Після переходу України на новоюліанський календар усі церковні свята змістилися у часі на 13 днів назад. Відповідно традиційні свята "українського рамадану" також отримали нові дати
Про те, коли ж тепер Україна святкує звичний цикл зимових свят, розповідає "Еспресо.Захід".
До змін святковий період для українців розпочинався 1 грудня та тривав аж до 18 січня. Із давніх часів від Романа до Йордана українці святкували цілу низку різноманітних зимових свят, або йнакше кажучи, празників. Це був найяскравіший майже двомісячний період свят із ворожіннями, колядками, вертепами, кутею, маланкуванням та щедрівками, який супроводжувався жвавим і добре знаним висловом: "Від Романа до Йордана – українське рамадана".
Відтепер початок "українського рамадану" припадатиме на 18 листопада. Тим часом Різдвяний піст розпочався вже 15 листопада та триватиме до 24 грудня.
Святого Романа
За новим календарем, святого мученика Романа Кесарійського вшановуватимуть 18 листопада замість 1 грудня. У давні часи, та й сьогодні також, люди молилися святому за покращення свого добробуту матеріального. Розпочинали цей день із походу до церкви.
Введення в храм Пресвятої Богородиці
Одне із дванадцяти найважливіших християнських свят, Введення в храм Пресвятої Богородиці або ж Третя Пречиста, тепер відзначатимуть 21 листопада. Це день, коли в Єрусалимський храм вперше увійшла трирічна Марія.Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час, аж до заручин з св. Йосифом.
У цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння, а люди зазвичай звертаються до Богородиці зі своїми найсокровеннішими проханнями, а також просять здоров'я для дітей, батьків, рідних та близьких.
Святої Катерини
День Святої великомучениці Катерини за новими змінами припадатиме на 24 листопада, замість 7 грудня. Свята Катерина – легендарна християнська свята, великомучениця, дочка знатного правителя міста Александрії. У ті часи, коли жила дівчина, відбувалися потужні гоніння на християн. Із Катериною ж, яка зі всього серця сповідувала християнство, зажадав заручитися язичник імператор Максиміліан. Але Катерина не тільки не зрадила Ісусові, але й привернула до нього імператрицю, улюбленого полководця імператора з його охоронцями, а також філософів, які прийшли переконати Катерину у перевагах віри язичників. За що дівчину разом із її послідовниками стратили.
У давнину свято Катерини називали святом дівочої долі. Цього дня дівчата просили про добру долю для себе, тоді ж розпочинали й перші святкові вечорниці.
Андрія Первозванного
День Андрія Первозванного, одного із 12 апостолів Христа, тепер відзначаємо 30 листопада, а не 13 грудня. У цей день незаміжні дівчата та жінки зазвичай моляться про щасливе сімейне життя.
Саме на Андрія дівчата проводять яскраві та веселі вечорниці із різноманітними ворожіннями, здебільшого на свого судженого, обрядами та гаданнями. Проте веселяться тоді й хлопці, адже це час, коли їм прощають різноманітні бешкетні витівки та розваги.
Святого Миколая
А дарунки під подушкою маленькі і великі українці відтепер знаходитимуть також скорше. Найулюбленіше дитяче свято День Святого Миколая тепер припадає на 6 грудня замість 19-го.
У цей день вшановують пам’ять християнського святого Миколая Чудотворця, який за традицією залишає чемним дітям подарунки під подушками. Тож, листи діти писатимуть відтепер скоріше, а помічники святого Миколая раніше починатимуть пошуки омріяних дарунків.
Святої Анни
За новим календарем церква вшановує пам'ять святої Анни, яка була матір'ю Діви Марії, 9 грудня замість 22 грудня. Вона – одна із найбільш шанованих святих у християнстві. Святу Анну віддавна вважають покровителькою жінок, вагітних дівчат та матерів.
Святвечір
Відзначати одне із найурочистіших християнських свят та зустрічати на небі появу Вифлеємської зірки, яка сповіщає світ про народження Спасителя і Сина Божого, українці будуть тепер 24 грудня. Святвечір пов'язаний із багатьма теплими родинними та церковними традиціями.
Із першою зорею родини збираються разом за столом із дванадцятьма стравами, головною серед яких традиційно є кутя – за своїм виглядом та смаком вона різниця залежно від регіону та звичаїв приготування. Звичайно ж, усі страви на столі мають бути пісними, адже Святвечір припадає на останній день різдвяного посту. Також у вечір перед Різдвом згадують померлих.
До Святвечора в українських домівках також з'являються дідухи та власноруч сплетені господинями павуки.
Різдво Христове
"Народився Бог на санях", – звучать слова в одній із добре відомих та люблених колядок на слова Богдана-Ігоря Антонича. Саме 25 грудня настає найбільше християнське свято. День народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі.
У храмах міст та сіл цього дня відбуваються святкові богослужіння, звучать колядки та слова вітань. На різдвяні свята традиційним стає вітання "Христос ся рождає" або ж "Христо народився", а відповідають на нього – "Славімо його!". Тим часом вулицями вже походжають вертепи, які люди радо запрошують на гостину. Часто вони відображають тепер не лише історію народження Ісуса у традиційному стилі, але й із додаванням осучаснених елементів та персонажів, близьких реаліям українців.
Собор Пресвятої Богородиці
Це свято відзначають відразу після Різдва Христового, тож цьогоріч це буде 26 грудня замість 8 січня. Разом із Пресвятою Богородицею Дівою Марією цього дня також вшановують пам’ять тих, хто по плоті був близький до Ісуса Христа – святого Йосипа, царя Давида і святого Якова.
Маланки
Маланкувати українці цьогоріч будуть 31 грудня замість 13 січня. Це чи не найвеселіше різдвяне свято. Як народне, так і церковне. Тут тісно переплелися дохристиянські й християнські обряди.
На Маланки молодь усю ніч щедрує, "водить козу", водить переодягненого на Маланку хлопця, а традиційними для свята персонажами обов'язково є "баба" Маланка та "дід" Василь.
Святого Василя
Раніше День святого Василя відзначали 14 січня, але із календарними змінами віряни святкуватимуть його вже 1 січня.
Це день вшанування пам'яті архієпископа Кесарії Каппадокійський, вселенського учителя церкви. Святий Василь закликав любити ближніх, домотати бідним та відкидати єресь.
Оскільки святого вважають покровителем землеробства, у його день гості активно засівають оселі збіжжям, колядують та співають пісень. Раніше, за повір'ями, першим засіяти дім повинен був обов'язково чоловік.
Другий Святий вечір
Другий Святий вечір або ж Голодна кутя припадатиме відтепер на 5 січня. Його святкують напередодні Водохреща.
За столом знову збирається вся родина. Подають на вечерю пісні страви, зокрема смажену рибу, вареники з капустою, кутю та узвар. А щедрувати цього вечора ходять вже дівчата.
Водохреща
"Христос хрещається", – кажуть цього дня віряни та чують у відповідь: "У ріці Йордані". Хрещення Господнє стає останнім зі свят різдвяного циклу, і його святкуватимемо вже 6 січня замість 19-го.
Чому ж звучить саме таке вітання? Бо у цей день християни святкують здійснення Таїнства Хрещення, яке Ісус Христос пройшов у 30 років на річці Йордан. Тому свято ще часто називають "Йордана". Люди освячують воду, яка є головним символом свята. Вони вірять, що освячена вода на Водохреща має цілющі властивості та лікує від недуг. Зберігають таку воду увесь рік і вона не псується.
Івана Хрестителя
І останньою крапкою у святковому періоді стає день Івана Хрестителя. Саме він похрестив Ісуса в річці Йордані. Заключне свято традиційного зимового циклу припадатиме за новими змінами на 7 січня.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
