Близькість 1 вересня нагадала українцям про недавню відміну президенського указу «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти». З наближенням нового навчального року це питання знову набуло актуальності.
То все таки – потрібна форма чи ні? Чи варто «заморочуватися» ходінням по магазинах? Що, зрештою, вважати пережитком – саму шкільну форму чи знайомі з радянського минулого її «дубові» фасони і якість?
«Усіх нюансів шкільної форми не регламентували й раніше», – юрист
Почнемо з того, що й раніше у питанні шкільної форми не було жорстких рамок. В Україні не існувало і не існує якогось «затвердженого» її фасону.
Як пояснює луцький юрист Олег Огородник, скасований цьогоріч указ Президента України від 12 червня 1996 року регламентував шкільну форму для учнів загальноосвітніх закладів. А прийнята у тому ж році постанова уряду описувала комплект шкільної форми для хлопчиків та дівчаток учнів з 1 по 11 класів.
«Проте кольорова гама тканин, модельні та конструктивні особливості форми визначалися керівниками закладів освіти шляхом впровадження внутрішніх положень», – наголошує при тому юрист.
«За час дії указу про шкільну форму навчальний заклад не мав права не допустити до навчання учня без шкільної форми, оскільки б це порушило конституційне право особи на загальну середню освіту. Тому той указ мав здебільшого формальний характер без відповідальності за його невиконання для учнів шкіл», – каже юрист Олег Огородник.
«Форма актуальна і досі», – освітяни
У Міністерстві освіти після скасування указу заявили: настав час дати кожній школі право самій вибирати дизайн одягу учнів.
«Шкільна форма повинна бути вибором колективу школи. І школа повинна у своїх правилах прийняти рішення про форму і дрес-код, узгодивши це з батьками. Аджеза цим стоїть питання видатків в родині», – йдеться у повідомленні Міносвіти.
«Фактично, шкільна форма після рішення президента Володимира Зеленського – не скасована. Просто тепер це питання буде вирішуватися шкільними колективами та батьками для кожної школи індивідуально», – пояснює директор луцького ліцею № 3 Віктор Савчук.
«А ви посидьте в тісних джинсах 6 уроків…»
Ми поспілкувалися з директором луцького ліцею № 3 Віктором Савчуком. Той каже: під час обговорення питання шкільної форми більшість думає про естетику і практичність одягу. Втім, є й інші, менш очевидні, але не менш важливі фактори.
Соціальний фактор. «Шкільна форма дозволяєдітям з бідних сімей не відчувати себе ущемленими. Хтось живе в розкоші, хтось переживає матеріальну скруту. І не всі батьки можуть купити своїй дитині найкращий одяг. А діти все відчувають. І часто переймаються через це», – каже директор 3-ї школи.
Медичний фактор. «Посидьте в тісних джинсах 6 уроків. Неодноразово чув від медиків, що незручний одяг погіршує циркуляцію крові, гальмує певний фізіологічний розвиток дитини. У формі ж – значно зручніше», – каже Віктор Савчук.
Культурний фактор. «Трохи дивно, коли дитина приходить на уроки в спортивному костюмі, коли її немає в розкладі. У спортивному костюмі треба ходити в туристичні походи, їздити на змагання. Це одяг, призначений для активної діяльності, а не навчання. Тому всьому повинно бути своє місце.Діти рано чи пізно все одно зіткнуться з дрес-кодом, коли підуть на роботу. Носіння форми у школі привчає до думки, що коли ти серед людей, ти маєш виглядати відповідно. Це вчить охайності, самодисциплінує», – каже директор луцького ліцею № 3.
Що кажуть луцькі батьки
Ярослава Ляшук, мама доньки-9-класниці:
«Дітям змалечку хочеться проявляти себе, і часто вони роблять це через одяг. Але коли вони ще маленькі і не мають сформованого смаку, то вибирають те, що їм здається модним, яскравим, сміливим… А з боку це часто виглядає або смішно, або навіть відверто страшно. Тому вважаю, що обмеження в шкільному одязі допомагає дітям не «заблукати» в такому пошуку свого стилю. Дитині буде легше виховати гарний смак та елементарне розуміння етикету в одязі, і в майбутньому її роботодавцю не доведеться пояснювати, чому не можна приходити на ділову вечерю в шортах і в’єтнамках».
Степан Савчук, дідусь третьокласника:
«У мене в родині багато військових. Батько воював на фронті, дійшов до Берліна. Дружина працювала у військовому госпіталі. Молодший син зараз – контрактником на Сході, боронить Україну від російських загарбників. І, знаєте, я знаю ціну одягу, який свідчить про твою приналежність до якоїсь групи, підкреслює твій статус. Це дисциплінує. Це впорядковує думки і норми поведінки. Це даєсигнал оточуючим: я – такий. А значить робить простішим спілкування між людьми. Є одяг у правоохоронців, лікарів… Навіть банкіри маютьсвій дрес-код. Тому і учням це потрібно – аби змалку привчатися до порядку. Звісно, питання зручності і краси одягу навіть не обговорюється –це має бути на найвищому рівні!»
Андрій Кравченко, тато двох дітей:
«Я працюю керівником філії однієї з торгових компаній. Мої обов’язки – розширювати мережу збуту товарів, переконувати партнерів у надійності і якості нашої продукції. І, знаєте, я щодня переконуюся у правдивості фрази «зустрічають по одягу…». Діловий вигляд – це не менше третини успіху у перемовинах. Ти підсвідомо посилаєш співрозмовнику меседж: я серйозний, ретельний і толковий, зі мною можна мати справу!
…Одяг – велика штука в сучасному світі. Не можна применшувати його важливості. Не можна казати дитині: не звертай уваги, в чому ти вдягнутий, головне – бути хорошою людиною. Так, це головне, але якщо ти будеш хорошою, але неохайною, нестильною людиною – тобі у житті буде набагато важче!
Відтак, мені не важливо, чи інші діти у класі дотримуються дрес-коду. Але я точно знаю: хочу, аби мої діти звикали до ділового стилю. Адже бажаю їм успішного майбутнього».
«Діти почали із задоволенням вибирати костюми», – виробник
Батьки школярів та освітяни висловлюються за те, щоб одяг учнів був зручним, стильним, індивідуальним, але разом із тим – діловим. Тобто: у школах має бути не форма, а дрес-код, не строго визначений фасон і колір, а зручний та елегантний одяг, який вписується у розуміння ділового стилю.
Таку позицію підтримують і українські виробники одягу, які давно розширили свій асортимент від одного-двох фасонів класичного костюма бордового та зеленого кольорів.
Приклад – луцька Фабрика моди «Лілус», яка шиє діловий одяг для хлопчиків шкільного віку.
В асортименті Фабрики «Лілус» – не тільки класичні костюми, а й у стилі кежуал, який характеризується зручністю та практичністю. На вибір є різні кольори: як класичні шкільні бордовий, зелений та синій, так і чорні та сірі, а також в клітинку.
«Цього року особливою популярністю користуються трикотажні піджаки. Ще один «хіт сезону» – джинсові темно сині піджаки, вони мають класичне пошиття і виглядають досить офіційно. Користуються попитом також вельветові піджаки. Хоча і на класичні, з костюмної тканини, також є запит. Як кажуть, на колір і смак… головне, щоб було із чого вибрати, а у нас асортимент – дуже хороший», – коментує продавчиня магазину «Лілус» Оксана.
Жінка розповідає: зазвичай школярі неохоче вибирають форму, але до їхнього магазину приходять з таким ентузіазмом, ніби прийшли за новим гаджетом чи футбольним м’ячем.
«Думаю, це пов’язане із тим, що діти отримали змогу вибирати. Не просто купити перше-ліпше, аби це було формою, а придивитись, приміряти… У нас є багато моделей із цікавими елементами: вшивками, накладками на рукави, значками. Це допомагає дитині знайти саме «його» одяг, який він буде носити із задоволенням», – каже продавчиня.
* * *
Фірмовий магазин «Лілус» розташований у Луцьку за адресою: вул. Червоного Хреста, 16.
Магазин працює за графіком:
понеділок – пʼятниця із 8.00 до 18.00,
субота із 10.00 до 15.00,
неділя вихідний.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
