Тяжка заробітчанська доля українки в Іспанії

Тяжка заробітчанська доля українки в Іспанії

Як часто доводиться жертвувати тим, що любиш, заради...грошей. Високооплачувана, але набридлива робота, успішний, але некоханий чоловік, перспективна, але чужа країна.

Останній пункт про Ірину. Жінка виховувала десятирічну Софійку. Коли дівчинці виповнилося вісім, тато покинув сім’ю. Два роки Ірина цілими днями працювала на роботі, але грошей ледь-ледь вистачало на прожиття. А жінці так хотілося, щоб її донечка одягала такі ж красиві сукні, як її однокласниці, щоб вона також могла поїхати літом на море. Але на все це бракувало коштів.

Тому одного дня, поговоривши з рідною сестрою, Ірина вирішила їхати в Іспанію. Сестра погодилася залишити Софійку в себе, незважаючи на те, що мала власну сім’ю. Так Ірина, довго не роздумуючи і не плануючи, подалася світ за очі.

…Іспанія не чекала українку з відкритими обіймами. Незнання мови, культури іншого народу – все це давалося взнаки. Знайти роботу було не так легко, як здавалося. Однак жінка не полишала надії.

У задумі, прогулюючись мадридськими вулицями, жінка раптом зупинилася. Вона згадала, що її однокласниця ще кілька років тому писала їй, що виїхала в Іспанію на роботу, описувала, як добре там живеться, що завжди мріяла про таке життя. «Як я могла забути», – промайнуло в думках. Жінка оглянулась довкола: «Але де ж те красиве й легке життя, про яке розповідала Оксана?» Як би там не було, Ірина знала: це її шанс.

Жінка вирішила діяти. Швидко купила нову сім-картку й стала пригадувати пароль від однієї із соцмереж. Туди не заходила давненько, було якось не до цього. Але тільки так вона зможе зв’язатися з однокласницею Оксаною. Нарешті зайшла.

«Привіт. Я в Мадриді. Потрібна твоя допомога». Ірина відіслала повідомлення, і тепер залишилося тільки чекати. А чекати довелося недовго. Оксана одразу ж написала свій номер телефону, і давні подруги домовилися про зустріч. Однокласниця забрала Ірину до себе й за кілька днів знайшла їй роботу. Потроху Ірина призвичаїлась, із кожним днем ставало все легше. Час від часу телефонувала додому, а через три місяці вже надіслала першу посилку рідним.

Читати далі


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Волинський бізнес просить об’єктивного розгляду справи головного митника області
Наступна новина Як долати стрес: 7 порад від найуспішніших людей


Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні