Стадо здичавілих корів живе на території Чорнобильського заповідника. За ним спостерігають науковці.
Про унікальних тварин розповіли на сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
«Стадо дикої худоби докорінно відрізняється від звичайної сільської череди: воно структуроване, має цілісність, діє завжди злагоджено. Стадо найбільш ретельно охороняє свою молодь. Телята, в свою чергу, вибирають найбільш безпечне місце в стаді між дорослим бугаєм і корівками. На фоні снігу, грізного і величезного бугая вони виглядають особливо колоритно. Попри все, молодняк рогатої худоби добре адаптований до холоду», – кажуть у заповіднику.
Корови успішно переживають морозну погоду. Стадо здичавілих корів зявилося на цих територіях після того, як вмерли господарі худоби – самопоселенці із села Луб’янка. Це не перший випадок існування такого стада. Після аварії на ЧАЕС майже рік існувало стадо здичавілої худоби
Це не перший випадок на цій території. Після аварії майже рік існувало стадо здичавілих корів з колишнього села Чистогалівка, яке згодом перегнали до експериментального господарства в с. Нові Шепеличі.
«З 2017 року співробітники проводять регулярні спостереження за цим стадом. Цей неочікуваний випадок дав можливість, з одного боку, досліджувати процес здичавіння свійської тварини, а з іншого – їх вплив на локальні ділянки ландшафту р. Ілля.
Колись тут проживав їх дикий предок – тур. Цей дикий бик був розповсюдженій по всій лісовій та степовій зоні Євразії. Він не просто жив у цих природних екосистемах – він брав важливу участь у їх функціонуванні. Разом із тарпаном та зубром тур створював відкриті ландшафти шляхом активного впливу на ґрунт та рослинність. Ці тварини були необхідними фактором існування степу та мозаїчної структури лісів. За що їх називають «екосистемними інженерами».
Останній тур помер у 1627 році в Польщі. Три століття потому, завдяки дослідженням екологів, стала зрозуміла роль цих тварин в функціонуванні ландшафту. Тобто, щоб зберегти ландшафт – недостатньо його заповідати та зберегти у недоторканості рельєф, ґрунт і рослинність. Ландшафт перебуває у динамічній рівновазі, він працює, завдяки «драйверам» важливих процесів. Для відкритих ландшафтів такими драйверами є великі рослиноїдні тварини або, на сленгу фахівців, «живі газонокосарки».
У 20 столітті розпочались проекти відновлення втрачених дикого тура та тарпана шляхом селекції домашньої худоби за «дикими» ознаками. Результатом проектів стало створення туроподібної худоби та дикого коня. Процес відтворення ландшафту, куди введені «екосистемні інженери», отримав назву «ревайлдінг», – розповідають у заповіднику.
Фото: Сергій ЖИЛА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
