Борг на газовому ринку України сягнув критичної межі - 114 млрд грн. Найбільша частка боргів, а це 45 млрд грн, припадає на державні та комунальні підприємства теплокомуненергетики (ТКЕ).
На Волині 10 підприємств ТКЕ і їхній загальний борг перед НАК “Нафтогаз України” біля 200 млн грн. Законопроєкт № 3800-1, ініційований в липні групою нардепів від різних політсил передбачає варіант списання “штучних боргів” попередніх років усім учасникам ринку і можливість почати все з чистого листа.
Як уникнути колапсу в області, причини цих боргів і шляхи вирішення проблеми вперше за одним столом обговорили теоретики - професори економісти та юристи разом із практиками у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Круглий стіл на тему: “Як вплине на опалювальний сезон і на фінансову стабільність ринку ймовірне списання боргів суб’єктів газового ринку України” спільно ініціювали громадська організація “Волинський пресклуб” та професори найбільшого на Волині вишу.
Ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось, вітаючи учасників фахової дискусії повідомив, що ця тема актуальна напередодні опалювального сезону. Також важлива з огляду на те, що стосується кожного волинянина, адже борги у разі, якщо їх не спишуть, ляжуть на плечі кожного українця.
“Хороші речі потрібно лобіювати, зокрема, цей законопроєкт. Це альтернативний варіант виходу з кризи. В нас професійна дискусія, важлива розмова про поліпшення життя наших волинян, зокрема, студентів. А університет - сучасний європейський за змістом, а не за назвою.Тож анонсую - незабаром відкриваємо науково-дослідний “Інститут регіональних досліджень”, проєкт рішення в процесі. Його очолить професор кафедри економіки та природокористування Костянтин Павлов.
Для університету - новий етап розвитку. Глибше дослідження фундаментальних питань, стратегічних наукових і особливостей розвитку нашого волинського регіону. Тож, боргова криза на газовому ринку - на часі, це аналіз проблеми очима науковців і практиків”, - зазначив ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось.
Накопичені борги за газ - рекордні за всю історію України, під загрозою опалювальний сезон. Тому в підприємств теплокомуненергетики є дуже великий ризик неотримання газу взагалі або відключення від газу в зимовий період через борги 45 млрд грн. Борги інших споживачів газу становлять майже 40 млрд грн. Вони виникли не через погану фінансову дисципліну споживачів газу, а виключно через вади та помилки державного регулювання ринку газу. Про це йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту № 3800-1, який ініціювала 16 липня група народних депутатів різних фракцій.
Як зазначила організаторка зустрічі голова правління “Волинський пресклуб” Ольга Куліш виникла парадоксальна ситуація, адже НАК «Нафтогаз України» фіксує надприбутки, а газова галузь у кризі. Спікерка вважає, що для оздоровлення ринку електроенергетики та збереження цін на електрику на діючому рівні в липні цього року Верховна Рада прийняла рішення списати борги на суму 30 млрд грн.
Аналогічне ж рішення можна прийняти і щодо боргів на газовому ринку. Парламент по відношенню до ринку газу не потребує коштів із держбюджету та стабілізує ТКЕ для сталого проходження опалювального сезону без різкого зростання тарифів та цін.
Досвідчений виконавчий аналітик, заступник начальника житлово-комунального управління Волинської ОДА Андрій Пиріг переконаний, що прийняття цього законопроєкту звичайно зніме напругу і опалювальний сезон тоді стартує вчасно, а до нього лише місяць.
“Головний боржник на Волині - населення, а це 88% всіх боргів. Зараз карантин, непросто виживати. 50% - субсидіанти на Волині, - каже Андрій Пиріг. - Населення винне 147 млн грн за газ тепловикам, хоча б 80% оплатили. У вересні та жовтні, як показує час, найкраща платіжна дисципліна у волинян. Проблеми з розрахунком за спожиті енергоносії населенням - багаторічні.
І які б законопроєкти не приймали - це питання не вирішить. Сценарій може повторитись. Знаю, що в стінах парламенту народжується законопроєкт, який має спонукати населення вчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Це єдиний вихід із боргової кризи”.
Практики, аналізуючи боргову ситуацію на Волині, наголосили, що зустріч унікальна тим, що можна обговорити всі ракурси боргової кризи та внести пропозиції щодо підтримки законопроєкту місцевим ТКЕ. А також привернути увагу волинян до цієї проблеми.
Зокрема, державне комунальне підприємство “Луцьктепло” - найбільший боржник в області серед підприємств теплокомуненергетики. Його директор Іван Скорупський написав листа до парламенту та уряду на підтримку законопроєкту № 3800-1.
“Спільно з асоціацією тепловиків України ми відстежуємо всі ініціативи, спрямовані на вирішення проблем галузі, і однозначно підтримуємо законопроєкт 3800-1, оскільки розуміємо, що без обнулення цих боргів і штрафних санкцій надалі може виникнути загрозлива ситуація. Днями на вебсайті “Житомиртеплокомуненерго” з’явилася інформація про арешт рахунків. Подібна інформація стосується миколаївських колег.
На жаль, виконавча служба дуже добре знає, коли саме займатися блокуванням рахунків, і робить це перед початком опалювального періоду і в перші місяці, коли на розподільчі рахунки надходять значні кошти. Цю проблему необхідно вирішувати. Зокрема, положеннями проєкту закону, який ми обговорюємо, пропонується й призупинка виконання попередніх судових рішень, що нами, безсумнівно, підтримується”, - додав директор “Луцьктепло” Іван Скорупський.
Зі 192 млн грн заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» 178 млн грн – заборгованість за договорами з населенням. При цьому є й хороша новина. За останній газовий рік – з жовтня 2019, – ДКП «Луцьктепло» розрахувалося за природний газ на понад 100% і не буде мати проблем в частині отримання номінацій. У перших числах вересня 2020-го є переплата за газ у розмірі 13 млн грн. Тобто, буде погашення заборгованості минулих періодів.
Крім того, в грудні 2019 виконавча служба списала з рахунків підприємства 9 млн грн, і це також пішло в рахунок погашення боргів перед НАК «Нафтогаз України».
Платіжна дисципліна невтішна - рівень розрахунків за послуги нині становить 95%, заборгованість населення 92 млн грн. Для порівняння, попередній опалювальний період “Луцьктепло” розпочинало з боргом населення у 72 млн грн. Рівень розрахунків населення взимку становив 85-90%, і ці значення нас задовольняли, бо ми розуміємо, що в міжсезоння населення, зазвичай, розрахунки підтягує до вже згаданих 95% чи й 100%. На сьогодні, прогнозує тепловик, що навряд чи розрахунки підтягнуться, і борг скоротиться до значень попереднього року.
Представник газорозподільного підприємства “Волиньгаз”, комерційний директор Андрій Карпомиз пояснив, що тариф на розподіл газу знижувати не треба, а підвищити, бо це - якість надання послуг компанією. Хочуть люди не платити і одержувати якісну послугу, але це, на його думку, неможливо.
“Зменшення та списання заборгованості - правильно і воно мало би 100% давно відбутися. Невідповідність тарифів вже дуже багато років і ми стоїмо одною ногою на порозі прірви. Якщо на сьогодні цього не вирішимо, то катастрофу я вже бачу через два місяці, бо у “Волиньгазу” є дуже серйозна проблема з “Луцьктепло”.
Є велика заборгованість цього підприємства за розподіл природного газу. І опалювальний сезон у місті Луцьку може не розпочатися, - зауважив Андрій Карпомиз. - Але це буде не через те, що ми так просто захотіли та їх не включимо. А тому, що в нас є відповідно борг перед “Укртрансгаз”. Ми не продаємо газ, ми не є постачальниками газу, ми його просто транспортуємо”.
Прийняття законів - компетенція парламенту, але до думки громади та науковців нардепи та держава повинні прислухатись.
“Люди не сплачують за послуги, бо більшість не мають грошей, а не тому, що не хочуть. І держава має виконати свою функцію - забезпечити громадянам належний рівень доходів, дати гідні зарплати та пенсії. Зараз держава створила цю ситуацію, поставила нас в такі умови, коли є високі тарифи, необхідність сплачувати за газ. А постачальники газу чи теплової енергії несуть збитки через те, що особи не можуть реалізувати своє право та можливість за себе оплатити, - аналізує декан юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки Антон Демчук. - На мою думку, щодо цього законопроєкту 3800-1, то держава повинна виконати свою соціальну функцію - покрити борг, який виник через свою невдалу політику попередніх років.”
Юрист додав, що українці повинні формувати платіжну культуру та опановувати мистецтво економії. До прикладу, зі слів науковця, у поляків та німців у будинках нема температури +25 С. Вони економлять кожну гігокалорію і кожен кубометр газу. В них уночі - біля 16 градусів, а вдень - близько 20 С. Їдуть на роботу- виключають газ. У Швеції, наприклад, ідуть на роботу і вимикають опалення повністю, а повертаються і там автоматика спрацьовує та включається на запрограмовану годину до їхнього повернення.
Досвід Німеччини - оплата за фактично використану послугу. Не передоплата, бо лічильники газу обладнані пристроями, які прив’язані до банківської картки та з неї щоденно знімається плата за користування газом. Нема оплати - лічильник не спрацьовує, постачання зупинилося, бо в споживача нема коштів на банківському рахунку. Все просто: використовуєш - плати.
Професорка-економістка Олена Павлова теж схвально відгукнулась про ініціативу народних обранців вирішити боргову проблему на газовому ринку за сценарієм енергетиків. Науковиця обгрунтувала, що списання боргів підприємствам ТКЕ дозволить вийти зі стану фактичного кріпацтва у НАК “Нафтогаз України” і підвищить рівень платежів цих підприємств до бюджету. А ще забезпечить їм можливість робити вчасно ремонти та модернізацію для підготовки до опалювального періоду. Професійна дискусія, на її думку, це поєднання теорії та практики, має свій практичний результат у науковому та практичному сенсі. Винних у ситуаціі багато: і влада, і комунальні підприємства, і населення.
“Якщо все ж штучні борги минулих періодів виставлять у рахунках для 13 млн родин споживачів газу, то на кожну з них припаде по 10 тис додаткових платежів. Це стане даниною на адресу єдиної газової монополії. Керівники цієї монополії знову отримають премії - кожна з яких дорівнює бюджету середнього українського міста, який дозволяє утримувати теплокомуненерго для тепла в школах і лікарнях”, - наголосила завідувачка кафедри економіки та природокористування Волинського національного університету імені Лесі Українки Олена Павлова.
Дискусія практиків і теоретиків щодо всіх “за” і “проти” законопроєкту № 3800-1 засвідчила, що економічна ринкова поведінка суб’єктів ринку вже формується.
“Цей законопроєкт свідчить про те, що ми на шляху узгодження інтересів. Наша розмова вдалася. І регулювання ринку газу має стати анахронізмом. А дивність і неправильність у тому, що ринок не регулюється, ринок має створюватись, умови для ринку. Ринок - це відповідальна поведінка його учасників, - каже доцентка кафедри економіки та природокористування Волинського національного університету імені Лесі Українки Алла Сур’як. - Держава повинна зроби величезні кроки на зустріч споживачу і виробнику. Усі повинні бути відповідальними учасниками ринку.
Товар - природний газ вичерпується, має характеристики обмеженості. І те, що він буде дорожчати з часом - то є нормально. Населення досить примітивно сприймає цей продукт, як належне. Має бути газ, тепло і температура, але нема відповідальності споживача у своїй поведінці. Відповідальний споживач має сформуватися сам, через відповідну ціну товару, який купує. Бути безвідповідальним споживачем набагато легше, ніж відповідальним. Це замкнене коло - це і є вихід із ситуації, тому що замкненість кола означає взаємодопомогу та взаємопідтримку кожного його учасника. Відповідальний споживач має оцінювати свою поведінку з точки зору ціни та обліку: що купує, в кого, за якою ціною”.
Проблема на ринку природного газу в Україні зайшла в глухий кут. Законопроєкт передбачає механізм зі списання заборгованості у всьому ланцюжку житлово-комунальних послуг для населення. Це дозволить провести фінансове оздоровлення та забезпечити економічну стабільність і всіх підприємств галузі, і ТОВ “Оператор ГТС України” та НАК “Нафтогаз України”.
Його автори вважають, що прийняття Закону сприятиме гармонізації розрахунків на ринку природного газу, ліквідації соціальної напруги, викликаної визнанням нечинними актів Уряду та тарифною політикою НКРЕКП.
Аналогічне рішення - списати безнадійні борги вже прийняте на ринку електроенергії. Верховна Рада ухвалила Закон про списання старих боргів між учасниками ринку і 15 липня його підписав Президент України.
Підприємства ТКЕ та представники місцевої влади в Україні в серпні та вересні звернулись до Верховної Ради України та Уряду з відповідними листами підтримки законопроєкту №3800-1 (Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про ринок природного газу та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу).
На Волині представники найбільших підприємств теплокомуненергетики Луцька, Ковеля, Нововолинська та Володимира-Волинського теж надіслали відповідні листи підтримки згаданого документу.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
