Бойовий медик з Луцька Олександр Киця рятував життя хлопцям з початку великої війни, доки сам не був важко поранений через вибух міни. Зараз він працює лікарем-масажистом фізіотерапевтичного відділення в обласній лікарні – допомагає військовим на реабілітації.
Про це – в сюжеті 12 каналу
У медицині він вже 26 років. Окрім масажу, працював у реанімації. На війну пішов за повісткою з початку повномасштабного вторгнення. Каже: там швидко зрозумів, що рятувати життя мусить в умовах, які для цивільного медика незрозумілі.
«У стерильних умовах є старший колега лікар, який може підказати, коли ти робиш щось не так. А там все на тобі. Там немає в кого спитати, немає як протерти спиртом, серветкою. Там повністю нестерильні умови. Це болото, пилюка, це зовсім не та допомога, що дається в лікарні», – розповідає чоловік.
Служив у 57-й бригаді. Перший місяць – навчання. Згадує, що для опанування стрільби йому дали тридцять патронів. На передовій найважче було дотримуватись правила: під час обстрілу виходити на поле, щоб надавати допомогу пораненим хлопцям, було заборонено
«Найважче – це коли щось важке працює, от танк, і тоді лише молитися, а тут ще треба комусь допомагати. Ми боялися, але виконували свою роботу», – пригадує бойовий медик.
Він бачив пекло: травми, поранення, смерть. Зізнається, з часом потрохи звикаєш і до найстрашнішого. Правда, коли почав звикати, отримав важке поранення від вибуху міни.
Детальніше – у відео.
https://www.youtube.com/watch?v=rTFpXgJOOaA
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
