Психологиня Любава Казмірчук із Луцька працює з військовими із 2018 року. У 2014-му почала волонтерити і допомагати ЗСУ. Згодом, – каже жінка, – здобула освіту психолога і тепер допомагає бійцям і їх родинам у Центрі реабілітації учасників бойових дій у Луцьку.
В інтервнтерв'ю Суспільному Любава Казмірчук розповіла, як правильно спілкуватися з військовослужбовцями і поводити себе з рідними, які повернулися із зони бойових дій чи з полону.
«Військові вони не заходять в кабінет психолога і не починають з порога говорити про те, що є проблема. Це більше народжується в розмові, ми починаємо з цим працювати, говорити про це, підтримки родин військовослужбовців, комунікації з родинами, як правильно це робити. З іншими цивільними людьми, тому що це є дуже актуально і дуже потрібно», – розповідає психологиня.
Любава Казмірчук каже, якщо бачимо перед собою зовсім не знайому людину, ми не знаємо, який в неї досвід, тому якісь там питання, навіть, коли ми дякуємо вголос, їй це може бути складно, бо військові часто говорять про те, що їм складно від родичів, від знайомих десь на вулиці, коли їм дякують вголос, то їм важко це переживати, бо вони розуміють, якою ціною насправді це дається. Кожного разу їм треба навчитися справлятися з цими емоціями.
«Тому я тут говорила б про вдячність поглядом, вдячність посмішкою. Не уникати зорового контакту, не мати почуття провини, що от стоїть чи йде військовий біля мене, і ми часто можемо зіщулюватися чи відвертатися, цього не робити», – акцентує вона.
У ситуації, коли зустрічаємо знайому людину, яку ми давно не бачили (однокласник/однокласниця, сусід/сусідка), і не знали, що ця людина служить, за порадами психологині, не варто ніяковіти і показувати здивування.
«Тому що це буде про знецінювання. Найважливіше, це бути природніми, бути щирими, бути собою, це все об’єднувати в принцип людяності, в комунікацію, яка буде екологічною, яка буде доброю, не буде ранити. Зустріли, наприклад, однокласника, ми привіталися, ви бачите, що людина хоче з вами взаємодіяти, тоді, звичайно, ми цю розмову продовжуємо, включаємося, якщо ми помічаємо, що людина привіталася і йде, ми не смикаємо за рукав, не затримуємо. Дуже важливо розуміти, що якщо військовий або ветеран ділиться тим, що пережив, якби нам легко або важко не було, дуже важливо це витримувати і вислуховувати, бо це дозволяє побудувати контакт довіри, це дозволяє мені або вам бути безпечною людиною для цього військового», – пояснює Любава Казмірчук.
Як спілкуватися із близькими родичами, які повернулися із зони бойових дій?
Коли військові з позиції турботи про рідних, не розповідають, що вони пережили і де були територіально, то не потрібно на людину тиснути, випитувати, акцентувати увагу на тих змінах.
«Ми можемо часто говорити: "Ти таким не був раніше". Тому що це буде підкреслювати негативні моменти і сам контакт може втрачатися. Дуже важливо не задавати питань: чи ти вбивав? Коли буде та перемога? Дуже багато є деструктивної комунікації», – додає психологиня.
Неправильна комунікація, уточнює Любава, може призвести до самоізоляції: це проблеми із поверненням в суспільство, це проблеми з контактом в сім’ї, з довірою. Розвиток посттравматичних стресових розладів. Тому що контакт з іншою людиною – це одна із найбазовіших речей, які допомагають нам, якщо він безпечний той контакт, подолати наслідки психотравми.
«Буває, що впадаємо в ступор, коли нам військовий щось пише чи ветеран, і ми не знаємо, що відповісти, ми мовчимо, це не є ОК. Тут важливо бути щирим і сказати: "знаєш, я не знаю, що тобі відповісти, але я з тобою, я поруч", ми даємо словесно розуміння, що ми є один в одного, в цієї людини. Ми можемо дякувати за те, що військовий або ветеран ділиться з нами тим чи іншим.
Ми точно не кажемо про те, що "я тебе розумію", якщо в нас за плечима нема бойового досвіду. Теж дуже важливо перший крок, це не боятися. Розуміти, що будуть зміни від бойового досвіду, але коли ми не маємо страху, то нам легше відповідно спілкуватися», – каже фахівчиня.
Щодо спілкування з військовими, які нині перебувають в зоні бойових дій, Любава Казмірчук пояснює, що ми перебуваємо в двох різних реальностях, цивільний в одній реальності, військовий в іншій. За її словами, найперше завдання на війні – це вижити. Відповідно, психіка і тіло кидає всі зусилля туди, часто цей зв’язок із зовнішнім світом він може втрачатися тому, що втома бере своє, обставини беруть своє, це може впливати на комунікацію.
«Періодично військові можуть втрачати контакт з рідними, ми зараз не говоримо про втрату зв’язку, мобільного, наприклад, але дуже важливо розуміти ці процеси, що це може бути, з позиції людини, яка чекає, однозначно підтримувати цей контакт. Щоб дружини батьки, плекали внутрішнє почуття потрібності. Не завжди є можливість тримати той контакт таким, яким він був до війни. Але, знову ж, залежить, є різні військові, комусь вдається робити дистанційно уроки з дитиною, я знаю про такі історії, це прекрасно. Хтось знаходиться в інших обставинах і переживає це по-іншому»
Коли військовий з передової виходить на зв’язок, розповідає, що там відбувається, ми включаємо "активне слухання", емпатію, не "ахкаємо", не "охкаєм", не акцентуємо наскільки нам вже тут без нього погано, бо це про його боєздатність. Ми маємо бути підтримуючою людиною, безпечною людиною.
Теж важливо домовлятися про зв’язок в цьому контексті, ми говоримо про мобільний зв’язок. Деякі сім’ї вже вибудували це, коли військовий йде на завдання, або на деякий час може випадати на трохи зі зв’язку, він попереджає своїх рідних, таким чином це дозволяє зменшувати тривогу того, хто чекає.
Коли ми взагалі говоримо про безпеку, небезпеку, визначеність, невизначеність, то, по великому рахунку, вони знаходяться в більшій невизначеності тому, що вони не знають, що там. В той момент відбувається бій, чи він в той момент, можливо, поранений…оце постійне накручування думок воно є, і воно створює багато тривоги. Тому дуже важливо для тих, хто чекає, повертати собі це відчуття контролю в побуті, власне, у спілкуванні з тими людьми, хто є тут, в роботі, всюди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ця робота схожа на полювання. Тож оператори дронів – мисливці за росіянами», – боєць Скіф
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
