Прямий ефір «Луцького радіо»

«Не порівнюйте свою дитину з сусідською!» ПОРАДИ ЛОГОПЕДА

«Не порівнюйте свою дитину з сусідською!» ПОРАДИ ЛОГОПЕДА
Олена Базенко на фото зліва. Заняття на логостудії «Балакучий лис»

Якщо дитина заїкається, не вимовляє деяких звуків, «ковтає» закінчення слів, говорить зашвидко, надто повільно або ж не говорить зовсім, на допомогу приходить логопед.

Коли варто іти до нього за консультацією, чому не варто дивитись на сусідських дітей та як самостійність малюків впливає на їхнє мовлення «Першому» розповіла логопедка Олена Базенко.

Коли варто звертатись до логопеда?

Від моменту народження, якщо дитинка народжується зі складною неврологічною проблемою, є проблеми з ковтанням.

«У нас до логопеда зазвичай ведуть тоді, коли дитина не вимовляє якісь звуки. Насправді проблема мовлення складніша і багатогранніша», – пояснює Олена Базенко.

Якщо в дитини у віці 7-8 місяців не з’явився лепет. Це може свідчити про проблеми зі слухом. Чим раніше стане відомо про хворобу, тим швидше вдасться її вилікувати.

«Буває, що ваду слуху виявляють у 5-6 років, а це вже дуже пізно», – розповідає логопедка.

Олена Базенко з вихованцями логостудії «Балакучий лис»

Якщо в три роки дитина не говорить. У цей час вона повинна промовляти перші речення. Її мовлення може бути не зовсім чистим і фонетично правильним, але воно повинне бути.

Якщо у 5 років дитина не вимовляє усіх звуків. 

У дорослому віці. Позбутись вад мовлення можна і в дорослому віці, але це потребує великих вольових зусиль. В Олени Базенко був випадок, коли за три місяці студент із заїканням та картавістю позбувся цих проблем. 

Чому виникають проблеми з мовленням?

По-перше, через спадковість.

По-друге, через інфекційні хвороби жінки у період вагітності. Будь-яка інфекція може спричинити порушення розвитку нервової системи дитини, а це є передумовою проблем з мовленням.

По-третє, через зниження загального рівня здоров’я людей. На це впливає погіршення екології, погане харчування тощо.

По-четверте, через вплив гаджетів.

«Екран фокусується на візуальному сприйнятті, а для розвитку мови треба розвивати моторику та слух, – каже Олена Базенко. – Дітям пропонується обкрадена реальність. Вона стає причиною розвитку інших проблем, не тільки мовленнєвих».

По-п’яте, через проблеми мовного апарату (неправильний прикус, відсутні зуби, неправильні розміри вуздечки язика, западає губа тощо).

Яких помилок найчастіше припускаються батьки?

Олена Базенко розповідає, що найбільша помилка батьків, в яких діти мають проблеми з мовленням, – це порівняння дітей між собою. 

«Приходять і говорять: «А сусідський довго не говорив, а потім заговорив цілими реченнями». Не можна так. Завжди треба дивитись на дитину індивідуально і не чекати. Час відіграє велику роль, якщо є серйозна проблема», – каже вона.

Інша помилка – коли бачать лише проблему з мовленням.

Як правило, мова є індикатором якоїсь іншої проблеми. Олена Базенко часто говорить батькам, що в дитини є проблеми з увагою, посидючістю, моторикою тощо, але вони просять: «Нам головне, щоб дитина заговорила».

«Досить складно пояснити, що проблема з мовленням – це тільки вершина айсберга. Щоб подолати проблему, треба працювати з усіма відхиленнями.

Часом я пояснюю батькам, що ми можемо зробити косметичну штукатурку. Якщо ми просто поставимо звуки і не розберемось із проблемою, вона проявить себе інакше у шкільному віці. Наприклад, дитина може швидко виснажуватись», – пояснює логопедка.

Будь-яке порушення мовлення у різних дітей може вказувати на різні проблеми. Приміром, шепелявість може виникати через недорозвиненість язика, а може бути через проблеми зі слухом.

Що робити батькам, у яких діти мають проблеми з мовленням?

Олена Базенко переконана, що найбільше впливати на розвиток дитини і допомагати їй подолати труднощі можуть саме батьки.

«Є така золота формула, що в тому, як дитина долає перешкоди, 20 % заслуги фахівця і 80 % – батьків. Головне, виявити причину, а далі можна займатись і вдома», – розповідає жінка.

Вона підготувала батькам декілька порад:

1. Любити дітей та приділяти їм увагу.

«Біда сучасних батьків у тому, що їхні діти комунікують з екранами. Треба гратись із ними без екранів. Мовлення – це вершина айсбергу нашого розвитку. А до цього треба пройти інші етапи: дітям треба малювати, гратись в пісочниці, бігати, стрибати, лазити по деревах…» – каже Олена Базенко.

Гратись треба не тільки заради гри, а й для розвитку дрібної моторики рук. Центри, які відповідають за моторику та розвиток мовлення, у мозку розташовані поряд. Тому розвиток першого стимулює розвиток другого.

2. Дозволяти дітям бути самостійними.

Логопедка розповідає, що в педагогіці є закон, який говорить: те, що дитина може зробити сама, вона повинна робити сама.

«Як не дивно, вміння одягнутись, взутись, поїсти, вмитися, почистити зуби дає найбільший поштовх у розвитку мовлення. Часто батьки питають, як розвивати дрібну моторику, а забираючи дітей із занять, самі одягають і взувають їх. Дитинка має сама застібати собі ґудзики і ліпучки. Коли вона починає це робити, її розвиток відразу пришвидшується», - розповідає Олена Базенко.

3. Багато розмовляти з дітьми.

Олена Базенко наголошує, що діти, з якими батьки багато говорять, розвиваються швидше.

Дуже важливо читати їм казки. Ще краще, якщо дитина може побути у ролі якогось казкового персонажа. Тоді вона може робити і говорити те, чого не робить у реальному житті. Часто казка допомагає малюкам відкинути страхи.

Текст: Наталя ХВЕСИК (Перший)

Фото: з архіву Олени БАЗЕНКО


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Лучан кличуть на безплатний кінопоказ
Наступна новина В Україні заборонили популярний антисептик
Останні новини
Схожі новини