Командир роти 14-ї окремої механізованої бригади Петро Нагайовський поділився спогадами про війну.
Чоловік все життя прожив у Іваничах, – пише ІА Волинські новини.
Коли почалася Революція Гідності, не думав ні хвилинки – поїхав на Майдан. Був поранений осколком гранати в ногу під час штурму барикади на Грушевського. А після Іловайської трагедії улітку 2014 року вирішив піти на війну добровольцем. Спочатку пішов в армію, бо до цього ніде не служив. Так потрапив у 51-шу бригаду. Петро Нагайовський каже, що дуже хотів потрапити саме туди. І таки потрапив.
Петра Нагайовського призначили командиром роти. Хлопці швидко прийняли його за свого. Навіть прізвисько дали – Тигр. Рота Нагайовського на навчанні показала чудові результати у стрільбі з усіх видів озброєння. 100% попадань.
«Удень ми спали, а вночі працювали. Мали на спецпідготовку два місяці. Моя рота виявилася найуспішнішою серед всіх. Хлопці дуже старалися. Кожен, хто отримав повістку, не втік, а пішов служити. Кожен з них знав, що йде на війну – захищати Батьківщину. Весь батальйон був морально готовий до найгіршого», – розповів Петро Павлович.
Після підготовки бійці потрапили під Маріуполь, де пробули два місяці. У вересні 2015 року бійців відправили у Мар’їнку Донецької області, де вони перебували у школі-інтернаті. Петро Павлович каже, що ні він, ні хлопці не знали тоді, що відбувається на лінії фронту насправді.
«Після того як розбили Донецький аеропорт, війна перенеслася в Мар’їнку. Ми не знали, що їдемо в пекло. Мар’їнка – це бої щоночі. Сонце заходить – і розпочинаються постріли. Школа-інтернат з усіх боків була оточена сепаратистами. Дуже багато боїв припало саме на інтернат. Коли ми приїхали туди, то перед нами стояла 28-ма ОМБр, яка була дуже знекровлена», – зазначив командир роти.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Завжди їду і прощаюся з рідними», - капелан-переселенець возить на Схід гостинці з Маневиччини
«Багато тих хлопців загинуло, поранених годі було злічити. У взводах залишилося тільки по 10-15 людей. Ми мали їх замінити. Якщо 28-ма ОМБр – це хлопці, яких призвали в армію і без підготовки відправили на війну, то ми вже мали спецпідготовку і знали, як виконувати будь-які завдання. Щоб ви усвідомили всю серйозність та небезпеку позицій, прямі стрілецькі сутички з ворогом відбувалися на відстані 100 метрів. Ну і для тих, хто не розуміє, як це: на відстані у 100 метрів з АК-74 можна стріляти «білку в око», – розказав чоловік.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
