На Волині в селі під кордоном досі є стела загиблим «від рук українських націоналістів»

На Волині в селі під кордоном досі є стела загиблим «від рук українських націоналістів»
джерело фото: Високий замок

У селі Рівне Любомльського району на місці спаленої поляками церкви досі стоїть пам’ятна стела з написом: «За роки Великої Вітчизня­ної війни від рук фашистських окупантів та українських і польських буржуазних націо­налістів загинуло…», пише «Високий замок».

«Село Рівне майже на самому кордоні з Польщею. За кілька кілометрів — автомобільний пункт пропуску у Європу. Але тут наближеність до неї не відчувається. Складається враження, що радянське минуле звідси так і не вивітрилося.

У центрі села — пам’ятна стела на місці спаленої польськими шові­ністами у липні 1943-го церкви. А поруч, за металевою, пофарбованою у патріотичні жовто-сині кольори, заго­рожею — занедбаний обеліск із вицвіли­ми вінками», - зазначає автор.

У 1967 році спорудив монумент скульптор Герман Ліпмано­вич Кронгауз. Це - колишній де­кан Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, який згодом пе­ребрався до Ізраїлю.

На монументі є радянська символіка: «п’ятикутна зірка на вершині пілона й заідеоло­гізований напис: «Збудовано на честь 50-річчя Радянскої влади» (м'який знак пропу­щено). На таблиці біля підніж­жя обеліска ще один штамп комуністичної пропаганди: «За роки Великої Вітчизня­ної війни від рук фашистських окупантів та українських і польських буржуазних націо­налістів загинуло…».

Ситуацію прокоментував новий голова Рівненської  ОТГ Юрій Фініковський:

«Ніхто із жителів Рівного за 29 років Незалежності ні у пресі, ні у своїх зверненнях до органів місцевого самоврядування не порушував питання про долю пам’ятника у центрі села. Вони цим не переймалися, значить, усе їх влаштовувало. Щоправда, депутати ро­били запит щодо будівництва окремого меморіалу борцям за волю України…

Як новообраний голова громади, як випускник історичного факультету, вважаю, що у цьому питанні маємо керуватися законодавством, зокрема законами про декомуніза­цію. Звернемося за консультаціюєю в Український інститут національної пам’яті, до дер­жавних органів, які займаються охороною культурної спадщини. Будемо діяти відповід­но до закону. Але невідповідність йому, яку помітили журналісти у Рівному, — очевидна.

Погоджуюся з тими, хто пропонує на цьому, вже позбавленому ідеологічних стерео­типів пам’ятнику, зробити об’єднувальний, християнського змісту напис. На зразок та­кого: «Вічна пам’ять односельцям, які загинули у вирі Другої світової війни».

На Любомльщині багато людей загинуло, воюючи у лавах УПА. Перші загони україн­ських партизанів почали з’являтися у березні 1943-го. А останній бій упівців (він відбув­ся якраз на теренах нашої Рівненської ОТГ) був листопаді 1951 року. На території Рів­ненської громади встановлено три пам’ятні (щоправда, скромні) знаки, пов’язані з УПА. Є символічна могила партизанки Наталки Хасевич, племінниці знаменитого художни­ка-графіка УПА. Ще один знак — про загиблого воїна УПА. На іншому пам’ятному хресті є згадка про останній бій упівців із енкаведистами у листопаді 1951-го. У нашому райо­ні свої меморіали на цвинтарях впорядкували громадяни Польщі, щороку приїжджають сюди поминати близьких співвітчизників. Нам би повчитися у них такої пам’яті…».

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Перші метеоспостереження на Світязі проводив ...священник. Історія метеостанції
Наступна новина Волинські чиновники вшанували Героїв. Дивись, хто прийшов
Останні новини
Схожі новини