Прямий ефір «Луцького радіо»

«У нас «пробіли» в змаганнях», - луцький автогонщик Андрій Владімов. ФОТО. ВІДЕО

«У нас «пробіли» в змаганнях», - луцький автогонщик Андрій Владімов. ФОТО. ВІДЕО

Волинський автогонщик Андрій Владімов 20 років свого життя віддав гонкам на машинах та їх підготовці.

Чоловік розповів, що вже дуже давно займається автоспортом, тюнінгом та форсуванням двигунів.

За професією Андрій – радіоелектронік. Утім, оскільки сучасні автомобілі поєднують у собі механіку та електроніку, йому було легше розібратися у цій справі.

– Звідки взялася тяга до дрег-рейсингу?

– Мабуть, це в крові. Я з дитинства цікавився технікою, займався авіамоделюванням. Мене завжди притягувала швидкість та звук спортивних моторів. Перші починання в автоспорті були пов’язані з картингом. У 1998 році я познайомився з Ігорем Ковальчуком, який на той час вже був триразовим чемпіоном з картингу. Так і почалось: картинг, перший Golf-2, трекові перегони, перші поразки і поломки. Потрібно було бути швидшим, потужнішим. Так і дійшли до професійної настройки моторів та авто.

– Розкажіть про свою першу гонку та машину.

У 2003 році я придбав перший автомобіль Volkswagen Golf-2. У Рівному тоді якраз відбувалися Чемпіонати з трекових перегонів, які організовував Сергій Пелешок. Вони були настільки цікавими та насиченими енергією і духом змагань, що я із командою вирішили себе там спробувати. Згадуючи ті часи, розумію, що такої школи з підготовки «бойової техніки» та командної роботи я не отримав би ніде.

– Коли ви почали займатися дрег-рейсингом?

У дрег-рейсинг ми «увійшли» ще у 2005 році. Тоді хлопці збиралися, виїжджали за місто, домовлялися за аеропорт, як тільки могли, аби позмагатися. Потім були перші змагання в Крупі, у Рівному, на військовому аеропорті в Дубному, а далі – в Тернополі та Львові. 

Згодом на гонках почали з’являтися спеціально підготовлені машини з Сум, Києва, Донецька, Харкова та інших міст. Все настільки вражало, що я по-справжньому цим «захворів». Дрег-рейсинг – це вірус, але це моє. Разом із Мішою Бухаровим та Олександром Лінським вирішили займатися цим видом спорту професійно. 

Зі старенького Porsche я і моя команда вже зробили 10-секундного драгетера.

– Де ви берете кошти на машини та змагання?

– Є спонсори, хороші призові на змаганнях та, зрештою, друзі і знайомі, які фінансово нам допомагають.

– Скільки в Луцьку автогонщиків?

– Немало, думаю, десь більше десятка. Їх багато, а от змагань у Луцьку немає. Немає місцевих організаторів, майданчиків, трас, не ведеться робота з молоддю. Це дуже прикро.

– Розкажіть про свою команду VLADIMOVmotorsport. Скільки у ній людей і чим вони займаються?

Є два хлопці, які мені допомагають, Максим та Назар. Вони люблять автогонки, добре розбираються у спортивній техніці, хороші механіки, та, насамперед, люди. Без них не уявляю свої виступи на змаганнях. Це злагоджена команда. Навіть моя дружина Оксана є представником пілота на змаганнях. На ній вся документація, реєстрація і т.д. А кум Микола привозить нас на перегони. Наша команда – це сім’я. 

– На якій найбільшій швидкості ви їздили?

 На змаганнях 270-280 кілометрів на годину. Наразі ми проходимо дистанцію – 402 метри за 10,2 секунди, на виході в нас – 238 кілометрів на годину. Уявіть, ти сидиш у спеціальному комбінезоні, пристебнутий чотирьохточковими пасами безпеки, в шоломі, далі – прогрів шин, увага на світлофор, лаунч (роздув турбіни, вихід на буст), жовте, зелене світло – старт, передачі, «спів» мотора, фініш. 10 секунд. У такому малому проміжку часу помилки просто недопустимі.

– Чи були у вас якісь травми, «зароблені» під час гонок?

 Слава Богу, не було. Зараз у серії змагань PROUDRS, в якій ми беремо участь, серйозний підхід до безпеки. Організатор Андрій Гальчинський дотримується всіх правил безпеки при проведенні змагань з дрег-рейсингу. Це стосується пілотів, автомобілів, траси, глядацьких зон, закритого парку машин.

Де проходять ваші тренування? 

– Двигуни ми тестуємо та настроюємо на власному динамометричному стенді. А як потрібно зробити тест або налаштування в «бойовому режимі», домовляємось з власниками аеропорту у Крупі, які залюбки дають нам таку можливість, адже розуміють, що ми – одна професійна команда з драгу, що відстоює честь Луцька.

– Скільки машин у вас вже було? Яка найкраща?

За цей час ми мали спортивні автомобілі: два Golf, SEAT Ibiza та два Porsche. Найкращі – це Porsche, хоч машина в нас і старенька, але потужна – 900+ кінських сил. Ми почали «наступати на п’яти» дуже потужним машинам з Одеси та Харкова.

– Які змагання найбільше запам’яталися? Чому?

– Коли ми готувалися на перший етап в Одесу, то машину збирали дуже швидко – за 1,5 місяця. Відразу показали дуже хороший результат 11,2 на кваліфікації, але до фіналу не доїхали, вийшов з ладу блок управління двигуном. Звичайно, ми засмутились, бо проїхати 1800 кілометрів туди і назад без особливих досягнень – прикро.  Але, мабуть, так мало бути. Ми познайомились із виробником українських блоків управління двигуном INVENT, який проспонсорувала нам 2 блоки. Ми встигли встановити і налаштувати на них нашу машину.

На кваліфікації в Луцьку ми показали час – 10, 4 секунди, що відповідало першому місю таблиці ТОП 8 RWD. Змагання в Луцьку були дуже напруженими та цікавими. З Волині було мало машин, а спортивних – тільки наша.  Ми потрапили у фінал, але на старті машина відкотилась назад, коли вже був увімкнений світлофор. Нам зарахували фальстарт. Ми «випали» зі змагань та не зайняли ніякого місця. 

На фіналі у Вінниці найкращий час – 10,2 секунд.

Цього рок нам не вдалось вийти з 10 секунд.

– Розкажіть про те, як сім’я ставиться до дрег-рейсингу.

– Моя дружина всі перипетії, життєві негаразди переживає разом зі мною, вона – мій надійний помічник та підтримка. Завжди зі мною: чи змагання, чи у роботі, чи за запчастинами поїхати – ми разом і спільно приймаємо рішення.

– Ви плануєте передати свою справу комусь із рідних?

– Маю дочку і сина. Спостерігаю за сином і боюсь, що він все ж не піде моїми стопами, він – художник. Хоча автомобіль SEAT Ibiza тримаю для нього. Як тільки йому виповниться 18 років і він отримає права, то я спробую зробити його автогонщиком. Не знаю, як воно вдасться, але я про це мрію.

Дочка дуже круто їздила на картингу, але зараз у неї вже сім’я, діти, робота, а вони забирають час.

– Ви самі займаєтесь тюнінгом чи довіряєте це комусь?

– Основну програму тюнінгу складаю я, а в процесі роботи виникають різноманітні питання, які ми вирішуємо разом з моїми механіками. Тюнінгування – це не креслення, за якими все зразу робиться, в роботі можна вигадати щось цікавіше. Тюнінг – це не просто заміна деталей, ми навіть можемо робити самі ці деталі, наприклад, колектори.

– На якому рівні, на вашу думку, автогонки на Волині?

 Останні змагання з дрег-рейсингу у Луцьку проходили у 2014 році. Хотілося б частіше бачити змагання клубного, місцевого чи регіонального характеру в своєму місті. Для того, щоб молодь могла і мала можливість вдосконалювати свої авто і розвиватися технічно, в надії на те, що серед них знайдуться молоді таланти, які перейдуть у майбутньому з любительського драгу в професійний. 

 
10 min Final PROUDRS

Усаживаемся поудобнее и смотрим! 10-минутный видеоотчет о финале PROUDRS. Все детали и закулисье гонки. Видео: AV Production Подписывайся на нас в соцсетях: www.facebook.com/dragukraine/ www.facebook.com/vfdd.ua/ www.instagram.com/prodragukraine/ Следи за информацией на сайте: www.dragukraine.com Используй официальные хештеги: #vfdd #dragukraine #driftukraine #dragpeopleua #driftpeople #proudrs

Posted by Ukrainian drag racing series 2018 on Thursday, 16 August 2018

Текст: Іванна СОЛОМАНЧУК (Перший).

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший).


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина В Україні заборонили відомий антисептик
Наступна новина Василя Крищука навколішки зустріли у рідному Володимирі. ФОТО
Останні новини
Схожі новини