У парламенті пропонують перенести День Незалежності і зробити червоно-чорний стяг офіційним

У парламенті пропонують перенести День Незалежності і зробити червоно-чорний стяг офіційним
Фото ілюстративне

У парламенті зареєстрували проєкт постанови №2205, який передбачає перенести День Незалежності на 22 січня, а 24 серпня визнати Днем відновлення незалежності.

Відповідний проєкт постанови оприлюднений на сайті Верховної Ради, – пише Слово і Діло.

Проєкт пропонує відраховувати період незалежності Української держави з 22 січня 1918 року, з дня проголошення IV Універсалу Центральної Ради Української Народної Республіки, яким відновлено національну державність Української нації.

Також визнати дату 22 січня Днем Незалежності України і щорічно відзначати його як державне свято.

24 серпня 1991 року проєкт постанови пропонує вважати Днем відновлення Незалежності України і щорічно відзначати його як державне свято.

Автором проєкту постанови є позафракційна народна депутатка Оксана Савчук.

Вона також є автором законопроекту №2229 «Про Прапор Національної Гідності».

«Законопроектом пропонується встановити, що прапором національно-визвольної боротьби українського народу є Прапор Національної Гідності. Прапор Національної Гідності є стягом, який складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої - темно-червоного кольору, нижньої - чорного кольору», - ідеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Проєкт закону передбачає, що Прапор Національної Гідності встановлюватиметься на будівлях державних органів України, як центральних, так і місцевих, а також на будівлях органів місцевого самоврядування 22 січня у День Соборності України, 20 лютого у День Героїв Небесної Сотні, 14 березня (День українського Добровольця), 21 травня (День пам’яті жертв політичних репресій), 23 травня (День Героїв), 28 червня (День Конституції України), 24 серпня (День Незалежності України), 14 жовтня (День створення Української Повстанської Армії), 6 грудня (День Збройних Сил України).


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Який вигляд мали гроші, які випускали в Луцьку сто років тому
Наступна новина Спеціалісти з Нідерландів провели навчання у реабілітаційному центрі біля Луцька
Останні новини
Схожі новини