Трудова міграція: як реагують волинські роботодавці

Трудова міграція: як реагують волинські роботодавці

Трудова міграція з Волині та України стала явищем, яке неможливо ігнорувати. Стрімке падіння курсу гривні, ріст цін та безвізовий режим з ЄС штовхає значну частину працездатних українців на пошук роботи за кордоном. Відтік робочої сили на фоні надто повільного розвитку економіки набув масштабу національної проблеми.

Тому ми вирішили поцікавитися у провідних волинських роботодавців, як трудова міграція впливає на діяльність їх підприємств. А також – як вони долають негативні тенденції на ринку праці і на що сподіваються у майбутньому.

Тетяна Шепітько, директор департаменту роботи з персоналом компанії Modern-Expo:

«Коли йдеться про відтік робочої сили за кордон, ми в нашій компанії намагаємось розуміти, з ким і з чим конкуруємо. Департамент, який працює з персоналом, завжди аналізує причини звільнень: у нас відбувається анкетування і люди здебільшого відверто розповідають рекрутеру, чому залишають роботу.

Показник плинності персоналу компанії  у 2017 році становить всього 3%. Відтік інженерно-технічного персоналу ­- мінімальний. А з числа звільнених працівників виробництва  лише 40%  вказують причиною виїзд за кордон.

Основне, в чому ми конкуруємо з закордонням – це показники доходу. Решта мотиваторів: можливість кар`єрного та професійного зростання, матеріально-технічна база, умови праці, знижки на харчування, корпоративна культура, офіційне працевлаштування тощо  у нас перевищують очікування кандидатів.

Плануючи 2017-й рік, акціонери компанії передбачали незначний відтік робочої сили і обрали стратегію утримання. У бюджет тоді заклали зростання доходу працівників на 30%. Крім того, у період високого сезону ми додатково мотивували людей.

Додам, що ми не просто визначилися з кількома напрямками на посилення стратегії утримання, але продовжуємо удосконалювати їх, впроваджуючи кращі міжнародні практики. Головний же напрямок  – це підвищення ефективності персоналу та зменшення собівартості продукції за рахунок оптимізації процесів. Для цього в нас проводяться відповідні навчання з LEAN, тобто ми упроваджуємо ощадливе виробництво за системою Toyota, яке передбачає безперервну роботу з усунення всіх можливих втрат на виробництві та в офісі.

У минулому році ми почали активніше залучати студентів з професійно-технічних закладів Волині і не тільки, для того, аби вони отримали на «Модерн-Експо» перші професійні навики, досвід. Кращих лишаємо і на систематичній основі працюємо  з ними далі. А згодом вони стають частиною нашої команди.

У нашій компанії ми сповідуємо сімейні цінності, тому й надалі орієнтовані на створення таких умов, які будуть для людей максимально комфортними і лише посилюватимуть їхнє бажання залишатися на улюбленій роботі, у рідному місті біля родини: батьків, дружин-чоловіків, дітей. Але зрозуміло також, що завжди були, є і будуть люди, які обиратимуть іншу кар`єрну історію деінде.

Плануючи 2018-й рік, ми передбачаємо виклики та ризики, а також завантаженість наших трьох виробничих майданчиків у Луцьку, Верхньодніпровську (Україна) та Вітебську (Білорусь). Тому далі скеровуємо зусилля на покращення матеріальної та нематеріальної мотивації наших працівників».

Олександр Шаварський, фінансовий директор «Кромберг енд Шуберт»:

«У нас працює 5,5 тисяч працівників. Ситуація на ринку праці для нас важлива, бо ми залежні від стабільного персоналу. Будь-який бізнес, в тому числі і ми, слідкує за ситуацією на ринку праці. Кожен робить це по-різному. В нас є щомісячний звіт по плинності кадрів, який відображає рух робочої сили. Це дозволяє робити певні висновки.

Якщо проаналізувати січень 2017 року, то плинність кадрів складала менше 2%. У лютому – березні відбувається збільшення кількості звільнень. Це пов’язано з початком сезонних робіт. У травні знову спостерігалася стабілізація ринку праці. А після запровадження безвізу ми зафіксували нову хвилю звільнень працівників. Наприкінці року плинність кадрів поступово увійшла в звичні статистичні рамки.

Наше підприємство намагається вчасно реагувати на коливання ринку праці і коригувати тактику. Для нас прийнятною є плинність кадрів у межах 2 – 3%. Якщо в січні – лютому 2017 року все було в межах норми, то потім ми побачили, що рівень флуктуації робочої сили зріс. З одного боку, є сезонні фактори, на які ми вплинути не можемо. З іншого, у минулому році спостерігався тренд прискореного відтоку робочої сили за кордон. Він пов’язаний із запровадженням безвізу з ЄС. Люди почали все більше шукати роботу у європейських країнах.

Коли наші працівники звільняються, ми аналізуємо причини звільнення. 2017 рік чітко показав, що заробітки за кордоном стали одним з важливих факторів, який штовхає людей залишати робоче місце. Раніше це було менш помітно.

Для того, аби зупинити відтік працівників, ми підняли у червні зарплату. Але такого кроку виявилося недостатньо. У липні плинність робочої сили теж була високою. Тому у вересні ми пішли на друге збільшення зарплат. Це дозволило стабілізувати ситуацію.

Будь-які ресурси, в тому числі людські, є об’єктом жорсткої конкуренції. Ціна ресурсу визначається попитом і пропозицією. Попит на трудові ресурси з України зростає. Це стосується і внутрішнього бізнесу, і закордонного. На українському ринку праці стає більше вакансій, але кількість робочої сили не збільшується, а зменшується. Важливу роль тут зіграв демографічний фактор. Так, як попит на робочу силу росте, а її пропозиція залишається така сама, вартість робочої сили буде збільшуватися.

Мій прогноз на найближчі роки такий: міграційні процеси триватимуть й надалі. Відтік робочої сили з Волині та України стимулюватиме підвищення зарплати. Українські роботодавці будуть змушені поступово піднімати рівень зарплат до рівня держав Східної Європи. Думаю, у 2018 році трудова міграція українців до Польщі дещо сповільниться, так як її ринок уже насичений. Частина мігрантів, попрацювавши там, повернеться додому. А от чи залишаться вони в Україні і на Волині, залежить від рівня зарплат. Наше завдання – зрозуміти, яким він має бути. Негативно на ринок праці також впливає висока інфляція, знецінення гривні, які автоматично зменшують купівельну спроможність. Поки ці процеси не вдасться стабілізувати, наші роботодавці й далі відчуватимуть дефіцит кваліфікованої робочої сили, попит на яку зростатиме».

Володимир Цибульський, генеральний директор АТ «СКФ Україна»:

«Наше підприємство, як і всі великі підприємства України, особливо західного регіону, явище масової трудової міграції не обійшло стороною. Хоча саме працівників «СКФ Україна» виїхало на заробітки дуже мало.

Серед основних причин відтоку робочої сили з України на перше місце я ставлю політичну нестабільність і страх людей за майбутнє своїх родин. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми для багатьох бачиться саме виїзд на роботу закордон. Найчастіше таке рішення приймає молодь.

Що ж стосується нашого підприємства, то ми маємо відносно непоганий рівень зарплати. Середня становить близько 13 тисяч гривень. А висококваліфіковані робітники отримують ще більше. Тобто, у сусідніх країнах, зокрема у Польщі, такий працівник заробить не набагато більше, ніж вдома. Тим більше, що там людина проживатиме у відриві від родини, друзів, платитиме кошти за житло чи тратити зароблене на інші потреби. Кваліфікованим спеціалістам з нашого підприємства немає великої потреби кудись їхати. Але, якщо розглядати ситуацію ширше, то багато українців дійсно роблять вибір на користь міграції у західні країни.

Я не сказав би, що безвіз кардинально вплинув на збільшення трудової міграції. Цей процес триває інтенсивно вже останні п’ять років. І якщо аналізувати 2017 рік, то кількість людей, які виїхали з України після 20 червня (з часу дії безвізу), практично така сама, яка була за аналогічний період 2016 року.

Ще один негативний фактор для ринку праці України – те, що багато молоді віддає перевагу навчанню закордоном. Як правило, після закінчення навчання ця молодь залишається працювати там і не повертається в Україну.

А от найбільша проблема спостерігається з тими працівниками, які отримують в нашій державі невисоку зарплату. Це низькокваліфіковані спеціалісти або ж спеціалісти будівельної галузі, де умови праці досить важкі. Проблема з таким персоналом дійсно має місце. За статистикою, більше половини усіх трудових мігрантів з України працює у Польщі. Поляки ще раніше масово виїхали працювати у Західну Європу. А їх замінили трудові мігранти з нашої держави. А от хто замінить українців в Україні – це велике питання, яке немає відповіді».

Петро Герасименко


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (3)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Чи обов'язковим є щеплення від кору для луцьких школярів. ВІДЕО
Наступна новина «Їдьте в Україну»: бойовики «ДНР» не хочуть платити пенсії своїм працівникам
Останні новини
Схожі новини