У січні Кабінет Міністрів України направив на розгляд Верховної Ради України проект Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України». ЗМІ поширило твердження, що внаслідок прийняття цього законопроекту, країна мало не втратить сотні міст і селищ.
Законопроект внормовує порядок та встановлює чіткі процедури, як і які органи влади можуть вирішувати в нашій державі питання адмінтерустрою. Такі норми вкрай потрібні країні, яка проводить реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Бо від тоді, як Україна відновила свою незалежність, досі користується радянськими нормами - Указом Президії Верховної Ради Української PCP «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української PCP» від 12 березня 1981 року, пише «Децентралізація».
«Децентралізація» поцікавилася в Мінрегіону, чи справді все так критично і як тоді такий законопроект погодили всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування. До речі, їхню позицію Уряд завжди бере до уваги.
Автори твердження про «втрату сотень міст і селищ» посилаються на проектну статтю 10, яка визначає категорії населених пунктів: «…Місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальною чисельністю населення не менше ніж 20 тисяч жителів (…) Селище є населеним пунктом, загальною чисельністю населення не менше ніж 5 тисяч жителів…»
При визначенні критеріїв віднесення населених пунктів до тієї чи іншої категорії автори проекту Закону взяли до уваги міжнародний досвід. Зазначимо, що єдиних підходів у цьому питанні немає. Одні країни використовують критерій чисельності населення, інші - беруть за основу щільність населення, десь надають пріоритет економічній діяльності (промисловість та економіка, орієнтована на надання послуг тощо) або застосовують комбінацію цих ознак.
Різноманітність у критеріях виділення міст спонукала ООН виробити загальний підхід - «кількісний параметр». З метою зіставлення рівнів урбанізації різних країн, ООН у своїх статистичних дослідженнях запропонувала вважати містами всі поселення, які мають 20 тисяч жителів і більше.
То невже через цей критерій багато міст в Україні втратять свій статус? Ні в якому разі.
«Таке і в голову не могло нікому прийти. Крім того, це неможливо», - кажуть в Мінрегіоні.
Пояснюємо: ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, населені пункти, яким статус міст було присвоєно до набуття чинності відповідною нормою проекту, збережуть цей статус.
Досі законодавчо неупорядкованим залишається статус селища міського типу, якого немає в Конституції України як адміністративно-територіальної одиниці. То ж законопроект «Про засади адмінтерустрою України» врегулює і це питання.
Додамо, що проектом Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» пропонується встановити, що присвоєння населеному пункту тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі (і ТІЛЬКИ ТАК!) подання відповідної місцевої ради. Ст.18 законопроекту: «Проект рішення про віднесення населеного пункту до категорії міст вноситься на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України на підставі подання відповідної сільської, селищної, міської ради…» НАГОЛОС: Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, встановлює, що віднесення населених пунктів до категорії міст здійснюється тільки Верховною Радою України.
Ст.19 законопроекту: «…Віднесення населених пунктів до категорії селищ, сіл здійснюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку на підставі подання відповідної сільської, селищної, міської ради…»
Важливо також звернути увагу на «Ціль 10.3. «Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад» Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Планом її реалізації передбачено первинним прийняття законодавчого акту, який затвердить новий адміністративно-територіальний устрій. А законопроект, який на майбутнє внормує порядок вирішення питань адмінтерустрою, - вторинний.
У короткому варіанті підсумок такий:
- існуючі міста не втратять свій статус;
- чимало сіл, де проживає 5 і більше тисяч населення, отримають шанс підвищити свій статус;
- селища, з населенням понад 20 тисяч, зможуть отримати статус міста.
Додамо, що за даними Держстату, станом на 1 січня 2019 року в Україні налічувалося понад 70 сіл з чисельністю населення понад 5 тисяч. До прикладу, в селі Костянтинівка Запорізької області проживає більше 10 тисяч населення, у селі Зимна Вода Львівської області – майже 11 тисяч населення, у селі Ільниця Закарпатської область – майже 9 тисяч населення. Деякі статистичні дані щодо селищ такі: 4 селища з населенням менше 100; у 35 селищах проживає менше 500 людей; у 88 селищах – менше 1000 людей; 226 селищ налічують менше 2000 населення.
Чи варто на законодавчому рівні упорядкувати це? Питання риторичне.
У Мінрегіоні повідомили, що через резонанс, який викликала проектна норма щодо міст, відомство готове спільно з асоціаціями органів місцевого самоврядування змінити або ж вилучити таку норму ще на стадії розгляду законопроекту парламентом у першому читанні.
Для інформації, законопроект погоджено Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» із зауваженнями, які стосувалися інших проектних норм. Надсилався проект також в інші асоціації. За умовчанням погоджено проект Закону всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування «Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад», «Українська асоціація районних та обласних рад».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
