«Плакала, коли в 90-ті мене звали бандерівкою». Не стало сивочолої рухівки Людмили Філіпович

«Плакала, коли в 90-ті мене звали бандерівкою». Не стало сивочолої рухівки Людмили Філіпович
Людмила Філіпович. 2019-й

Померла відома у Луцьку активістка, жінка, яка все життя боролася за справедливість та незалежність української держави, яку часто можна було бачити з плакатом в руках на міських площах, сивочолу і незламну духом, - Людмила Філіпович.

Про це повідомив перший голова Волинського осередку Народного Руху України Михайло Тиский. У 90-ті разом із Людмилою Філіпович та однодумцями вони боролися за незалежність.

«Члени «Братства учасників Народного РУХу України за перебудову»співчувають Мирославі Філіпович з приводу смерті її мами Людмили Миколаївни (активного учасника української Національної революції 1989-1991рр.)», - написав Михайло Тиский.

***

Людмила Філіпович не раз потрапляла у кадри репортажів «Першого», бо до старості мала активну життєву позицію. І не раз розповідала про свою долю.

Із репортажу про передвиборчу атмосферу в Луцьку в березні 2019-го.

Тоді ми пішли знайомитися з людьми, які агітують у наметах. А Людмилу Філіпович зустріли з плакатом на стягом на центральній площі Луцька.

«- Я плакала зразу, коли мене під обкомом в 90-х називали бандерівкою. А тепер пишаюся (показує на червоно-чорний стяг, який тримає в руці, – авт.). Я ни за шо. Я просто дуже боюся, що пройде Тимошенко. Мушу в таких літах стояти тут і нагадувати людям, що боронь Боже…

Клянеться, що ніхто їй не платить. Колись була в УРП Левка Лук’яненка, але «толку з того мало і стара по партіях ходити вже», то тепер бореться самостійно.

Медпрацівниця. 12 літ трудилася у Залужжі під Устилугом фельдшером. Каже, мама в 70-х роках сиділа в центрі міста під собором і «не давала, щоб його розгородили». Дід її загинув при Брусилівському прориві (перша світова війна), був царським офіцером. Батька вбили під Козятином у Другу світову. Був «на фінській» і прийшов звідти з обмороженими ногами.

Людмила Філіпович. Їй 79. На плакаті у неї: «Здешевлю газ наполовину, лиш затягну під Путіна Вкраїну. Тюлька». Розповідає, що з 90-го року ходить на мітинги. І «ще під обкомом стояла за Україну».

***

З новин за 13 квітня 2019 року:

У квітні 2019-го пані Людмилу побили у Луцьку на Театральному майдані. Вона мітингувала проти Володимира Зеленського.

Тоді вона вкотре вийшла з плакатом у центр міста. Аби вчергове провести одиночний мітинг проти кандидата в президенти Володимира Зеленського,

«Зеленський – наркоман?» – було написано на її плакаті.

Окрім того, зі слів Людмили Філіпович, за нібито протиправну агітацію на неї написав заяву у поліцію керівник штабу Володимира Зеленського у Луцьку Валерій Стернійчук. Він і викликав поліцію.

«Я написала пояснення, чому тут стою. Я не стверджую, що Зеленський наркоман, я запитую. У заяві голова штабу написав, що на плакаті у мене стоїть знак оклику. Насправді – знак питання. Він не додивився. Зі слів поліцейських, він відмовився від своєї скарги», – коментує Людмила Філіпович.

З її слів, вона завтра знову вийде на майдан».

***

Із репортажу про приїзд на Волинь кандидата у президенти Петра Порошенка 28 червня 2019 р. Ми застали Людмилу Філіпович на вході до Луцького замку з червоно-чорним стягом у руках.

Ось як це було:

«Сиділа під брамою старого замку. Сива і простоволоса. Але як завше - з тихою усмішкою. На древко свого чорно-червоного прапора сперлася... 79-річна жінка, яку кілька місяців тому побили за те, що стояла у центрі Луцька з плакатом «проти Зе».

Насправді вона на луцьких вулицях, на мітингах та площах, з плакатами чи без ще з 90-х, коли місто виборювало незалежність країни. І майже таку (тільки не таку сиву) Людмилу Філіпович можна знайти на старих чорно-білих світлинах подій того часу.

– Як ви? - питаю.

– Після того? Нічого. Я їй теж трохи патлів...

– А що написали там? - киваю на квітчастий згорток шпалер, який виглядає з сумки (на шпалерах вона пише плакати).

– Зараз скажу, записуй... «Москаль прийде в твою хату, то буде прикол». Записала? Далі пиши: «Ха ха ха Зей». Отаке написала. Але тут, бачу, одні прихильники Порошенка, то не буду й розкривати: нема кому показувати… Тут всі свої».

***

Людмилу Філіпович часто можна побачити на архівних світлинах у моменти виборювання незалежності України в Луцьку.

Ось фрагмент з тих подій. 1990-й, тоді протестувальники три дні сиділи під будинком Волинського обкому КПУ, добиваючись зміни влади.

Людмила Філіпович тут з іконою.

***

Вічна пам’ять... Співчуття родині.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина #СТАРІГАЗЕТИ: На Світязі створили маршрут для туристів на бричках з дерев’яними колесами
Наступна новина Юрій Лобач – голова РДА на Волині. Sometimes they come back
Останні новини
Схожі новини