього сезону дитяча залізниця не працювала через карантин. Але нашу розмову ми завершили фразою: «До зустрічі у травні! Новий сезон неодмінно розпочнеться», – сказав Володимир Рекс.
А щоб допомогти працівникам і батькам відстояти цей заклад позашкілля – підпишіть петицію: https://petition.e-dem.ua/lutsk/Petition/View/1520
Текст і фото Юлія ГАЛЕЦЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
