Прямий ефір «Луцького радіо»

На честь кого переназвуть вулиці Луцька

На честь кого переназвуть вулиці Луцька
Валерія Новодворська, в честь якої перейменували вулицю Корнійчука

У Луцьку з 3 червня 12  міських вулиць отримають нові назви.

Окрім ліричних назв – Акацієва (замість Революційна), Ліщинова (Ватутіна), Долинна (Макаренка), Межова (Малогвардійська) деякі декомунізовані вулиці назвали на честь визначних політичних чи громадських діячів, патріотів України.

Про біографії людей, чиїми іменами від початку червня 2019 року будуть названі деякі луцькі вулиці, пропонує ознайомитися Волинь24.

Нагадаємо, в середу, 27 лютого, під час сесії Луцькради депутати проголосували за декомунізацію 12 вулиць та двох провулків міста.

КОРНІЙЧУКА – НОВОДВОРСЬКОЇ

Невеличку вулицю Корнійчука, що в мікрорайоні Вересневий, переназвали ім’ям Валерії Новодворської.

Олександр Корнійчук був радянським компартійним письменником та головою Верховної Ради Української РСР (1943 р., 1947-1953рр. і 1959-1972 рр).

За радянської влади Новодворська була дисиденткою, активно боролася з режимом. Її багато разів заарештовували за антикомуністичну діяльність, тримали в тюрмах і психлікарнях. З падінням СРСР переслідування правозахисниці не завершилися. Новодворська була авторкою багатьох авторитетних виданьзокрема, Нью Таймс і Нова газета.

В останні роки життя Новодворська активно виступала проти політики Путіна, анексії Криму та дій Кремля з підтримки сепаратистів з так званих «ЛНР» і «ДНР» та підтримувала Україну. У квітні 2014 року Новодворська заявила про прийняття військової присяги на вірність Україні. 12 липня 2014 року померла від інфекційно-токсичного шоку. Напередодні її доставили в реанімацію однієї із московських клінік, але врятувати так і не змогли.

«Сьогоднішній пароль вільних людей «Слава Україні!», А відгук – «Героям слава!». Будь ласка, врятуйте Україну і це єдине, що може врятувати Росію», – казала Новодворська.

КРАСОВСЬКОГО – ГАЛИНИ КОХАНСЬКОЇ

 

Вулицю Красовського, що в мікрорайоні Красне, перейменували на честь Галини Коханської.

Микола Красовський був полковником армії УНР, очолював «Інформаційне бюро» Розвідочної управи Генерального штабу армії УНР.

Галина Коханська – прикарпатська розвідниця УПА (справжнє ім’я — Ярослава Бульбан). Зі спогадів, це була безстрашна жінка, завжди у військовій формі та з пістолетом. До національно-визвольної боротьби вона долучилась у 17 років. У підпіллі була знана як «Орися». 

У 2008 році луцьке видавництво «Терен» видало книгу її спогадів «Озброєні честю».

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Скандал із декомунізацією: коли і скільки вулиць перейменують у Луцьку

ОСТРОВСЬКОГО – СІРА ДИВІЗІЯ

Вулицю Островського, що в районі «Срібних лелек», перейменували у вулицю Сірої Дивізії.

Микола Островський – російський письменник українського походження (народився в селі Вілія Острозького повіту Волинської губернії), відомий своїм антиукраїнським зображенням українських борців за незалежність України під час російсько-української війни 1917-1921 років.

Сіра або сірожупанна дивізія – неофіційна назва, що походить від кольору уніформи, 1-ої Козацько-стрілецької дивізії, яку сформували після укладення Брестського мирного договору УНР з військовополонених українців в Австрії. У подальшому формування з’єднання відбувалося у Володимирі-Волинському. Пізніше дислокувалася на Чернігівщині, здійснювала охорону українсько-російського кордону. На початку 1919 року воювала із Червоною армією, із квітня 1919 року – на протипольському фронті (у травні розбита поляками).

З рештків утворена 4-та Сіра стрілецька дивізія у складі Волинської групи. У 1920 році реорганізована в 4-ту Сіру бригаду, яка воювала до листопада 1920 у складі 2-ої Волинської дивізії.

ПАПАНІНА – РІЧИНСЬКОГО

Вулицю Івана Папаніна, що на Балці, перейменували на вулицю Арсена Річинського.

Іван Папанін був дослідником Арктики, доктором географічних наук, контр-адміралом (1943 р.), двічі Герой Радянського Союзу (1937 і 1940 рр).

Арсен Річинський – волинянин, відомий український громадський, політичний та церковний діяч початку 20 століття. 

Наприкінці 1920-х років Арсен Річинський вступив до УВО, а пізніше до ОУН. У 1930 році у Львові вийшла його брошура «До щастя, слави і свободи!» (про пластове виховання). У вересні 1939 року, коли на заході Польщу захопили німецькі війська, а на сході – радянські, повернувся до Володимира-Волинського. Тут був знову арештований, уже НКВС. Кілька років його тримали без суду. Лише 5 травня 1942 року засудили на 10 років позбавлення волі.

Покарання відбував в Уктлазі. Після звільнення в 1949 р. повернутися в Україну не дозволили, тому оселився в Казахстані, де працював лікарем і знаходив час для наукової праці.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина «Замок Любарта» в оновленому складі вийшов у київську «Лігу Сміху»
Наступна новина Графік відключення світла у Луцьку на 5 березня
Останні новини
Схожі новини