Прямий ефір «Луцького радіо»

У селі на Волині зберегли давню великодню гру – каток. Як це? ЗАНЕСЛО В СЕЛО

У селі на Волині зберегли давню великодню гру – каток. Як це? ЗАНЕСЛО В СЕЛО
Діти з Четвертні грають у каток. Великдень 2019-го

Якщо ви потрапили на Великдень до села Четвертня, що на Маневиччині і бачите, як і старі, і малі то тут то там «кучкуються» у дворах при парканах, азартно щось вигукуючи і дивлячись в землю, то це воно…

У Четвертні зберегли давню великодню гру. Там роблять катки і качають у них крашанки.

Зробити каток – справа непроста. Грати  в нього – тим паче. Але в цьому селі немає тих, хто не знає про цю гру. І досі вона збирає довкола і дітей, і дорослих. Чоловіки майстерно копають катки біля хати. Жінки ніколи не шкодують крашанок, «бо ж на каток»!

«Перший» розвідав, що це таке…

 * * *

- Христос воскрес! А де у вас можна каток побачити? – спиняюся у самісінькому центрі села, біля паркану, вифарбуваного у синьо-жовте та червоно-чорне.

Другий день Великодня. Сільські дядьки одразу входять в азарт. Каток – це для них на Паску святе))

- Як де? А ходіте-но сюди покажу! – вже сивочолий Микола Петрук піднімається і веде у двір навпроти. Проходимо просто під хату, на яскраво-зеленому морозі під вікнами щось прикрите шифером.

Оце і є його каток. Обережно відкриває і гордо демонструє. Ось він!

Невелика яма. Ідеально круглої форми. З невеликою гіркою, що спіралькою опускається на дно. На ній чітко видно доріжку, «витоптану» крашанками. Саме цієї гіркою і качають крашанки у катку.

Яйця у катку мають рухатися по спіралі. Перший гравець котить свою крашанку, та спиняється на дні катка. Далі котить другий. Якщо раптом його крашанка торкнеться тієї, що вже лежить на дні (чи кількох), то він забирає собі обидві (чи всі, до яких торкнулося його яйце).

- Правда, цей каток сьогодні вихадной. Вчора дощ був, то його затопило. Йдіть до «Вишеньки», там сухий! Шо там тих дітей!.. Десь і мої внуки побігли, - Микола хутко відправляє нас до наступного катка.

Що таке каток у селі знають всі: навіть сивочолі!

Перший каток був на площі посеред Четвертні

Цьогоріч у Четвертні, кажуть, місцеві чотири катки. Хоч і не геть масово роблять їх у селі, але традицію цю дуже бережуть.

Що цікаво: нині у жодному навколишньому населеному пункті чогось подібного нема. Наприклад, у сусідніх Годомичах, з якими Четвертня має багато спільного, чи Боровичах – поняття не мають, що таке каток і як це працює.

Старожили розповідають, що колись катки справді робили у сусідніх Лукові та Незвірі Рожищенського району.

90-літній Панас Мельник, наприклад, каже, що в його дитинстві у катки не грали, більше – «в битки». Припускає, то літ 50 тому цю гру перейняли, певне, з сусіднього Незвіра чи Лукова (села Рожищенського району, - авт.), бо «в Незвірі то ямки копали».

Однак чи то четвертяни такі азаратні, чи так дбають про сільські звичаї, але саме їм вдалося донести цю гру до сьогодення.

- Оця площа у нас називається Ринок. Тут був такий наче вигон, тут і грали, - Микола Петрук показує перехрестя у себе за спиною.

Перший каток робили тут, посеред площі у селі, яку досі звуть Ринок

Колись тут справді відбувалися базари. Четвертня у минулому була містечком і ринок свій мала. Саме на майданчику посеред ринку нібито й робили тоді катки, кажуть селяни.

Воно й не дивно, бо то було людне місце. Та й у полі каток не зробиш: його копають на твердому ґрунті. Та і досі роблять десь там, де поруч збираються люди, куди зручно звернути з дороги. Бо гра ж збирає біля себе багато охочих.

Тепер же на місці колишнього ринку – заквітчаний стрічками хрест. По-місцевому – фігура.

Сільські хлопчаки ведуть мене показувати свій каток за «Вишенською».
Хоч і дощовий день видався, але біля катка – людно!


Десь під «Вишенькою»: «Осторожно ступайте! Там все покопано!»

До катка «біля «Вишеньки» мене ведуть два малих хлопчака.

Тимур і Гнат. Обидва приїхали до дідуся з бабусею на Великдень. Один із них – Тимур Михальчук вчиться у 23-й луцькій школі. Каже, його однокласники і гадки не мають, що таке каток.

Тимур дивується, що подібних катків більше ніде нема. Для нього то звична великодня розвага.  Каже: у суботу перед Великоднем в них каток копають дядько Віктор з татом Андрієм. Саме дядько Віктор, розказує, і навчив його майстерно грати у каток.

Едуард, Гнат, Тимур, Ігор, Настя і Ваня – от кого ми застали на катку у Четвертні

«Вишенька» - та сільський магазин. Ну, тако: магазинчик. У дворі за хлівами, на порослому травою ґрунті господар сусіднього обійстя традиційно облаштовує катки.

- Осторожно ступайте! – заявляють мені. – Там все покопано. Бо то вже не перший рік катки тіко тут.

Для гри треба підготувати ідеально рівний і круглий каток

А в глибині двору сидить гуртом жменька дітей. Біля ніг у них – торбинки з крашанками. Поруч коробка з уже битими яйцями. Навіть собака крутиться і собі заглядає у кругленьку ямку з кольоровими яйцями у ній.

Сміх, гамір, часом крик… Ніхто тут нікому не заважає. До дітей, який усі три дні на Великдень збігаються грати у каток – дорослі не виставляють жодних претензій. А як до гурту приєднуються і дорослі чоловіки (а тут таке часто), то гра стає і вельми голосною і азартною.

Тільки є у ній свої премудрості…

 «Кантарка», «вольвокс» і «храборт» - дивні назви дивної гри

Хлопці і на цьому катку в основному – луцькі внуки сільських бабусь та дідусів. Наввипередки розказують: у них є своя технологія. Кожен знає, як яйце треба котити, щоб досягнути цілі.

- Хто вас цьому навчив? – запитую.

У торбинці справжнього гравця – з десяток крашанок

Малеча так щиро дивується, наче спитала щось геть несусвітнє.

- Та ми самі навчилися! В нас тут всі грають! – гуртом відповідають.

Причім різні яйця по-різному котяться. Для них у Четвертні є навіть свої назви.

- Хто забирає крашанки, той «візунчик», - колоритно із четвертнянським говором розповідає мені правила гри один із хлопчаків.

То Едуард. Для нього «кантарка», «вольвокс» і «храборт» - слова, які асоціюються винятково із Великоднем і катком. Бо так називають у Четвертні… крашанки у цій грі.

- Кантарка – то маленьке яйце, кругле. Воно котиться найлучше. Вольвокс – то таке з гострим кінцем. Кантарка летить дальше, а вольвокс відкочується від стінки. Храборт – то в нас пошкоджене яйце. Те, яке трісне від удару. Його відразу виймають – і в коробку. Оно, бачите? (киває на паперову коробку за спиною, - авт.). І тоді вже їх або курям, або собакам віддадуть.

Коли гравець збирається на каток, то у його кишенях чи торбинах мають бути різні крашанки. Очевидно, кантарка – то він назви породи курей. Вольвокс – рід зелених водоростей, що виглядає, як рухома зелена куля. Очевидно, хтось із затятих гравців колись добре вчив біологію, раз такі асоціації))

Є своя «наука» у тому, як крутити крашанку в катку. Якщо котрась із них спиняється дуже близько до стінки – це «подарочок», кажуть діти (бо гарантовано у неї чиєсь наступне яйце вдариться).

Найліпше на каток – круто зварене яйце. Рідке гарно котитися не буде. Що цікаво: після катка крашанки до споживання не годяться.

Викопати каток у Четвертні може не кожен. Є тут люди, які на цій справі зуби з’їли. Роблять це у суботу перед Великоднем. Дно і стінки катка мають бути гладенькими, щоби крашанка ні за що не чіплялася. Тому місце вибирають, де грунт масніший. Часто його змащують при трамбуванні і шліфуванні… солодкою водою або сирими яйцями.


Над катком у цьому селі можуть сидіти-стояти до вечора.

До вечора то тут, то там за парканами у Четвертні можна почути:

- О! Куди-и-и? То храбортове!.. Кантарку бери, кантарку кажу…

Але тільки тут. І тільки на Великдень!

Не вірите? Наступного року приїжджайте – побачите))

Текст, фото і відео: Олена ЛІВІЦЬКА.

Передрук заборонено

Четвертня. Село, де зберегли унікальну великодю традицію!
Кожного Великодні тут грають у катки. І не тільки діти
Викопати його – ціла премудрість
Щоб каток був рівним, його змащують сирими яйцями або поливають солодкою водою
Яйця котяться по спіралі. Різня крашанки мають тут різні назви
Кожен несе з дому крашанки!
Діти – в торбинках, а азартні чоловіки носять крашанки просто в кишенях
«Вольвокси» – гостренькі, «кантарки» – менші і круглі))

А це вже храбортове. Його або свиням, або курям!
Малий Гнат каже: вдома йому ніколи не шкодують крашанок, коли йде на каток

 

Беруть у гру і дівчат!

Біля катків завжди шматки шиферу: ними у ці три дні їх накривають від дощу. 
Бо намочить – і все...

 

А у вашому селі катки були?..

Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Луцьку 6 травня перекриють кілька вулиць
Наступна новина У центр Луцька вперше виїхала кухня на колесах «Забіяка BBQ». Ми спробували їхній сендвіч
Останні новини
Схожі новини