Хоча офіційно виборча кампанія для претендентів на крісло Президента України розпочалася лише 31 грудня, насправді вона триває вже давно. Ще у 2018-у ми бачили активне використання різноманітних політтехнологій під прикриттям партійної діяльності, «нових курсів», привітань зі святами чи поширення інформації про важливі релігійні події.
Нині щодня реєструються нові кандидати, зростають ставки та кількість реклами і антиреклами. Отож, разом із волинськими політологами журналісти «Першого» вирішили спрогнозувати, якою буде виборча кампанія напередодні президентських виборів 31 березня.
«Старі обличчя»
Як і у всій країні, на Волині найактивніше працюють штаби нинішнього президента Петра Порошенка та найрейтинговішої за даними соцопитувань кандидатки Юлії Тимошенко. Ще однією силою, яка в тому числі працює на користь Тимошенко є «УКРОП». Також певні активності вже є у місцевих штабів Анатолія Гриценка, («Громадянська позиція»), Андрія Садового («Об'єднання «Самопоміч»), Руслана Кошулинського (ВО «Свобода»), Андрія Білецького («Національний корпус»), Олега Ляшка («Радикальна партія»). А ще певних активностей модна очікувати від «Команди Зеленського у Луцьку».
«Перебіг виборчої кампанії на Волині особливо нічим не відрізнятиметься від кампанії по всій Україні. Єдиним відмінним фактором буде діяльність структур наближених до партії УКРОП. А ці структури є краще організованими, ніж в решті регіонів України. Очевидно вони будуть ставити собі за мету усім можливими і доступними для них методами знижувати підтримку діючого Президента Петра Порошенка. Вони ж намагатимуться впливати на перебіг виборчих кампаній на підтримку Юлії Тимошенко, Олександра Шевченка та Володимира Зеленського», - відзначає голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Наход.
Фактично разом зі «своїм » кандидатом Олександром Шевченком волинським «укропівцям» потрібно буде допомагати Юлії Тимошенко та Володимиру Зеленському - кандидатам, які наразі мають потужнішу підтримку по країні. Натомість Шевченко достатньо впізнаваний та популярний лише на Івано-Франківщині та Волині.
Проте не варто переоцінювати автономність волинських штабів, вважає політолог Олександр Новосад. Мовляв, стратегії насправді будуються в центральних (зазвичай столичних) штабах». Президентська кампанія на Волині пройде в руслі загальнодержавних тенденцій. Адже стратегія президентської кампанії розробляється і курується центральними штабами, які знаходяться переважно у Києві. Тому місцеві штаби переважно виконують настанови керівництва», - вважає Новосад.
Тим не менш, серед найактивніших за виконанням «київських» стратегій він називає штаби кандидатів Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Олександра Шевченка, Володимира Зеленського, Андрія Садового, Руслана Кошулинського. Саме вони до 31 березня працюватимуть, щоб забезпечити позитивний результат для свого кандидата на Волині. Також активно буде рекламуватися Арсеній Яценюк, який хоче повернутися у активну політику.
«Результат виборів сьогодні не відомий і важко передбачуваний, інтрига залишається і лоскоче всім нерви...»
Завідувачка кафедри політології та державного управління СНУ імені Лесі Українки Оксана Ярош відзначає, що не всі кандидати реально борються за перемогу - і не тільки на Волині.
«Вже можна умовно виділити 3 основні групи кандидатів: група кандидатів,які реально включились у виборчу гонку, щоб перемогти або вийти у другий тур; група технічних кандидатів, які будуть допомагати кандидатам із першої групи (наприклад, «мочитимуть» конкурентів, бо основний кандидат має бути понад «брудом») і третя група, для яких ціль - не перемога, а збільшення рейтингу на парламентські вибори восени», - пояснює вона.
Загалом за 2 місяці до голосування явного переможця досі немає, а тому це змушує команди кандидатів, які насправді розраховують на перемогу, активніше працювати і менше зважати на правила.
«Результат виборів сьогодні не відомий і важко передбачуваний, інтрига залишається і лоскоче всім нерви, а отже, це дійсно реальні вибори влади громадянами України, а не призначення як в сусідній Росії чи Білорусі, навіть при всіх видимих та латентних недоліках. Виборча кампанія обіцяє бути дуже цинічною, грубою, максимально маніпулятивною та популістською», - нагадує старший викладач кафедри політології та державного управління СНУ імені Лесі Українки Тарас Літковець.
«Вибори не за правилами»
І справді, практика ведення виборчої кампанії вже свідчить про численні порушення, зокрема активне поширення «чорного PR», передчасну агітацію, роздачу подарунків від імені партій, агітацію без вихідних даних.
Наприклад, за грудень 2018-го громадянська мережа «Опора» підрахувала, що 75% іміджевих публікацій у волинських газетах присвятили Юлії Тимошенко та Олегу Ляшку - кандидатам, які тоді не були зареєстровані, але фактично нарощували собі рейтинг до президентських виборів. Агітацію через намети використовували волинські штаби 8 ймовірних кандидатів у президенти, а на білбордах та сітілайтах рекламувалися аж 13 із них. Отож, офіційний старт виборчої кампанії був лише приводом для штабів фінансувати агітацію із виборчого фонду і почати зазначати на ній вихідні дані, передбачені законом.
Проте не всі волинські штаби встигли це зробити. Тому вже в січні на Волині «Опора» фіксувала порушення агітації на користь Анатолія Гриценка, Андрія Садового, Євгена Мураєва, Ольги Богомолець, Олега Ляшка. Часто йшлося про те, що агітаційні білборди не замінили на такі, які відповідають закону та мають відповідні вихідні дані. Багато агітації було і за чинного президента Петра Порошенка. А ще він збирав електоральні бали під час візиту на Волинь із Томосом.
До того ж у медіа активно поширювали «чорний піар». Наприклад, цілі хвилі таких матеріалів були щодо Володимира Зеленського та Анатолія Гриценка.
«Без цього не обходяться жодні вибори. Найактивніше ще минулого року напевно діяли проти Анатолія Гриценка. Зараз взялися за Володимира Зеленського. Однак думаю проти усіх кандидатів, які мають шанси набрати на виборах хоча б 5-10%, буде пряма чи прихована боротьба. Адже якщо «зрізати» трохи відсотків зараз, то це комусь зменшить, а комусь відкриє шанси для кращих стартових позицій або домовленостей про об’єднання», - пояснює Олександр Новосад.
Проте він закликає не перебільшувати значення такої критики, адже щодо основних кандидатів вже і так багато негатив, тому в них існує значний антирейтинг. Але кардинально вплинути на виборчий результат це не зможе, вважає політолог.
«Я не став би перебільшувати важливість «чорного піару». В межах кількох відсотків впливу – це можливо. Проте на всіх «важковаговиків» президентської кампанії давно вже вилили масу негативу. Та й що казати, всі президенти в Україні на шляху до влади через це пройшли, коли проти них виливалася маса негативу. В Інтернеті боротьба і не припинялася ніколи. Якщо глянути навіть тематичні групи про Волинь в тому ж Фейсбуці, наприклад, то маса «ботів» зараз роздувають «сенсації» і поширюють негатив проти опонентів їх «господарів», - вважає Новосад.
«Я не став би перебільшувати важливість «чорного піару»
Оксана Ярош наголошує, що такі «війни компроматів» не підуть на користь волинянам.
«На цих виборах точно можна очікувати такого «розливу» технологій впливу і на конкурентів, і на виборців. Причому найактивніше «вчорну» працюють проти кандидатів-потенційних переможців. Ми вже спостерігаємо медіа-війни, у тому числі у соцмережах. Цікаве використання штабами білбордових «діалогів», коли один кандидат розміщає меседжі-відповіді або містить виклик для іншого, розраховуючи на реакцію. Буде гостро і емоційно, однак варто пам’ятати, що вибори завершаться, а нам усім треба продовжувати жити на Волині», – каже вона.
А за словами Тараса Літковця, без оббріхування конкурентів та «зливу » компроматів в Україні виборчі кампанії взагалі не відбуваються.
«Компромат, оббріхування, чорна реклама, агітація «проти» тощо були і залишаються основними методами передвиборчої агітації на усіх українських виборах. Адже в українських реаліях влада є не засобом втілення певної політичної програми чи ідеології для покращення життя народу, а кінцевою самодостатньою метою та бізнес-проектом «заробляння» капіталу», – зауважує Літковець.
Якщо ж оцінювати рівень процедурних порушень під час виборів, політологи прогнозують, що вони точно будуть, але можуть не вплинуть на загальний результат.
«Компромат, оббріхування, чорна реклама, агітація «проти» тощо були і залишаються основними методами передвиборчої агітації на усіх українських виборах»
«Порушення звичайно будуть. Як завжди буде багато дрібних порушень і в роботі команд кандидатів і виборчих комісій. Але не думаю, що вони будуть системними та матимуть серйозний вплив на результат», - вважає Михайло Наход.
«Ще не було таких виборів в Україні, щоб не зафіксували порушення. Інша справа, якими будуть ці порушення? Чи такими, що вплинуть на результати виборів, чи ні, отут вже завдання для усіх суб’єктів виборчого процесу. В Україні значно деталізувались правові норми щодо ведення виборчої кампанії. Це складна звітність, побільшало контролюючих органів, спостережних груп, та й конкуренти не дрімають, тому усім виборчим штабам можна побажати юридичної та фінансової обізнаності», - відзначає Оксана Ярош.
Згодом читайте наступні матеріали із серії #ВИБОРИНАВОЛИНІ
Антон Бугайчук (для «Першого»)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
