Андрій Мілінчук – один із тих депутатів, кого сміливо можна називати «обранець нового часу». Молодий, амбітний, цілеспрямований. Преставляє політичну силу «Об’єднання «Самопоміч» у Ковельській міській раді. Про найбільш актуальні питання та проблеми міста розповів у розмові з «Першим».
– Чому пішли у депутати і що скажете про новий досвід?
– Це моє перше скликання. Отож і досвід новий. Моє уявлення про депутатську діяльність до моменту мого приходу у міськраду відрізнялось від того, як є насправді. А зараз – чим більше вникаєш у процеси тим більше розумієш найдрібніші нюанси.
За два з половиною роки депутатської діяльності я зрозумів, наскільки це важко. Наша фракція ініціювала та розробила бюджетний регламент міської ради, започаткувала в місті програму «Успішний педагог», втілила в життя ряд інших рішень. Є речі, необхідні для життєдіяльності громади Ковеля, і хочеться зробити фундамент для подальшого розвитку нашого міста. Якщо і не вдасться вирішити якісь завдання відразу, то буде основа для їх реалізації в подальшому. Такими були і є мої цілі.
– Чому «Самопоміч»?
– Я не планував бути політиком. У партії «Самопоміч» я з 2015 року. Моя колега, Юлія Вусенко, з якою ми навчалися в одному вузі, запропонувала долучитися до громадської роботи, бути представником на виборах до Верховної Ради України від «Об’єднання «Самопоміч». Згодом мені запропонували створити таку ж ініціативну групу в Ковелі. Я дуже довго зважував, аналізував, думав… І прийняв рішення про її створення, щоб безпосередньо брати участь у розбудові і розвитку рідного міста. Не зважаючи на те, що громадська і політична діяльність займає велику кількість часу.
Цілі та принципи діяльності «Об’єднання «Самопоміч» збігаються з моїми поглядами. Я довіряю тим людям, які є поруч зі мною та які обрані громадою Ковеля для представлення їх інтересів в Ковельській міській раді.
– Якими питаннями з життя міста ви нині займаєтесь?
– У Ковелі дуже багато сфер потребуюсь модернізації, кардинальних змін і коригувань. Казати, що все погано – це не є правильно, треба думати, що і як можна змінити.
Я хотів би прикласти максимум зусиль до вирішення проблем людей з обмеженими фізичними можливостями. Нещодавно я відчув на своїх руках їхню найбільшу проблему. Я мав зустріч з головою реабілітаційного центру, яка займається з дітьми-інвалідами. Вона була зі своїм сином, який має інвалідність і пересувається на візочку. Просто запропонував, поки говоримо – провезти його. Ми прогулялися двома кварталами у центрі міста і я переконався в тому, наскільки наше місто непристосоване для таких людей. Спуски, підйоми, нахили пандусів дуже відрізняються: один крутий, другий пологий, третій нормальний.
Ми не задумуємося про цю категорію людей, бо більшості з нас це не стосується. Проте, якщо порівняти, скільки олімпійських відзнак привозять звичайні спортсмени, а скільки паралімпійці, то їм треба віддати належне.
– Як це можна вирішити?
– Я вже неодноразово піднімав це питання. ,Але мені відповідали, що під час реконструкції, ремонту і будівництва доріг та тротуарів все враховується. Та насправді для Ковеля це неабияка проблема, і вона потребує особливого контролю. Я розумію, що самостійно не зможу контролювати ремонти всіх вулиць на предмет дотримання вимог доступності для інвалідів. Я планую зв’язатися з асоціаціями і об’єднаннями в інших містах, які вже мають певні напрацювання в цьому напрямку і їх можна було б використати в Ковелі.
– А яка загалом ситуація з дорожньою інфраструктурою у Ковелі?
– Насправді питання дорожньої інфраструктури мене вже давно хвилює. Я загалом хотів би зайнятись питанням безпеки в місті, що стосується пішохідних переходів. В Луцьку мені подобається, та й в інших містах вже таке є, коли освітлюються пішохідні переходи. Мені, як водію набагато легше, коли я бачу всю пішохідну зону від тротуару до протилежного боку. Я орієнтуюсь, чи є хтось там, чи немає. На жаль у нас лише в окремих місцях є додаткова підсвітка.
Я намагатимусь у бюджеті на 2019 рік передбачити це і закласти окремою статтею виділення коштів на спецзасоби. Зроблю відповідні запити про те, де є найбільш аварійні місця.
– Бачу, у Ковелі теж існує проблема з вивезенням сміття… в чому причина?
– В нас є порядок вивезення твердих побутових відходів, машини приїжджають згідно з графіком у відповідні години і забирають сміття. Але багато людей нарікають, що вони прив’язані до графіку, це створює незручності. Недобросовісні ковельчани залишають пакети зі сміттям у дворах. Ці пакети потім розривають тварини та розносить вітер. Від цього і виникає в місті така проблема. Ми повинні забезпечити альтернативу і тоді вже прикладати додаткові зусилля, аби був порядок.
– А чому контролюючі служби не здійснюють нагляд за дотриманням санітарних норм в місті?
– Я теж задавався цим питанням. Взагалі я хотів би зробити робочу групу, яка буде займатися дрібними адміністративними правопорушеннями. Це повинен бути більш аналітичний орган, який буде створено на базі органів місцевого самоврядування з залученням правоохоронних органів, патрульної поліції, громадських організацій, можливо представників прокуратури. Нам слід добре проаналізувати, якими механізмами можна боротися з адмінправопорушеннями.
Ми не будемо брати якісь глобальні питання, а займатимемось дрібними правопорушеннями, бо все починається з малого.
Мене обурює, коли за міські кошти будуються об’єкти інфраструктури, закладаються парки, сквери, а потім, на жаль, знаходяться люди, які їх нищать.Багато підлітків беруть у цьому участь і якщо зараз ми не будемо їх присікати - це створюватиме небезпеку в майбутньому. БО відчуття безкарності формується змолоду. Тому я хотів би розробити програму, встановити відеоспостереження в місті, аби фіксувати такі факти та попереджати їх.
– Чому тоді не створити муніципальний орган, який міг би зайнятися цими питаннями?
– Муніципальна варта може бути похідним органом після того, коли налагодяться ці механізми. Міська влада має зрозуміти, як боротися з дрібними правопорушеннями. Ми не повинні думати про великі злочини, для цього є правоохоронні органи, які займаються їх розкриттям.
Можливо робоча група візьметься за розробку інформаційних брошур, проведе додаткову інформаційну кампанію. Потрібно з малку навчити дітей тому, що не соромно прибирати – соромно жити в бруді. Ця робоча група повинна проводити аналіз, що зробити, аби цього не допустити, або якщо це вже є – як покарати і притягнути до відповідальності.
– Чи вдалось остаточно вирішити для ковельчан питання з ветсанзаводом?
Питання з ветсанзаводом актуальне, оскільки існує проблема з водопостачанням і водовідведенням. Ветсанзавод є державним підприємством, проте ліквідація наслідків його функціонування була покладена на органи місцевого самоврядування.
– Чи стоїть для Ковеля питання децентралізації і об’єднання?
– Так, питання децентралізації і об’єднання є актуальним для нашого міста. Ковель, як і кожне місто, розвивається і потребує територій для розширення та розбудови. Навколо міста є три сільські ради - Зеленська, Білинська, Ружинська, які примикають до міста і ще ні до кого не приєднались. Нажаль, не було вчасно проведено переговорів про приєднання до Ковеля Дубівської сільської ради, яка сформувала ОТГ. В окремих місцях міські будинки знаходяться на землях сільської ради, немов переплелись. В теорії та на практиці всі ці найближчі села мали би утворити одну громаду.
Коли місто вийде на вищий рівень розвитку – усе так і складеться. Ковель рухається вперед, за останні два роки відновилося будівництво багатоповерхових будинків, доріг. Ми тепер бачимо баштові крани і не важливо, чи зводять житлові будинки, чи комерційні об'єкти, це говорить про те, що є розвиток. Взагалі місто Ковель має велике стратегічне значення, адже це залізничне і автомобільне сполучення за всіма напрямками, близька відстань до Європи, Білорусі. Тому це місто має перспективи.
– Якою є концепція розбудови Ковеля?
– Для міста важливо мати концепцію розбудови, щоб ми всі розуміли, куди рухаємося і який буде результат. Ми повинні дивитися на декілька років, а можливо і на десятиліття вперед, планувати, в яку сторону буде розростатись місто. Вже треба розуміти, якими будуть парки, сквери, де варто закладати садочки, школи, будинки, парковки. Тому в Ковелі треба розробити стратегію. Це питання потрібно обговорювати комплексно.
– Як ремонтуються дороги в місті?
– Я не буду говорити про технології, бо я не є спеціалістом. Але радує, що відремонтовані дороги не злітають за одну зиму. Тому, напевно, наші дорожники навчились їх робити якісніше. Але треба реально ще подивитись, скільки років може простояти це дорожнє покриття – і тоді говорити про якість. Проте не виконується належним чином облаштування для людей з особливими потребами, не продумані заїзди, відсутні спецзасоби – дощечки, звукові сигнали, пандуси. Чомусь це не робиться і не враховується при плануванні.
Як на мене, коли готується проект реконструкції, то треба планувати все й відразу: виїхати на місце, подивитись і все врахувати. Бо після завершення ремонту вулиці вже починаються нарікання, що не облаштували парковку, чи хоча б «карманчик».
Зауважу, добре що нині більшість тротуарів робиться з бруківки, адже періодично у місті ремонтуються комунікації, простіше зняти бруківку, все перекласти, а не асфальтувати.
– Якщо вже заговорили про інфраструктуру, будівництво і благоустрій, то хотілося б почути, чи не виникає у Ковелі проблем з ринками та комерційними площами? Адже це те місто, де активно ведеться торгівля…
– Так, це питання для нас досить актуальне, адже в місті є кілька великих ринків. Є одне питання, яке ми взяли на контроль – розробку положення про МАФи. Міською владою, з моєї ініціативи, розробляється положення, яке буде визначати кольорову гамму, тематику, форму, розмір і вигляд загалом малих архітектурних форм.
Для цього ми почали обмежувати надання в оренду землі для МАФів на 1 рік. Тому я наперед кажу всім представникам бізнесу: якщо після того, як ми приймемо це положення, ви будете готові привести свій МАФ у відповідність, ми можемо розглядати питання про надання землі і на 10 років.
Це треба зробити, бо якщо все лишити так, як є – ми не будемо далі рухатись. Якщо ми зараз закриємо на це очі, значить можна закривати очі на інше. Потрібно, щоб в місті були свої порядки і свої правила. МАФи, рекламні носії, вулиці, інфраструктура, повинні відповідати нормам.
– Політичні війни. Який діалог серед депутатів у Ковельській міській раді?
– На жаль частина депутатів інколи ставить політичні інтереси на перше місце. Інколи в нас виникають дискусії – ти доводиш, наводиш якісь аргументи… А по-суті треба говорити з керівництвом партій. Тому часто у певних колах є наперед сформовані рішення і будь-які дискусії і аргументи виглядають як «просто поговорили». Щоправда, якщо монотонно роз’яснювати, обґрунтовувати важливість прийняття певних рішень – до людей реально починає доходити.
Особисто я і мої колеги спілкуємось з усіма фракціями. Я хочу завжди почути думку інших, бо «скільки людей, стільки й думок». Це моя перша депутатська каденція, тому я завжди враховую думку моїх колег, які мають більший досвід депутатської діяльності. Я ніколи не кажу, що моя позиція однозначна і правильна доти, поки не зважу всі сторони.
– Але знаходяться невдоволені...
– Скажу просто: всім добрим не будеш. Коли приймаєш якесь рішення, на тебе лягає велика відповідальність. І завжди знайдуться ті, хто буде нарікати. Коли ти займаєшся громадською діяльністю, ти повинен розуміти, що йдеш виконувати функцію, покладену на тебе певною категорією громадян, а не відстоювати індивідуальні, власні інтереси.
– Яким би ви хотіли бачити Ковель у майбутньому?
– Комфортним містом, де хочеться жити, відпочивати, виховувати дітей. Для себе я не бачу іншого міста для життя в майбутньому. Я багато бачив міст і проживав у кількох з них… І в Ковелі мені найкомфортніше. Тут достатньо території, невелика чисельність населення, немає заторів та інших загальноміських проблем. Мені хочеться, щоб в місті було чисто, гарно, спокійно і комфортно. Тому нам ще є над чим працювати.
Текст: Еля КОРОТИНСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
